У традиційній зустрічі з представниками друкованих ЗМІ цього разу взяв участь заступник голови облдержадміністрації Сергій Калинчук.
– Сергію Васильовичу, з кожним роком у бюджетах різних рівнів зростає соціальна складова. Чи не є в умовах кризи збільшення соціальних виплат марнотратством?
– В умовах перманентних виборів соціальні виплати в нашій країні стають засобом залучення електорату. Гадаю, категорії пільговиків мають бути персоніфіковані. Бо з моменту події, що дає право на пільгу, минає все більше часу, а кількість пільговиків постійно зростає.
Пам’ятаю, коли я працював начальником управління охорони здоров’я Одеської міської ради, ми щорічно виділяли чималі кошти на зубопротезування учасників ВВВ. Але черга на пільгове протезування не скорочувалася.
На мій погляд, потрібна єдина соціальна карта. На ній мають враховуватися всі пільги конкретної людини з виділеною на це сумою.
– Ви лікар. Які, на Ваш погляд, найгостріші проблеми є у сфері охорони здоров’я?
– Ми – єдина країна на пострадянському просторі, крім Білорусі (у них інша економіка й потужна охорона здоров’я), де немає закону про страхову медицину.
Молдова ухвалила такий закон 2004 року. Запрацював він 2007 року. Зараз вони підходять до реформування вже системи страхової медицини.
У нас же поки що люди не знають, на які державні гарантії можуть розраховувати, приходячи до поліклініки або стаціонару.
Наша система охорони здоров’я, звичайно, потребує перезавантаження. У 2002 році сукупний бюджет системи становив близько 6,5 мільярда гривень. У 2012 році – 42, 5 мільярда. Колосальне збільшення коштів пішло не на модернізацію установ, а на їх утримання.
– На що у сфері охорони здоров’я підуть кошти державного бюджету цього року?
– Ми маємо одержати 60 машин для забезпечення роботи санітарного транспорту відповідно до ухваленого Закону «Про екстрену медичну допомогу». Крім того, Одеська міськрада в бюджеті розвитку передбачила кошти на сантранспорт.
Але екстрена допомога – це не тільки санітарний транспорт. Це ще апаратура, медикаменти. До пацієнта треба не тільки вчасно приїхати, але й привезти його в підготовлений стаціонар. Для цього створюються приймальні відділення з ліжками інтенсивного лікування. Таке відділення, що відповідає всім вимогам, відкрито в Ананьївській ЦРЛ.
Цього року буде реалізована програма створення перинатальних центрів на базі обласної лікарні, в Ізмаїлі, Котовську, Любашівці й Арцизі.
Знов-таки в Ізмаїлі, Котовську, Любашівці й Арцизі з’являться клініки інтенсивного лікування із сучасними операційними блоками, сучасним діагностичним і лікувальним устаткуванням.
– В області провели медогляди дорослих і дітей. Проблеми виявили. А що далі?
– Особливо багато патологій виявили у дітей. Бригади лікарів виїжджають до районів, щоб проводити операції. Наприкінці січня, наприклад, прооперували вісьмох маленьких пацієнтів у Балтському районі.
На цей рік передбачено втричі збільшити фінансування дитячої обласної лікарні на медикаменти – до 7 мільйонів гривень. Тобто батьки, у чиїх дітей виявили проблеми під час медогляду, можуть привозити їх до обласного центру, не переживаючи, що в лікарні не знайдеться потрібних медикаментів і їх доведеться купувати самотужки.
Хочу підкреслити: тепер медогляд буде цілеспрямовано орієнтований на виявлення серцево-судинної й онкологічної патології. Саме ці недуги становлять 80 відсотків у структурі смертності населення області.
Намічено придбати дерматоскоп, щоб на ранніх, першій-другій стадіях, коли захворювання практично повністю виліковне, виявляти рак шкіри.
Я наведу за приклад Японію. Там протягом 10 років намагалися зрозуміти причини високого рівня захворюваності населення на рак шлунка. Але так і не зрозуміли. Тому вирішили: раз на рік усі жителі проходять гастроскопію. Тепер у них, як і раніше, найвища захворюваність, але смертність від раку шлунка найнижча, бо виявляють вони її дуже рано.
– Сергію Васильовичу, пригнічує ситуація, коли зусібіч звучать прохання допомогти хворим дітям зібрати необхідну на лікування суму…
– Найчастіше йдеться про онкогематологію. Там суми, необхідні на лікування, обчислюються 100, 150 тисячами гривень.
Цього року на базі обласної лікарні ми відкрили відділення інтенсивної терапії, де здійснюватиметься пересадження кісткового мозку саме при онкогематологічній патології. Це унікальне відділення для регіону. Щорічно там можна буде робити близько 120 пересаджень кісткового мозку.
– В Одесі триває будівництво центру екстреної медичної допомоги. Яка форма організації його роботи з’явиться у нас?
– Я був у Празі. Чеський стандарт роботи «швидкої» вважається золотим стандартом у Європі. Вони, щоправда, говорять, що перейняли досвід Франції. Там з 1968 року було запропоновано відправляти на виклик добре оснащену фельдшерську бригаду. У чехів фельдшери працюють диспетчерами «швидкої». І саме вони вирішують, яку бригаду направляти до пацієнта – фельдшерську чи лікарську. На виклику медперсонал пише призначення пацієнтові на планшетах. І їх одразу бачать у диспетчерській. Цей проект реалізуватиметься на принципах співфінансування. 7 мільйонів виділить обласний бюджет, 40 мільйонів гривень – державний.
