Здається, що природа, прихистивши Кодимський район у лісостеповій зоні Подільської височини, сама подбала про його чудовий ландшафт. Здебільшого це хвиляста степова рівнина, порізана ярами та балками, рясно вкрита щедрими садками та лісами, оздоблена писаними обійстями та вулицями, помережаними чорнобривцями. Подекуди збігають на пагорби лісосмуги або тягнеться до обрію поле.
Чисто там, де не смітять?
Біля ставкового плеса часто збираються рибалки. Кожен знає, що саме звідси починає свій неквапливий плин річка Кодима. Однак не всі дбають про чистоту цієї місцини, залишаючи після себе всякий мотлох. Представники міської влади (особливо останнього скликання) приділяють чимало уваги чистоті у місті загалом, і зокрема у цьому куточку відпочинку. До речі, такою затишною і привабливою для відпочивальників ця набережна зона стала порівняно недавно. За участі міської влади та сприяння керівництва району свого часу ставок і витоки річки розчистили від водоростей і сміття, по периметру посаджено дерева, встановлено лавки, модерні ліхтарики, плиткою вимощено тротуар. Усе літо тут майорять чорнобривці. Все це естетично прикрашує місто, приваблює у район туристів.
Тяжіння міської влади до порядку проглядається крізь призму рішень щодо санітарно-екологічного стану, роботи адміністративної комісії. Після рейдів, бесід голів вуличних комітетів, старших будинків, проведення суботників та «чистих п’ятниць» прибрано не одну територію. Внаслідок участі в екологічних акціях, втілення в життя міської та районної програм благоустрою посаджено декоративні та плодові дерева, кущі, квіти.
Проте, незважаючи на низку заходів, вжитих міською та районною радами, залишаються проблеми зі зберіганням, сортуванням і транспортуванням твердих побутових відходів. У Кодимі, як і в інших малих містах, – не впорядковано рух автотранспорту, що, за підрахунками фахівців, підвищує рівень забруднення довкілля на 10-20%. І це лише частина екологічних проблем.
Точаться розмови про будівництво сміттєпереробного заводу в Балті. На його базі навіть планувалося виготовляти полімери. Розробкою проекту займалося біодинамічне сміттєпереробне підприємство «Балтське». Могла б здійснюватися переробка сміття з Котовського і Балтського районів. Звісно, це найліпше розв’язання проблеми, однак чиновники в реалізації планів поки що сумніваються, адже такий завод коштує в середньому близько 80 млн євро. Це комерційний проект, який передбачає не тільки вкладення коштів, а й отримання прибутку.
Посадовці вважають, що це питання часу. А сьогодні треба шукати інших шляхів вирішення проблеми. Наприклад, організувати вивезення сміття на звалища. Нині побутові відходи регулярно і з більш-менш повною оплатою вивозяться від комунальних будинків. Власники більшості приватних садиб заявляють про те, що сміття у них немає і користуватися послугою «Кодимакомунсервісу» відмовляються. Не краща ситуація і в сільській місцевості, хоча чимало громад останнім часом значно поліпшили санітарний стан своїх територій.
Однак поширюються стихійні смітники в лісосмугах, ярках, вибалках. Не прикрашають узбіччя шляхів поліетиленові пляшки та целофанові пакети, що їх ганяє вітер. Все це мало б спонукати представників влади до жорсткого контролю. Однак поки що цього не видно.
Фахівці переконують, що довести справу до ладу непросто. Тут задіяно багато чинників, як-от низька екологічна культура містян, відсутність жорсткого механізму штрафів. Звичайно, суботники і активна участь у всеукраїнських днях довкілля позначаються позитивно. Та не вирішують проблему цілком.
Довкілля –
клопіт спільний
Каналізаційні системи – головний біль місцевої влади. У районі мешкають 37 тисяч чоловік, здоров’ю яких загрожують забруднюючі речовини, що потрапляють у стічні води, струмки і криниці. Вигрібні ями, якими користуються окремі жителі, не рятують ситуацію. Бо, наприклад, у місті з комунальних будинків нечистоти течуть самоплином до ставків.
Як кажуть кодимчани, склади невідомих отрутохімікатів і відсутність очисних споруд залишаються реальною загрозою не тільки для жителів району, але і для сусідніх територій, бо ведуть до забруднення грунту, повітря.
Регіональною програмою поводження з токсичними відходами в Одеській області на 2008-2015 роки заплановано вивезення та знищення непридатних для використання хімічних речовин захисту рослин з території району. Так, у 2012 році в районі утилізовано 60 тонн отрутохімікатів. Скільки ще їх залишається?
Що стосується будівництва очисних споруд, то, як наголошують чиновники, це проблема не тільки Кодимського району.
Поліпшити екологію краю можна за фінансової підтримки області, за умови людської небайдужості та підвищення рівня загальної культури.
