Обгрунтовані тарифи на газ, подальші шляхи медичної реформи, кредити для сільгоспвиробників – ці та інші теми лягли в основу чергового інтерв’ю з Ігорем Учителем – президентом компанії «Одесагаз», кандидатом у депутати Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка» по 138-му виборчому округу.
– Ігоре Леонідовичу! В нинішніх економічних умовах кожна зайва копійчина в «газовому» тарифі може стати для багатьох сімей справжньою проблемою. Чи здатна держава якось підтримати найслабших, взагалі – про які перспективи можна говорити?
– Вже зрозуміло, що найближчий рік ціни на газ підніматися не будуть. Власне, їх вже й піднімати нікуди. Що стосується тарифів на опалення, то вони формуються трохи інакше: в них повинні закладатися витрати, що йдуть на виробництво тепла, амортизацію, заробітну плату, податки тощо. Затверджувати їх буде спеціально створена Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Отже, підприємство або організація формують свій тариф і здають туди документи, а комісія їх затверджує або ні. Або – найчастіше – трохи зменшує. Чесно кажучи, за весь період своєї трудової діяльності не пам’ятаю випадку, щоб ці показники збільшили. Практично завжди тариф трохи зменшують від розрахункового.
– Але ж, мабуть, і компанії роблять розрахунки «з запасом»! І що б ми не казали про зменшення, останнім часом тарифи тільки ростуть…
– Просто існує така річ, як інфляція. Якщо раніше кілометр труби коштував тисячу гривень, то зараз – вже три тисячі. Від цього не втечеш, тому тарифи «рухаються вгору». Тому треба говорити про економічно обґрунтовані тарифи. Механічно занижувати їх не вважаю правильним, бо в підсумку відповідні підприємства зазнають (або можуть зазнати) серйозних втрат. З іншого боку, вважаю, що в законодавчому порядку необхідно враховувати процеси інфляції, робити індексацію заробітних плат і пенсій. Це дозволило б людям нормально розраховуватися за все. Хоча давно вже минули часи, коли населення Одещини взагалі не платило за той же газ. Зараз вимоги до оплати значно суворіші, незалежно від того, промисловий це чи побутовий споживач. Тому заборгованість у нас поточна – місяць-півтора…
– А чи правда, що процес формування тарифів чи не один із найзакритіших у державі (навіть від депутатів Верховної Ради)?
– Ні, не згоден. Що значить закритий? І чому саме депутати мають контролювати цей процес? Взагалі, як я вже казав, для цього існує спеціальна Національна комісія, там не один департамент над цими питаннями працює.
– Добре, тоді від справ загальнонаціональних перейдімо до справ Вашого виборчого округу. Чи можете назвати якусь най-найгострішу проблему?
– На жаль, така проблема не одна. Візьмімо, наприклад, аграрний сектор. Людей дуже турбує, чи буде продаватися земля. І вони кажуть, що депутати повинні не допустити ухвалення закону про продаж земель. Побоюються, що всі ділянки скуплять олігархи, а люди залишаться ні з чим. Це непокоїть виборців. Отже, якщо будуть якісь проекти відповідного закону, то їх передусім необхідно буде обговорювати з людьми: як це торкнеться їх?
Не менше турбує сільгоспвиробників і стан наших доріг. Я неодноразово говорив, що без державної програми та залучення інвесторів впоратися з цією проблемою буде дуже складно. Адже за винятком траси Одеса – Київ і ще кількох великих шляхів більша частина наших доріг будувалася за часів СРСР. Вони просто не розраховані були на ті важкі автомобілі, які їздять ними сьогодні і руйнують покриття. Тому і просто ремонтувати їх зараз немає сенсу: дуже швидко ці дороги знову вийдуть з ладу. Необхідно будувати нові сучасні шляхи, які зможуть прослужити принаймні 50 років.
– А стосовно соціальної сфери?
– Ми всі розуміємо значення медицини і освіти. Я неодноразово підкреслював необхідність певних стандартів у сфері охорони здоров`я. Людині стало погано на вулиці, в неї немає з собою грошей. Її привезли в лікарню. Хто і чим буде її лікувати? Де лікарям взяти медикаменти, щоб врятувати життя? Яка у нас, нарешті, медицина: безплатна (згідно з Конституцією), страхова, ще якась? Крім того, виходячи з проблем мешканців сільської місцевості, зазначу: є дуже багато невдоволених реалізацією медичної реформи. Тобто, була у людей невеличка лікарня на два-три населені пункти, всім було зручно. Потім почалася «оптимізація», лікарню перетворили на денний стаціонар, згодом взагалі закрили… І, може, це було б логічно (великий медзаклад простіше забезпечити обладнанням та фахівцями), якби (знову!) не стан наших доріг. Якщо ожеледь або сніг, людині може знадобитися три-чотири години, щоб дістатися до лікаря! Іноді після цього і медична допомога вже не потрібна… Схожа ситуація й зі школами. Так, важко дати добрий рівень знань у школі, де в одному класі зібрано по кілька учнів різного віку, не вистачає вчителів. Але коли піднімаємо питання про підвіз дітей, починається: добиратися далеко, немає автобуса, або він є, та використовується ще й для інших потреб. Тому тут іще дуже багато моментів для обговорення.
– А як щодо обговорення майбутнього сільськогосподарського бізнесу? Чи зверталися до Вас із цими питаннями, пропонували якісь ідеї?
– Чесно кажучи, розмов – багато, а конкретних пропозицій мало. Можливо, над більш «загальною картиною» мали б попрацювати вчені, а потім запропонувати людям на розгляд кілька моделей. Наприклад, сьогодні в аграріїв дуже серйозні проблеми через відсутність регулярних дощів. Звідси запитання: якщо неврожайний рік, у них загроза банкрутства, чи вони можуть розраховувати на підтримку держави? На мою думку, така фінансова допомога має бути обов’язково, хай навіть і на умовах повернення коштів. Крім того, незважаючи на складну економічну ситуацію, потрібні кредити за низькими ставками – саме для сільгоспвиробників.
– До виборів лишаються лічені дні… Як гадаєте, про що повинен замислитися виборець перед тим, як віддати комусь свій голос?
– Виборець має замислитися про те, що він хоче бачити після виборів. Гідна держава має бути вільною, демократичною та зручною для проживання своїх громадян.
Сергій ПІДГОРНИЙ
