Стартував німецько-український проект «Сталий розвиток житлового господарства в Україні», спрямований на сприяння місцевому розвиткові та посиленню ролі громадських організацій. Він частково фінансується Європейським Союзом і адресований чотирьом містам – Одесі, Херсону, Львову та Запоріжжю.
Ми розмовляємо з Юрієм Геращенком, експертом проекту від Одеси, керівником організації, яка є партнером проекту, – ГО «Екологічний центр сталого розвитку України».
– Треба почати з того, що Україна підписала міжнародні угоди, які стосуються санації житлового фонду, – говорить Юрій Євгенович. – І йдеться не тільки про п’ятиповерхівки, але й про дев’яти- і шістнадцятиповерхові будинки, які споруджувалися з тонкими стінами з розрахунку на велику потужність котелень. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Доводиться переходити від великих централізованих котелень до невеликих, – скажімо, на п’ять будинків, – модулів, до дахових котелень. Загалом, у кожному конкретному випадку треба проводити енергоаудит будинку, з’ясовувати, де відбуваються найбільші втрати тепла. Потім – складати проекти утеплення, вентиляції, щоб зробити це правильно і в усьому будинку. Наші будинки раніше споруджувалися з розрахунком на вентиляцію через погано дотулені вікна. Тобто тепло не берегли зовсім. Тепер же встановлюються спеціальні вентиляційні або кліматичні клапани.
– У нас часто можна побачити різнобарвні латки на будинках. Жителі самотужки намагаються захиститися від холодів…
– Є різні методи. Використовують пінопласт, поліуретан. Важливо знати, який матеріал найбільше годиться, яка товщина його виявиться оптимальною. І утеплювати весь фасад цілком, а не частинами. На жаль, в Одесі досі немає жодного будинку, що пройшов комплексну санацію. Шістнадцятиповерхівка в житломасиві Котовського поки що тільки готується до її проходження. І робиться це силами громадської організації.
– Юрію Євгеновичу, санація стосується тільки питань утеплення та вентиляції?
– Ні, звісно. У санованому будинку можуть, наприклад, порекомендувати замінити ванни на душові кабіни, бо в душі витрачається менше води.
У межах проекту передбачається провести аналіз програм енергоефективної модернізації житлового фонду, консультації з державними органами й органами місцевого самоврядування у плані прискорення реформ у сфері ЖКГ, а також розробити місцеві стратегії сталого розвитку. Передбачено також конкурс проектів. І найкращі з них здобудуть фінансову підтримку на умовах співфінансування – половину необхідної суми дасть Європейський Союз, решту коштів треба буде відшукати на місці.
– Як експерт Євросоюзу, Ви знайомитеся із цікавим досвідом, накопиченим в інших містах. Що найцікавіше можна відзначити?
– У Запоріжжі, наприклад, створили кластер із зовсім різних організацій. Одні утеплюють стіни в будинках, інші – міняють вікна, треті займаються проводкою і освітленням, четверті – енергозберігаючими комунікаціями. На мій погляд, дуже перспективна форма роботи.
– Знайомлячись із матеріалами, звернула увагу на цікаву подробицю. Партнерами проекту в трьох містах виступають як представники влади, так і громадські працівники: від Запоріжжя – міська адміністрація та дві громадські організації, від Львова – міська рада і громадська організація, від Херсона – облдержадміністрація та громадська організація. Одеса представлена тільки вашою громадською організацією – «Екологічний центр сталого розвитку України». Чому?
– Нам було б набагато легше працювати в межах проекту у співпраці зі владою. Я був у керівника області, був у мера. Створено робочі групи. Але поки що далі справа не зрушила. Візьмемо ініціативу на себе. І я сподіваюся, вона допоможе активізувати роботи щодо санації житлового фонду. В умовах різкого зростання цін на енергоносії було б величезною помилкою не використовувати можливості приблизно на 60-80 відсотків скоротити різні види втрат, за які сьогодні громадяни змушені платити.
