Звернення до одеситів
Високопреосвященнійшого Агафангела, митрополита Одеського та Ізмаїльського;
Видобори Володимира Деонисовича, Героя України;
Гришко Зінаїди Михайлівни, Героя України;
Литвака Бориса Давидовича, Героя України;
Павлюка Миколи Пантелеймоновича, Героя України;
Філіпчука Володимира Станіславовича, Героя України.
Дорогі одесити! Рідні наші земляки!
Одеса ніколи не визнавала екстремізму! Одеса не може бути поневолена! В Одесі не буде кровопролить!
Українець, грузин, росіянин, болгарин, гагауз або будь-який інший одесит, незалежно від національності, ніколи не дасть образити своє місто, свій одеський мир, своїх одеських дітей!
Насильству і агресії в Одесі поставлено надійний одеський заслін! Люди 133 національностей, що живуть в області, одностайно заявляють: Одеса проти екстремізму! Одеса проти братовбивства!
Усі одесити пліч-о-пліч встанемо проти насильства й розгрому нашого улюбленого міста і скажемо: Одеса БУЛА, Є і БУДЕ МІСТОМ СОНЦЯ, МИРУ І ДРУЖБИ!
Звернення Президії ради Організації ветеранів Одеської області до Президента України
Шановний Вікторе Федоровичу! У ці тривожні дні, коли вирішується доля національної безпеки нашої держави, її майбутнє, від імені сотень тисяч ветеранів Одещини звертаємося до Вас, як до гаранта Конституції України, вжити невідкладних заходів для наведення порядку в країні, адекватних характеру та масштабам навислої над нею загрози.
Ветерани, які навчені великим життєвим досвідом, зазнали на собі тягар військового лихоліття, відродили з попелу народне господарство, понині переживають згубні наслідки розвалу Країни Рад, що перемогла фашизм, вважають недопустимим, щоб сьогодні в Україні події розвивалися за планами екстремістських сил, які творять масове безладдя, породжують необґрунтовані конфлікти, проявляють насильство, що призводить до невиправданих жертв, завдає непоправної шкоди суспільному надбанню.
Ветерани, виражаючи глибокі співчуття з приводу загибелі людей, закликають не допускати кровопролиття, нових загроз здоров'ю наших співвітчизників та їхньому життю, яке є найвищою загальнолюдською цінністю.
Україні не потрібні лівійські, єгипетські та їм подібні сценарії. Ті, хто перетворює мирне протистояння на попрання законів, порушує конституційний лад у країні, змушує страждати мільйони ні в чому не винних людей, повинні відповідати за всі свої дії. Як і нинішня влада, зобов'язана забезпечити стабільність у державі, її суверенітет і безпеку громадян.
Шановний Вікторе Федоровичу!
Ветерани зі схваленням сприйняли Ваш заклик до опозиції сідати за стіл переговорів, зупинити протистояння, не допустити подальшої ворожнечі й насильства.
Зробіть усе від Вас залежне, щоб на прекрасній багатостраждальній землі України запанували мир, спокій і стабільність.
Закони пишуться й ухвалюються для всіх і повинні виконуватися всіма!
Президія ради Організації ветеранів Одеської області
***
– Загалом, ці події – захоплення державних адміністрацій в областях, а перед цим у Києві – дуже тривожний сигнал. Зі своєї точки зору, я не схвалюю те, що відбувається, і, особливо, яким чином це робиться. Але я можу це зрозуміти, тому що спонукальні причини – досить серйозні, а саме: відсутність чесного, відкритого діалогу між владою і суспільством. І все-таки вдаватися до насильницьких, жорстких і жорстоких дій – це не вихід зі становища. Що стосується безладдя на Майдані й у районі стадіону «Динамо» – у мене занадто суперечлива інформація. У принципі, я підтримую ідею євроінтеграції, але ті методи, які застосовуються на Майдані, для мене неприйнятні.
Я суджу тільки по тому, що прочитав в інтернет-ЗМІ та на інших інтернет-сайтах. Яскраво вираженого лідера на Майдані немає. Ті ж, які формально вважаються такими, намагаються там керувати, але як ми бачимо, у них це вже не виходить. Тобто, відбувається некерований процес. Ця ситуація, відверто кажучи, тупикова. Неодмінно потрібно шукати якісь шляхи компромісу.
Я дотримуюся думки, що не існує двох або навіть трьох Україн. Скоріше, існують дві точки зору, вони представлені в різній пропорції в різних частинах країни. Ділити на Південь, Схід і Захід – неправильно. Єдність нам обов'язково потрібно зберегти.
Мені здається, євроінтеграція – це наш цивілізаційний і неминучий вибір. Євроінтеграція – це не те, що нав'язують, на зразок ЛГБТ-співтовариства і т.д. Це, насамперед, економіка: ліцензування українських підприємств, перехід на нові енергоощадні технології й багато чого іншого. Мені бачиться євроінтеграція як модернізація України.
