Як уже повідомлялося, на сесії обласної ради було затверджено новий склад комісії з питань відновлення прав реабілітованих. Її очолив заступник голови обласної ради Петро Хлицов.
– Ще 17 квітня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» і постанову про порядок запровадження його в дію, – підкреслив Петро Володимирович. – Тобто робота з відновлення справедливості щодо незаслужено розкуркулених, позбавлених виборчого права і репресованих розпочалася майже 23 роки тому. У людей на законодавчому рівні з’явилася можливість не тільки відновити своє добре ім’я, але й одержати матеріальну компенсацію за завдану шкоду. Сьогодні у жителів області з’явився доступ до архівів того складного часу.
Адже саме архівна довідка є основним документом, що підтверджує факт розкуркулювання, репресій, позбавлення виборчого права. Враховуючи, що й СБУ вже відкрила свої архіви, сьогодні ми можемо допомагати людям на підставі інформації, наявної як у Державному архіві Одеської області, так і в архівах СБУ. Тому заступником голови комісії депутати затвердили директора Державного архіву в Одеській області Івана Ніточка. Секретарем комісії стала консультант відділу організаційного забезпечення роботи органів обласної ради управління організаційної роботи апарату обласної ради Ірина Капука. До складу комісії також увійшли: депутати обласної ради Людмила Акімова та Костянтин Грінченко, радник голови облради Олексій Гурський, заступник начальника відділу використання документів, інформації і зовнішніх зв’язків Державного архіву в Одеській області Степан Желясков, голова обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих Павло Отченашенко, заступник начальника юридичного управління апарату обласної ради Олена Погорєлова, завідувачка сектору юридичного забезпечення департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Олена Чистікова.
Робочий офіс комісії розташований в Одесі, по вулиці Пироговській, 29, кабінет № 1. Комісія збиратиметься в міру надходження заяв від громадян, але не рідше одного разу на місяць.
Контактний телефон секретаря комісії Ірини Іванівни Капуки –
718-92-16, члена комісії, заступника начальника відділу використання документів, інформації та зовнішніх зв’язків Держархіву Одеської області Степана Андрійовича Желяскова – 725-12-14. Звертаємося із запитанням до заступника голови комісії Івана Ніточка.
– Іване Івановичу, Ви працюєте в комісії з питань відновлення прав реабілітованих практично з часу її створення. Вона завжди вважалася однією з найкращих у країні. І, судячи з усього, за ці роки архівом була проведена дуже велика робота…
– У Держархіві зберігаються два основні комплекси документів щодо репресованих. Перший відображує розкуркулювання і позбавлення виборчого права жителів півночі області у 1920-30 роках і жителів колишньої Ізмаїльської області у 1940-41, 1947-48 роках.
Документи щодо розкуркулювання перебувають у численних фондах органів виконавчої влади Одещини: Одеського губернського виконкому (1920-
25 рр.), Одеського міськвиконкому
(з 1922 р.), Одеського окружного виконкому (1923-30 рр.), Балтського окружного виконкому (1923-24 рр.), Одеського облвиконкому
(з 1932 р.), міських, сільських і селищних рад області.
Інформація про розкуркулювання є також у фондах робітничо-селянських інспекцій (1920-
34 рр.) і комітетів незаможних селян
(1920-33 рр.) різних адміністративних рівнів нашого краю.
Через практично цілковиту втрату документів установ, підприємств і організацій колишньої Ізмаїльської області інформація про розкуркулених у 1940-41 рр. є тільки у документальних фондах установ періоду німецько-румунської окупації: міських і сільських управ, повітових і волосних префектур, повітових трибуналів і прокуратур.
Інформація про реабілітацію розкуркулених жителів колишньої Ізмаїльської області є в документах Одеського облвиконкому, обласного суду та обласної прокуратури за 1955-59 рр.
Співробітники архіву склали іменну картотеку розкуркулених у 1920-30 рр. (майже 20700 карток) і в 1947-48 рр. (2072 картки).
Другий комплекс документів про репресованих зосереджений в Архіві УСБУ в Одеській області (1920-2005 рр.). Окремим переліком у зазначеному фонді значаться архівно-слідчі справи репресованих у кількості 13390 одиниць зберігання. Є як індивідуальні справи (на одного звинувачуваного), так і колективні.
Зазначу, що до Держархіву Одеської області надійшли на зберігання тільки архівно-слідчі справи репресованих Одещини, рішення за якими ухвалювали позасудові органи (трійки та особливі наради НКВС). Кримінальні справи, розглянуті судовими органами, залишилися на зберіганні в управлінні СБУ в Одеській області. Деякі документи щодо репресованих зберігаються також у Головному управлінні МВС України в Одеській області. Зокрема, щодо жителів області німецької національності, яких вислали на спецпоселення.
Співробітники архіву створили автоматизовану базу даних на репресованих у 1920-50 рр. (13390 справ).
Основна маса звертань – сотні – була у 90-ті роки. П’ять років тому ми знову звернулися до людей через районні газети. І більшість тих, чиї родичі потерпіли, вже приходили до нас, одержали позитивні або негативні відповіді. Людей, щодо яких справедливість ще не відновлена, гадаю, залишилося зовсім мало.
