Проблему виведення рибальського бізнесу з тіні та боротьби з браконьєрством порушив на прес-конференції в ІА «Одеса-медіа» начальник Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів і регулювання рибальства Сергій Альошин.
За ті два місяці, які він очолює управління, молодий керівник висунув низку цікавих ініціатив. Вони спрямовані на те, щоб поліпшити екологічний стан водних ресурсів регіону і одночасно урізати корупційну складову у рибопромисловій галузі.
Минулого року інспектори управління провели понад п’ять тисяч рейдів на рибогосподарських водоймах. Контролери також наскочили з перевірками до місць, де можуть орудувати браконьєри. Вже із приходом С. Альошина інспектори навідалися на одеські ринки, зокрема у рибні ряди «Привозу». Візити відбувалися аж ніяк не за мирних обставин: перевіряльникам довелося зустрічатися із брутальністю, рішучою відсіччю, вислуховувати погрози. Недарма, крім залучення громадськості, 900 рейдів були зроблені разом з міліцією. Звучали і звинувачення у порушенні якихось указів, які складали ті, хто захищав спекулянтів. Деякі продавці риби геть подалі тікали, покинувши свій товар на прилавку. Це ускладнювало складання протоколів.
У результаті інспекторами виявлено 4060 порушень рибоохоронного законодавства. За фактами незаконного вилову нараховано 635 тисяч гривень для компенсації збитку. За 37 матеріалами можна порушувати кримінальні справи. Судді навряд чи будуть поблажливими до горе-рибалок, адже в цілому у порушників було вилучено 14 тонн риби.
– Оскільки робота провадиться винятково у межах правового поля, ми не лише можемо, але й повинні перевіряти законність походження риби. Раки, креветки, ікра також відносяться до біоресурсів. І підприємець зобов’язаний дати документальний звіт, звідки в нього продукція! А якщо ні, то вона вилучається.
Подальше визначення вилученої риби теж відбувається не просто. За словами С. Альошина, її передають офіційно зареєстрованій фірмі, що має право торгувати конфіскатом. Щоб його зберегти, доводиться домовлятися з реалізатором про придбання ним холодильних камер. Кошти, отримані від продажу такої риби, надходять до державної скарбниці.
Але зі значними труднощами управлінню довелося зіткнутися, коли воно ухвалило рішення передати частину продукції до шпиталю для харчування бійців, поранених у зоні АТО.
– Проблема, з якою ми зіткнулися, виявилася суто бюрократичною. Довелося провести експертизу конфіскованої риби, а потім створювати комісію, у складі якої повинні бути ветеринари і співробітники фіскальної служби, – сказав журналістам С. Альошин.
Не була обійдена увагою і ситуація на Хаджибейському лимані. Належний контроль над станом цієї водойми не ведеться з 2002 року. Тепер, після проведеного управлінням аналізу, спливло чимало тіньових схем, за якими збагачуються окремі особистості, обкрадаючи державу.
Як пояснив С. Альошин, у 2002 році було створено рибопромислову асоціацію «Хаджибейський лиман» для ведення госпдіяльності. Але при цьому в її статуті було записано, що асоціація не є прибутковим підприємством. А вилов риби в лимані на підставі договорів здійснюють інші дев’ять підприємств.
На ділі ж за останні 10 років асоціацією виловлено вісім тисяч тонн риби вартістю близько 60 мільйонів гривень. За таких доходів можна було б виплачувати рибалкам солідну зарплату і не забувати про відрахування до бюджетів всіх рівнів. Але виявилося, що рибу ловили «ліваки». А ті, хто був оформлений, одержували заробітну плату нижче мінімальної. Звідси й більш ніж скромні перерахування до Пенсійного фонду.
Щоб уникнути конфліктів, суперечок та скарг, рибінспекція виступила із пропозицією створити на території лиману єдине державне товарне рибне господарство. І забезпечити працівників нормальною зарплатою. А любителям посидіти біля берега з вудкою відвести ділянки, але грошей за вилов з них не брати.
Тоді можна із упевненістю зариблювати лиман коропом, іншими його родичами. І збільшити загальний вилов на Хаджибеї до 2000 тонн риби на рік.
– На цій водоймі запанує закон. Тоді ми й зможемо безкоштовно постачати якісну рибу до будинків людей літнього віку, дитячих будинків-інтернатів, окремих медичних установ, – зробив висновок С. Альошин.
