Мабуть, мало хто не знає про місто-державу Сингапур. Саме тут лише за півстоліття влада навела такий лад, що позаздрить будь-хто. Причім зуміли місто іммігрантів перетворити на світовий фінансовий центр. А починалася ця велика справа, здавалося б, із малої – зміни санітарного стану міста. Але ця дрібниця призвела до кардинальної зміни свідомості жителів.

Навіщо нам знати як там, у Сингапурі? Та на те, щоб переконатися, що й ми не в тім’я биті. Що й у нас є окремі міста (на жаль, окремі), які прагнуть досконалості. Серед них і Котовськ, у якому перетворення теж починалися з реформування житлово-комунального господарства. Щоправда, тут іще далеко не все так, як у Сингапурі, але багато що ототожнюється із цим «островом щастя» і обнадіює.

сюди 

приїздять по досвід

Нагадаю, що впровадження в практику власного бачення реформування житлово-комунальної сфери в Котовську почалося з другої половини нелегких 90-х років минулого століття. На той час у місті функціонувало одне комунальне підприємство, до складу якого входили цехи водопостачання, санітарного очищення, домоуправління, міський комунальний відділ. На його балансі було житло й об’єкти комунального призначення. Паралельно діяли ще три відомчі житлово-комунальні підприємства міністерств транспорту, харчової промисловості та оборони. Це створило ситуацію, за якої по житлових масивах населенню надавалися різні за якістю житлово-комунальні послуги. У місті не було єдиної системи водопостачання, що призвело до значних втрат питної води. Вона подавалася за графіком, що сприяло інфільтрації в мережах водопостачання й негативно впливало на її якість. Але міській владі на чолі з мером Анатолієм Павловичем Івановим удалося розв’язати цей гордіїв вузол.

Як результат, у жовтні 2006 року в Котовську відбувся всеукраїнський семінар щодо реформування житлово-комунального господарства за участю керівництва країни та мерів невеликих міст України. На семінарі досвід місцевого самоврядування Котовська щодо реформування житлово-комунальної сфери відзначений як передовий, новаторський і необхідний для впровадження в інших населених пунктах держави. Саме проведення заходу такого широкого масштабу – це визнання успіхів котовчан. А успіхи справді є. 

Поміркуйте самі: в місті працюють шість комунальних підприємств – водоканал, тепломережа, дорожній сервіс, міське освітлення, житлово-комунальне та «зелене» господарства. Якість роботи кожного з них жителями оцінюється майже на всі 100 відсотків. Наприклад, скарги на роботу водоканалу, який вважається одним із найкращих в області, відсутні відколи тут перейшли на прямі договори зі споживачами. 

Хто ще, крім котовчан, може козирнути тим, що майже стовідсотково встановлено лічильники як по воді, так і по теплу, що висока якість обслуговування привела майже до стовідсоткової вчасної сплати населенням за послуги? 

Але водночас іще не набув повної сили процес створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Тому, попри те, що в місті вже реально діють 68 таких співтовариств, це питання залишається однією з головних проблем міськвиконкому і депутатського корпусу. Мер А. Іванов вважає, що це єдиний спосіб для власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках спільно володіти, управляти будинком, утримувати свою власність у гарному стані. Але при цьому Анатолій Павлович підкреслює, що в цій справі поспішити – людей насмішити. 

І не тільки в цьому питанні немає непотрібної метушні. Тут, у Котовську, всі добрі справи міськради вершаться обдумано, з вигодою для людей. Взяти бодай реформування медичної сфери, коли було продумано кожен крок, коли сам мер вникав в усі подробиці й навіть розробляв схеми розташування відділень лікарні. У результаті, місто одним із перших завершило реформування медицини, а люди відчули піклування та комфорт.