Станіслав, 26 років, історик, м. Одеса
Дивлячись в очі один одному
– Щодня з великою тривогою переглядаю новини по багатьох каналах телебачення і мене просто жах проймає від того, що відбувається не лише в Києві, а й у багатьох містах України. Невже у цивілізованому світі таким чином можна вирішити якісь державні проблеми? Хіба опозиціонерам не соромно від того, що через їхні політичні амбіції гинуть і калічаться люди, що жителі всієї країни вже декілька місяців живуть у постійній тривозі?
Я маю трьох дітей. Старші сини навчаються у вищих навчальних закладах Одеси, донька – школярка. Яке майбутнє чекає на них, не уявляю. Мабуть, зі мною погодяться багато матерів, що спокій і стабільність у країні на сьогоднішній день – найголовніше. Політикам треба за столом переговорів з’ясовувати стосунки, дивлячись в очі один одному. Для цього також є парламент – місце, де мають обговорюватися і вирішуватися всі політичні проблеми. Дуже хочеться, щоб Президент України, ухвалюючи рішення у цій складній ситуації, не забував про те, що за його плечима мільйони людей, та головне – діти, які не повинні бачити нинішніх жахіть.
Валентина МАЛЮК, матір трьох дітей, Фрунзівський район
Дайте нам нормально працювати
– Екстремісти, неофашисти, напевно, забули: Майдан – це ще не вся Україна! Я від імені громад сіл Нові Каплани та Василівка заявляю нашу всебічну підтримку Президентові України Віктору Януковичу та його діям у цій напруженій ситуації. Наші села – напередодні весняних польових робіт. Ось що для нас є передовою – боротьба за хліб, добробут. У нас налагоджується водопостачання в селах. Почали будувати дорогу, з'явився надійний мобільний зв'язок. Але справ ще однаково багато. Раді, що ухвалено бюджет країни, а на нещодавній районній сесії – і районний.
Дайте нам нормально працювати, панове опозиціонери!
Не заважайте нам жити.
Тетяна Пісарогло, Новокапланський сільський голова, Арцизький район
Не дай нам Боже війни!
– У свій час мені багато довелося пережити. Чотири роки жахливою війни досі пам’ятаю, майже весь час у морі. Я була молоденькою медсестрою, бачила смерть, кров, жах. Словами все передати неможливо. Ми здобували мир як тільки могли. Тож коли я спостерігаю за останніми подіями, в мене крається серце. У голові постійно лунає: «Тільки не дай нам Боже війни». Вважаю, що люди повинні захищати свої права і свободи, але мирним шляхом. Я підтримую демократичний устрій і однозначно проти корупції. Проте в усьому слід проявляти певну мудрість та підходити до всього виважено.
Наталія БЕСКРОВНА, ветеран Великої вітчизняної війни, Березівський район
Замисліться, правнуки...
Цими днями в Одеській універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського відбулися історичні читання «Соборність українських земель: від зародження ідеї до Акту Злуки».
«Акт Злуки» – це документ про об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, який був проголошений 22 січня 1919 року. Акт був ухвалений практично одностайно і став початком єдиної української держави. Але, внаслідок обставин, до кінця 1919 року він був денонсований, і українська земля знову на багато років стала роз'єднаною.
…У невеликій залі бібліотеки не проштовхнутися: на зустріч із діячами культури, громадськими активістами, істориками і письменниками прийшла студентська і учнівська молодь. Питання соборності – це серйозна тема, яка багато в чому стосується їхнього майбутнього, майбутнього країни.
– Ці читання актуальні саме зараз, у світлі тих подій, які сколихнули нашу країну. Ми повинні продемонструвати, що при різниці підходів до сучасної політичної ситуації, ми все-таки залишаємося єдиним народом, з єдиною метою, єдиною економікою і, зрештою, єдиною історією, – відзначив письменник, академік, громадський діяч Богдан Сушинський.
На думку завідувача кафедри історії України, кандидата історичних наук, доцента Південноукраїнського національного педагогічного університету ім К.Д. Ушинського Володимира Чумака, зараз особливо необхідно зробити висновки з історії. Історик впевнений, що українській політичній еліті завжди не вистачало здатності до компромісів і взаєморозуміння. Це була одна з причин того, що Акт Злуки у 1919 році не був втілений у життя: тодішні політичні сили не змогли знайти спільну мову.
– Так, ми дуже різні і зрозуміло чому. Багато сторіч українські землі були роз’єднані. Тому було б наївно вважати, що ми одразу станемо однаковими. Ми і не повинні бути однаковими, але держава у нас одна. І подія дев’яностоп’ятирічної давнини повинна бути для нас попередженням, щоб у майбутньому про нас не говорили словами Т. Шевченка: «Славних прадідів великих – правнуки погані», – підкреслив В. Чумак.
Під час читань їхні учасники обговорили питання історичних передумов до ідеї соборності України, актуальність цієї події у світлі життєвих реалій. У бібліотеці була розгорнута виставка документів «Акт Злуки – заповітний ідеал соборності України».
Артем ЄВГЕНЬЄВ
