– Скажіть мені, ваша газета більше не виходить? – з таким запитанням до мене звернулась ветеран військово-морського флоту Наталія Бескровна. Потім пояснила, що їй принесли зовсім іншу газету з поміткою «замість «Одеських вістей». Літні люди, які через різні обставини, у тому числі і через хвороби, відрізані від світу, особливо чекають на листоношу та дуже реагують на подібні ситуації. Ця розмова спонукала мене відвідати районне поштове відділення.
Заходжу на пошту. В залі досить зимно. Дівчина старанно миє підлогу. На перший погляд звична справа, якщо б не з’ясувалося, що це сама начальниця відділення Лілія Гарт дбає про чистоту приміщення.
– В нашому відділенні лише чотири працівника, зарплата низька, – розповідає вона, – тому й доводиться виконувати і таку роботу.
Про те, що поштовикам платять копійки, я знала давно. Проте після того, як відділення почало працювати більше годин на тиждень, подумала, що, певно, ситуація змінилася. Але дива не сталося, за весь відпрацьований понаднормовий час спеціалісти оплати не отримують.
Тут чимало і інших проблем… Відсутність опалення та виконання чужих обов’язків лише невелика їх частка. На жаль, це не лише проблеми одного маленького колективу, бо вони по неволі стосуються багатьох громадян району.
Не перший рік люди нарікають на роботу «Укрпошти», зокрема щодо доставки періодики. Як повідомив перший заступник голови РДА Олександр Чигирьов, в минулому році мешканці району не отримали понад 400 примірників підписних видань. Страждають і наші читачі, які після невдалого досвіду просто припиняють передплату газети.
Українське державне підприємство поштового зв'язку впродовж багатьох років виконує важливу соціальну функцію. Спектр послуг, пропонованих «Укрпоштою», надзвичайно різноманітний, останнім часом вони ще більше розширюються – оформлення субсидій, пенсій, соціальної допомоги та інших видів адміністративних послуг. Проте, яким чином це реалізовуватиметься підприємством, залишається загадкою. Хто буде виконувати поставлені завдання? Чи погодяться цих кілька працівників за ті ж самі копійки виконувати ще більше роботи? Навряд. Й без того значна плинність кадрів може стати зовсім неконтрольованою.
Коли чергового разу по телебаченню бачу гарну рекламу «Укрпошти» про послуги, які стали ближче і доступніше для кожного громадянина, складається враження, що столичне керівництво УДППЗ, яке працює в даному напрямі, зовсім не володіє ситуацією про те, в якому стані перебувають районні та сільські відділення. Неможливо повернути авторитет підприємства завдяки рекламі, треба кардинально змінювати ситуацію на місцях.
Не завадило б звернути увагу на зовнішній та внутрішній вигляд приміщення, яке багато років не бачило ремонту. Чого тільки варті сходи! Вони не лише мають неестетичний вигляд, а ще й загрожують здоров’ю відвідувачів.
Від побаченого і почутого стає дуже сумно. Бо пошта була і залишається зв’язною ланкою між райцентром та селами. Багато чекають не лише газету, а й пенсію.
– Я навіть уявити собі не можу, що робитиму, коли поштарка перестане приносити пенсію, – каже бабуся Марія, яка через хворобу не виходить з двору уже багато років. Звісно альтернатива «Укрпошті» є – комерційні способи доставляння, але чи потрібна їм та бабуся зі своїми проблемами? Гадаю, що ні.