Раді тим, 

хто йде в економіку

Відомо, що економіка – складова, без якої життєдіяльність просто неможлива. Ось тому, поряд з іншими дуже важливими проблемами, особливу увагу тут приділяють можливості економічного піднесення міста. У цій сфері чималі ставки робляться на промисловість і залучення інвестицій. Слава Богу, Котовськом цікавляться інвестори навіть із інших країн. У місті тільки торік створено 616 нових робочих місць, сто з них – на хлібоприймальному підприємстві «Панда». 

Інвестується також реалізація проекту «Чисте довкілля», спрямованого на благоустрій. Місто зацікавлене у сміттєпереробному заводі, в заводі з переробки сільгосп­продукції. Зазиваючи інвесторів, котовчани намагаються створити їм належні умови для роботи. Але Котовськ – не окрема держава зі своєю економічною та податковою політикою. До того ж вкладення інвестицій у його економіку багато в чому залежить і від політичної стабільності в Україні. До речі, на превеликий жаль котовчан, нинішня дестабілізація зупинила китайських інвесторів, які зацікавилися переробкою сільгосппродукції.

Насамперед – «соціалка»

Про Котовськ можна розповідати довго. У місті багато цікавого, такого, чого можна повчитися. Взяти бодай добре налагоджену соціальну сферу, де і старе, й мале відчуває про себе піклування. Наприклад, територіальний центр допомоги малозабез­печеним. Міська рада фінансує шість відділень, де пенсіонери та самотні непрацездатні громадяни можуть одержати будь-яку допомогу, аж до послуг перукаря й обіду в благодійній їдальні.

Особливої уваги заслуговує центр соціально-психологічної реабілітації. Адже діти із психофізичними та інтелектуальними розладами не можуть інтегруватися в суспільство. Але в Котовську такі діти почуваються потрібними. У центрі є все необхідне: медики, вихователі, заняття музикою, спортом, малюванням. І зазначте, робота з кожною дитиною провадиться індивідуально. Бо комусь потрібен логопед, комусь – заняття лікувальною фізкультурою… Важливо в цьому питанні й те, що батьки можуть спокійно працювати, будучи впевнені в тому, що їхні діти ситі й доглянуті. 

Гордістю міської ради та міськвиконкому є й соціальний гуртожиток для молоді. Саме тут молоді люди здобувають шанс адаптуватися в суспільстві, навчитися заробляти й розумно витрачати гроші. Його мешканці – діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування. Як з’ясувалося, Котовськ стояв при витоках створення соціальних центрів в Україні.

Багато уваги приділяється фестивалям і впровадженню різних програм, які згодом набувають обласного статусу. Як, наприклад, фестиваль афганської пісні, фестиваль для дітей із обмеженими можливостями «Джерело надії». 

…Над чим і працюють

І що, зовсім немає проблем, запитаєте ви? А в кого їх сьогодні немає? Крім залучення інвестицій та піднесення економіки, для Котовська залишаються актуальними питання модернізації зовнішнього освітлення вулиць (хоча вночі в місті видно, як удень, а сяйво ілюмінацій надає нічним вулицям і паркам надзвичайної краси), проведення реконструкції та капітального ремонту житлового фонду, ліфтового господарства, заміна зношених мереж подавання тепла та інші. Над вирішенням цих питань і трудяться котовчани.

Місто парків і квітів

Котовськ із кожним роком дедалі гарнішає. Чимало парків і зелених насаджень, палітра квітів і безліч затишних куточків відпочинку з фонтанами, дитячими майданчиками, казковими персонажами – свідчення того, що жителі міста вже привчені до краси та ладу.

Про це красномовно свідчать і квітники біля комунальних і приватних будинків. І створюється враження, що кожен намагається бути найкращим. А чому б і ні? Коли у квартирі тепло та світло, є вода та всі умови для нормального побуту, можна подумати й про прекрасне. До того ж ростуть покоління, які інакшим своє місто вже й не уявляють. А той факт, що котовчани тільки торік посадили 5390 саджанців, свідчить про те, що чисте довкілля майбутньому тут забезпечується. Майже так само, як і в Сингапурі, де на маленькій території примудрилися розташувати 340 парків.