Про реформу міжбюджетних відносин

Міністр фінансів Олександр Шлапак на брифінгу за результатами засідання Кабінету Міністрів повідомив про ініціативи уряду щодо основних змін до Бюджетного кодексу України та механізмів їх реалізації. Він висловив упевненість, що вже сьо­годні можна розпочати вкрай необхідну в регіонах реформу міжбюджетних відносин, не чекаючи конституційних змін, і почати формувати бюджет – можливо, уже 2015 року – на новій базі, якщо цю ідею підтримає Верховна Рада. Олександр Шлапак зазначив, що запропоновані зміни базуються на досвіді Польщі та Німеччини, і назвав шість основних напрямів реформи.

Забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності місцевих бюджетів

– За умови прийняття наших пропозицій можна буде на місцях самостійно формувати бюджети, не чекаючи, як це сьогодні робиться, показників із центру, – сказав Олександр Шлапак. 

Він, уточнив, що регіони зможуть розпочати таку роботу, маючи достатньо стабільну місцеву дохідну базу, а також прогнозні показники дотації та субвенції, які надаватимуться з Держбюджету. Єдиною вимогою буде формування місцевих бюджетів до 25 грудня поточного року. Якщо ж будуть істотно змінені базові показники, які подаються Міністерством фінансів і урядом, відбудеться корекція.

Крім того, уряд пропонує бюджетним установам право вибору щодо фінансового обслуговування – у Казначействі або в комерційному банку.

Також, як повідомив Олександр Шлапак, уряд спрощує процедури надання місцевих гарантій – пропонується принцип мовчазної згоди.

 

Стимулювання громад до об’єднання та формування спроможних територіальних громад

За словами міністра, новими змінами пропонується перехід до дворівневої системи міжбюджетних відносин. Перший рівень – це області, другий – міста обласного значення, райони, об’єднані громади. При цьому територіальні громади, які вирішать об’єднатися до 15 жовтня, зможуть отримати право на обслуговування з центрального бюджету з 1 січня наступного року.

 

Закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів та розширення дохідної бази місцевих бюджетів

Олександр Шлапак наголосив, що головним податком, який і далі залишатиметься базовим для місцевих бюджетів, – це податок на доходи фізичних осіб. 

– Однак ми дамо можливість місцевим бюджетам використовувати ще ряд важливих ресурсів, які істотно збільшать дохідну частину бюджетів на місцях. Це 10 відсотків податку на прибуток, що дасть додатково понад чотири мільярди гривень. Це плата за надання адміністративних послуг, це 100 відсотків державного мита. Що стосується екологічного податку, то сьогодні 35 відсотків від його сплати залишається на місцях, а 65 відсотків – на центральному рівні. Сьогодні ми пропонуємо 80 відсотків від збору екологічного податку, враховуючи його чіткий регіональний відтінок, залишати на місцях, – повідомив міністр.

За його словами, місцева громада також отримає право самостійно встановлювати розмір зборів підакцизних товарів: 

– Ми тільки встановимо в Дер­жав­­ному бюджеті планку, вище якої місцеві бюджети не зможуть це зробити.

Олександр Шлапак зазначив, що громади на місцевому рівні здобудуть право встановлювати та забезпечувати збирання податків на нерухоме майно: 

– Все це разом дозволить збільшити дохідну частину бюджетів майже на 16 мільярдів гривень. Таким чином, крім податку на доходи фізичних осіб і нерухомість, ми передаємо чимало податків до місцевих бюджетів. Вважаємо, що це істотно збільшить їхню фінансову спроможність, – наголосив міністр.

 

Децентралізація видаткових повноважень та чіткий розподіл компетенції, сформований за принципом субсидіарності

Окрім уже делегованих на сьогодні місцевим громадам повноважень, уряд пропонує ще майже 900 об’єктів передати на місця. Зокрема йдеться про заклади вищої освіти першого-другого рівнів акредитації, медичні установи, спеціалізовані школи, фізкультуру та спорт.

 

Запровадження нових видів трансфертів та посилення відповідальності профільних міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях

Олександр Шлапак повідомив, що змінами передбачено лише одну базову дотацію, яка надаватиметься бюджетам обласного рівня, містам обласного значення, районам, об’єднаним громадам. Крім того, запроваджуються освітня та медична субвенції, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм, субвенція на підготовку робітничих кадрів, реверсна дотація з місцевих бюджетів Державному бюджетові. 

– Ці кошти, що належать місцевим бюджетам, будуть розраховуватися у профільних міністерствах і відомствах, а не у Міністерстві фінансів, як це робиться сьогодні, – зауважив міністр, додавши, що новими бюджетними змінами запроваджено принцип невилучення. Невикористані кошти з субвенції залишаються на наступний рік на розвиток і підтримку певної сфери.

 

Визначення нового механізму бюджетного регулювання та вирівнювання

Що стосується системи вирівнювання, то всі суб’єкти будуть розбиті на три групи. 

Перша – це ті, де на сьогодні індекс спроможності, тобто обсяг надходжень на одного жителя, у середньому по Україні більше одиниці. Це переважно крупні міста, крупні суб’єкти – 6 обласних бюджетів, 70 міст обласного значення, 26 районних бюджетів. Таким чином, буде проведена реверсна дотація, тобто вилучення зайвих коштів, які є в цих бюджетах, але лише 50%, а не 100%, як було раніше. Для категорії з коефіцієнтом від 0,9 до 1,1 нічого не змінюється. Для них базова дотація буде дорівнювати дотації вирівнювання, як це є на сьогодні. Для третьої категорії – це три обласні бюджети, 39 міст обласного значення і 25 районних бюджетів – буде додано ресурсу в обсязі 80%.

Підсумовуючи новації, Олександр Шлапак наголосив:

– Ми свідомі того, що це лише перший крок у міжбюджетних відносинах, але для нас важливо, що він змінює філософію практично у усіх напрямах: з точки зору і самодостатності місцевого бюджету, і його відносин із профільними міністерствами, і можливості формування бюджетів незалежно від центрального, і в багатьох інших питаннях.

У вересні підготовлений документ змін буде направлений до Верховної Ради, після чого протягом місяця-двох буде доопрацьовуватися всіма зацікавленими структурами. 

– Ми дуже уважно вивчимо пропозиції, які будуть надаватися, і тоді запропонуємо парламентові до­опрацьований документ для остаточного ухвалення, – додав Олександр Шлапак.

За повідомленням департаменту інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ

Выпуск: 

Схожі статті