Свідомо чи несвідомо, але наше прекрасне місто Ананьїв і район загалом знищуються. Чому? Питання, як казав один ананьївський діяч, дуже цікаве й риторичне. Від себе додав би: й дуже сумне для всього славетного краю.
Ананьїв, як відомо, місто історичне. За легендою, воно засноване козаком Ананієм у 1753 році і з козацької слободи перетворилося 1834 року на повітове місто з власним гербом. Далеко не кожне місто на півдні України може похвалитися такою вагомою історичною спадщиною, вишуканою архітектурою, визначними історичним постатями, самобутністю. Не втомлюся повторювати, що потенціал творчих людей на квадратний кілометр в Ананьєві набагато вищий, ніж в інших населених пунктах півночі Одещини.
Пам’ятаю часи, коли в районі було близько 50 тисяч жителів, а в місті – 16 тисяч. Нині, на превеликий жаль, кількість населення скоротилася майже вдвічі. Більша частина молоді полишає місто з досить банальної причини: немає роботи, а треба якось годувати сім’ю. Все вірно, але є, на мій погляд, іще одна причина. Не менш важлива.
Не так давно я зустрів Жанну Яківну Кислицьку, колишню керівницю районного відділу статистики, яка з сумом повідомила, що її відділ скорочено, і тепер всі питання, які стосуються статистики, ананьївцям потрібно буде вирішувати тільки у Котовську, де й розташоване статистичне управління.
Якщо ж підрахувати, скільки підприємств за останнє десятиліття «втекло» з нашого району без відома громади, то вимальовується неприваблива картина.
Так, центр поштового зв’язку вже в смт Любашівці, податкова – теж там. Щоправда, від сусідів забрали Фонд страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Санстанція відійшла до Котовська, туди ж перебралися центр «Укртелекому» і державтоінспекція, залишивши по собі невеличкі підрозділи. Навіть центр виборчого округу № 138 по виборах народних депутатів України чомусь перенесли в смт Ширяєве. Повторюю, все це робилося без згоди та відома ананьївської громади, що принаймні просто неетично!
Потрібно також відзначити, що у нас майже знищено промисловість і військові містечка.
Мені довелося чимало помандрувати світом, зокрема й маленькими, такими, як наш Ананьїв, містечками Європи. Там у них розвинута інфраструктура, максимальна пристосованість для життя людей, їх можна образно назвати куточками раю на землі. Чисто, охайно, красиво, всі архітектурні пам’ятки ретельно збережені, екологія на найвищому рівні. Саме таким містом повинен стати наш прадавній Ананьїв.
Зараз багато мовиться про територіальну реформу, про переваги та блага, які максимально наблизяться до простих людей. Називають польські та інші взірці реформування.
Я, звісно, за зміни та реформи, але за такі зміни, які підуть на благо людей. Тому ми, ананьївці, як одна згуртована громада повинні активно обстоювати наші територіальні інтереси, щоб зберегти в цілісності наш край, зробити його кращим і залишити прийдешнім поколінням.
