Сьогодні питання бюджетного наповнення набувають особливої актуальності – у складні часи на рахунку кожна копієчка. Тому фінансисти вишукують будь-яку «прогульну» можливість для залучення грошей до скарбниці.
Одна з найважливіших статей бюджетного наповнення – орендна плата за землю. На жаль, у цій ніші існує ще досить законодавчих лазівок, які дозволяють несумлінним орендарям земельних ділянок зберігати лице при нечесній грі.
Про те, наскільки задовільно надходить даний вид податків, говорилося на останньому засіданні Координаційної ради обласної держадміністрації із забезпечення надходжень до бюджету і врегулювання земельних відносин під головуванням першої заступниці голови ОДА Наталі Чегодар.
За підсумками роботи Координаційної ради ухвалено низку рішень. Зокрема, по кожному місту й району в зазначений термін необхідно опрацювати механізм прискореного аналізу всіх договорів оренди, що потребують перегляду. Крім того, для ефективніших результатів потрібно налагодити тісну співпрацю органів місцевого самоврядування з усіма структурними та територіальними підрозділами виконавчої влади. Такі ключові й найдієвіші методи слід узяти на озброєння до набрання чинності необхідних законодавчих змін, які повертають повноваження щодо розпорядження землею районним державним адміністраціям, сільським і селищним радам.
До яких же стратегії й тактики вдався Білгород-Дністровський, одне з міст обласного підпорядкування? Як і повсюди, головні бюджетні джерела тут становлять податок на доходи фізичних осіб (який раніше називався прибутковим) і плата за землю. Добробут міста й реалізація міських програм, таких як благоустрій, озеленення, освітлення тощо, безпосередньо залежать від цих грошових джерел.
Звична справа вважати, що органи місцевого самоврядування не мають механізмів прямого фіскального впливу на земельних орендарів. Але якщо розглянути іншу грань цієї проблеми, то завдання батьків міста виявиться цілком певним, а вплив державних владних структур на бюджетні фактори – безперечно здійсненним. Питання лише в явних причинах недонадходжень до скарбниці та прихованих (адресних) резервах.
На перший погляд, аналізи темпу зростання плати за землю в Білгороді-Дністровсому в останні роки свідчать про реальні успіхи. Це можна спостерігати за фінансовими витягами, починаючи з 2010 року, де цифри сягають 113 і 130 відсотків. За даними фінансового управління міськради, за вісім місяців поточного року доходи від плати за землю склали 104,7 відсотка, а темп зростання сягнув 124 відсотків.
Планова сума власних доходів у цьому році сягає 60 мільйонів гривень, де близько двох третин становлять податки фізосіб, і близько третини – плата за землю. Інакше кажучи, за поточний рік заплановано зібрати 23 мільйони 279 тисяч «земельних» гривень. Спробуємо розібратися, чи можливо оптимізувати дані цифри?
Справді, роботу Білгород-Дністровською міськрадою й селищними радами Сергіївки та Затоки виконано чималу. З початку 2014 року на даних територіях діє оновлена нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. Більше того, у Затоці й Сергіївці відбулася інвентаризація земель, що робить схему щодо збирання податків максимально ефективною та прозорою. Але в місті ця робота загальмувалася на початковому етапі. Інвентаризацію, яка дає точні уявлення про землекористувачів і реальні суми оренди, виконано близько десяти років тому лише в його центральній частині. Решта території – неоране поле можливостей.
За словами першого заступника Білгород-Дністровського міського голови Віктора Мінчева (у нещодавньому минулому начальника фінуправління Білгород-Дністровської міськради), для інвентаризації буде потрібно близько двох мільйонів гривень. Але виділення такої суми бюджетові не до снаги.
Втім, інвентаризація – лише частина фінансової формули остаточного успіху. Інша половина нехитрого фінансово-морального рівняння прямо залежить від свідомості й бажання землекористувачів платити за законом і совістю. Взагалі, якщо копнути глибше, виходить цікава картина. Досить солідні підприємства, як і деякі небідні підприємці, одержали дозвіл влади на розробку техдокументації з відведення земельної ділянки давно. Деякі – п’ять, інші – сім років тому. Але, висловлюючись фігурально, ці рішення висять у повітрі. Їх одержувачі не квапляться оформляти документи, щоб чесно та сповна платити гроші за отриману землю. Багато хто дуже здивувався б, почувши прізвища шановних городян (зокрема тих, що засідають у міській раді), яких узагальнює хитре економічне формулювання «приховані резерви». Тим часом городяни, що не одержали належного благоустрою тротуарів, парків і скверів, маневрують по роздроблених пішохідних доріжках, побоюються вечірніх неосвітлених вулиць.
Причому масштаби неоплачених земель далеко не копійчані. Наприклад, завод ніздрюватих бетонів займає 16 гектарів міських площ, але не квапиться укладати орендний договір щодо землі ще з 2007 року. Аналогічна за часовими термінами ситуація і у Білгород-Дністровському РЕМ, де займана площа становить 3,7 гектара. У жовтні 2009 року одержав дозвіл на оформлення земельної документації медично-інструментальний завод, але законодавчо не оформляє займані 1,439 гектара. Колишнє державне підприємство, а нині ВАТ «ЗБВ» ташується в найжвавішій частині міста на площі 2,62 гектара. Але з 1996 року – періоду, коли держпідприємство змінило форму власності, ставши госпрозрахунковим, переоформляти документи на землю не поспішає.
Безумовно, за наявності інвентаризації втрачені гроші безперешкодно потекли б у міську скарбницю. Але поки що вищезазначені підприємства платять тільки одновідсотковий земельний податок від нормативної грошової оцінки. І таким чином, формально не порушуючи закон, живуть некепсько.
– Загалом земельні угоди укладені на 90 відсотків, – розповідає перший заступник Білгород-Дністровського міського голови Віктор Мінчев. – У місті підписано 531 договір, у Затоці – 278, у Сергіївці – 140. Крім цього, укладено 140 додаткових угод. Що стосується договорів, які не вдалося укласти за новою грошовою оцінкою, то їх налічується близько шістдесяти.
– Яким чином міська влада має намір виправляти становище й захищати інтереси громади? – запитали ми.
– Хотілося б відзначити, що в Білгороді-Дністровському, одному з перших міст області, створено спеціальну земельну комісію. Вона працює плідно, засідає кожні два тижні й займається питаннями підприємств, які по кілька років не укладають договори з оренди землі і, відповідно, у повному обсязі оренду не платять. Фахівцями проводиться розрахунок фінансового збитку за останні два роки, як прописано законодавством. Потім від імені виконкому для захисту прав міської громади позови подаються до суду. Низку подібних позовів оформлено, і вони під прокурорським наглядом. Це заяви на завод ніздрюватих бетонів і кілька інших дрібних підприємств. Буквально цими днями готується оформлення документів іще на десять підприємств.
