У вкрай скрутному становищі опинилася цього літа жителька села Неділкове Любов Мокрогуз. Понад місяць тому у зв’язку із ситуацією, що склалася в країні, її чоловіка Валерія призвали на перепідготовку до однієї з військових частин Збройних сил України, яка дислокується в Одесі. На плечі жінки лягли турбота про двох доньок та чимале домашнє господарство – три корови, телиця, кінь, свиня, домашня птиця. І якщо з доглядом за живністю неділківчанка ще встигає справлятися, то заготовити сіно для худоби на зиму сама вона без Валерія вже фізично не в змозі. Тому у другий четвер червня Любов приїхала на особистий прийом до голови районної державної адміністрації Сергія Дужія з проханням, щоб їй посприяли у питанні надання чоловіку відпустки.
– Якщо худоба залишиться на зиму без кормів, доведеться її спродувати, – з болем в голосі звернулася жінка до очільника району. – Не морити ж тварин голодом. А іншого джерела доходів наша сім’я не має. Тож хай відпустять мого Валерія додому хоч на днів десять.
С. Дужій одразу зателефонував до військового комісара Любашівсько-Савранського об’єднаного райвійськкомату і передав йому прохання дружини воїна. Той одразу зв’язався з обласним військкомом. Через деякий час з Одеси надійшла відповідь, що надати таку тривалу відпустку Валерію Мокрогузу командування частини не може.
Зваживши на всі обставини, голова райдержадміністрації вирішив допомогти неділківчанці у заготівлі грубих кормів, залучивши до цього працівників РДА та інших небайдужих людей. Не гаючись, Сергій Дужій та начальник управління агропромислового розвитку Сергій Ченчик «сіли» на телефони. Без вагань відгукнувся на заклик про допомогу директор ТОВ «Нива» Володимир Фіник, який погодився дати необхідну кількість сіна, накошеного на полях Йосипівського сільгосппідприємства. Керівники ТДВ АПК «Саврань» Володимир Бондарчук та ПСП «Колос України» Георгій Мартинов без зволікань виділили потрібний обсяг дизпального. Шпагат для тюкування сіна безкоштовно надав власник складу-магазину запчастин для сільгосптехніки Григорій Помазан. Проте слід відзначити, не всі, до кого звернулися представники районного органу виконавчої влади, відповіли згодою, хоча і мають можливість матеріально допомогти. В той же час Неділківський сільський голова Наталія Кондратова пояснювала місцевим землекористувачам, які складнощі виникли у родині військовика. І тут знайшлися такі, які заявили, що моя хата з краю та, як кажуть, Бог – їм суддя. Радує те, що чуйних, добрих і безкорисливих людей виявилося набагато більше.
У п’ятницю вранці на полі ТОВ «Нива», де вирощуються багаторічні трави, з мікроавтобуса «висадився десант» у кількості тринадцяти озброєних вилами фахівців та техпрацівників райдержадміністрації. З Неділкового сюди приїхали власники приватних тракторів з причепами Сергій Новаковський та Анатолій Чесньовський, а також своєю вантажівкою ЗІЛ-130 фермер Микола Волохатюк. Їм на допомогу прибула вантажівка з причепом савранського фермера Віктора Коровенка, який, до того ж, теж виділив з власних запасів певний обсяг солярки. Подолавши не один десяток кілометрів від Вільшанки до Йосипівки, на площу заїхав трактор з прес-підбирачем, його виділив фермер Віктор Білоус.
Після недовгих приготувань на полі закипіла робота. Доки прес-підбирач рухався одним валком, залишаючи позад себе ряд тюків, чоловіки вантажили вилами сіно з кількох інших валків на тракторні причепи. Потім працівники РДА приступили до укладання тюків у кузови і причіпи вантажівок. Завантажені, транспортні засоби одразу рушали до пункту призначення – на подвір’я сім’ї Мокрогузів. За кілька годин вантажники упоралися зі своїм завданням.
Коли до її обійстя почали прибувати машини і трактори з сіном, радості неділківчанки не було меж. Цією радістю Любов одразу поділилася з чоловіком, зателефонувавши до нього: «Можеш служити спокійно. Взимку, спасибі добрим людям, матимемо сіна вдосталь». Жінка щиро подякувала односельцям, які привезли їй корми, сільському голові
Н. Кондратовій, яка постійно тримала ситуацію під контролем. Особливо просила подякувати жінка голові райдержадміністрації С. Дужію, адже він зумів організувати справу так, що проблему було розв’язано буквально протягом доби, та всім, хто не залишився осторонь.
Цей випадок показав, що справді найкращі людські якості проявляються саме ось у таких ситуаціях.
