Цього року Білгород-Дністровський прикордонний загін зустрічає своє професійне свято без традиційних урочистих заходів. Зараз на кордоні особливо тривожно.
– У таких обставинах не до урочистостей, – відзначає начальник Білгород-Дністровського прикордонзагону, підполковник Мейко Олександр Васильович. – Ми привітаємо людей безпосередньо на місцях, під час несення служби. Обов’язково відзначимо найкращих. Наш згуртований колектив з розумінням і високою відповідальністю ставиться до виконання своїх службових обов’язків, часом на шкоду особистим інтересам. Слід розуміти, що сьогодні ми готові до бойових дій у будь-яку хвилину.
До міста Білгорода-Дністровського прикордонзагін переведений із селища Березиного Тарутинського району десять років тому з метою кращої маневреності. Військовослужбовці ведуть охорону кордону довжиною понад 400 кілометрів. Ця ділянка є однією із найскладніших у Південному регіональному управлінні Державної прикордонслужби України. Кордон проходить по території Роздільнянського, Біляївського, Білгород-Дністровського, Саратського й Тарутинського районів і включає кілька великих міжнародних пунктів пропуску автомобільного сполучення і Білгород-Дністровський морський торговельний порт. Усього на ньому розташовано 11 постійних відділів прикордонслужби. Особливістю кордону є і те, що він частково проходить по руслу Дністра. Тут прикордонники розташовуються на понтонних ділянках по 4-5 чоловік. Так, у випадку тривоги й для затримання правопорушників їм легше діяти на катері.
– «Найгарячішою» ділянкою вважається «придністровська», на якій розташовано відділи прикордонної служби Степанівка, Кучурган, Лиманське, Яськи, – розповідає помічник начальника Білгород-Дністровського прикордонзагону підполковник Качановецький Володимир Ілліч. – Тут контрабандисти вдаються до різних хитрувань. Були випадки, коли порушники-аквалангісти тягли за собою по 70 коробів контрабандних сигарет або по три зв’язані бочки зі спиртом. Для боротьби з такими «винахідниками» з 2010 року по всій довжині охоронюваного кордону запроваджено систему оптико-електронного спостереження.
Використання сучасного відеоустаткування досить ефективне для результативної роботи. Один з останніх випадків затримання чергової партії контрабанди, виявленої за допомогою відеоспостереження, відбувся в ніч на 24 травня. Тоді прикордонники Білгород-Дністровського загону запобігли переправлянню 15 ящиків з тютюновими виробами через Кучурганський лиман. Тижнем раніше, 18 травня, недалеко від Градениць, під час незаконного перетинання кордону було затримано двох сирійців з тимчасовими швейцарськими паспортами. Через кордон їх намагався провести громадянин нашої держави. Порушників затримано, ведеться слідство.
З недавнього часу прикордонники повністю перейшли на контрактну форму служби. На роботу охоче йдуть люди, які живуть поруч з місцем служби. І це дає великі плюси. Контрактники, які добре знають місцевість і жителів найближчих населених пунктів, набагато краще орієнтуються в обставинах, простіше збирають необхідну інформацію про плановані порушення. І найголовніше, прикордонникам не доводиться жити в казармених умовах постійно. Це створює фізичний і психологічний комфорт, який позитивно позначається на виконанні службових обов’язків. Улаштуватися контрактником на прикордонслужбу з особистої мотивації вдається далеко не кожному. Для цього необхідні кілька умов: повна освіта, певний багаж знань і навичок, відповідна фізична підготовка і, головне, обов’язкове проходження складних психологічних тестів. Цими днями додатково для охорони Державного кордону задіяно близько півтисячі мобілізованих військовослужбовців. Сьогодні їх допомога доречна, адже число тих, хто перетинає кордон в курортний сезон, збільшується в рази. Наприклад, на міжнародному пункті пропуску «Старокозаче» цифри зростають за літо від однієї до п’ятнадцяти тисяч громадян. Також на постійній основі із прикордонниками співпрацюють добровільні громадські організації, створені в прикордонних селах і селищах.
У будь-який час року, у бездоріжжя й дощ, морозну заметіль або тридцятиградусну спеку прикордонники стоять на захисті Державного кордону. Деякі ділянки, охоронювані прикордонвідділами, сягають 45 кілометрів. Багатьом, особливо дільничникам, доводиться щодня долати до двадцяти й більше кілометрів. Поруч із людьми служать пошукові й спеціальні собаки, які спеціалізуються щодо пошуку вибухових речовин, боєприпасів і наркотичних засобів. Їх у підрозділах Білгород-Дністровського прикордонзагону налічується понад 60. Породи різні, тут зустрічаються кокер-спанієлі, тер’єри, екстер’єри, лабрадори, східно-європейські вівчарки. Кожний собака несе службу зі своїм керівником. При виявленні контрабанди собака подає сигнал. Деякі гавканням, інші помахуванням хвоста або припаданням на передні лапи. До речі, байки про привчення собак до наркотиків білгород-дністровські прикордонники-кінологи повністю спростували:
– Собак тренують винятково на запах! Інакше тварина втратить спеціальні якості, які постійно й додатково розвиває її керівник. Торік собака-прикордонник знайшла кілограм марихуани в запасному колесі автомобіля. Інша – боєприпаси, заховані в системному блоці комп’ютера. І таких випадків багато.
За службу тварин ставлять на постачання. Її керівник за роботу із собакою одержує щомісячну 10-відсоткову надбавку. Але у разі виявлення контрабанди можлива й премія. Напружену працю прикордонників без будь-якої натяжки можна назвати щоденним подвигом щодо захисту Державного кордону. Та ось контрактник першого року служби одержує зарплату від 1600 до 2000 гривень. Оклад офіцера трохи вищий. З вислугою й надбавками сума сягає до 4 тисяч. Причому служити з кожним днем стає важче й небезпечніше.
Характерні прикмети неспокійного часу, коли на сході країни трапляються збройні напади на прикордонзагони, помітні й тут. Навіть доглянутий ландшафт внутрішньої території Білгород-Дністровського прикордонзагону «доповнений» декількома оборонними укріпленнями з мішків, наповнених піском. Тому на професійне свято прикордонників у маленькій дерев’яній капличці (її спорудили два роки тому на території прикордонзагону до 20-річчя його створення за рахунок зібраних особистих коштів військовослужбовців і цивільних осіб) обов’язково горітимуть свічі. І багато військовослужбовців напевно побувають там. У період великої небезпеки людина завжди стає ближчою до Бога.
