Незважаючи на тривожні повідомлення зі сходу країни, є приводи і для оптимізму, хай вони й локального характеру. Наприклад, 2015 рік в Одеській області оголошено Роком доріг.
На цій оптимістичній ноті відкрив чергову прес-конференцію, присвячену стану промисловості Південної Пальміри, голова Одеської обласної організації Національної спілки журналістів України Юрій Работін, підкресливши, що без піднесення економіки важко буде вирішити і проблеми транспортних артерій.
Ця тема стала головною у виступах директора виконавчої дирекції Одеської міської організації роботодавців Євгена Дрозда, голови наглядової ради ПАТ «Катран» Володимира Перчеклі та заступника генерального директора Одеського НПЗ з економіки та фінансів Андрія Сапіжинського, які прийшли на зустріч із журналістами.
Коротко, але вагомо охарактеризував стан справ у промисловості Євген Дрозд, акцентувавши на тому, що Одеса не лише культурний і науковий, але й значний індустріальний центр півдня України. У той же час, за його словами, в останні роки вона стрімко втрачає свій промисловий потенціал. А це негативно впливає на зайнятість населення, скорочується кількість робочих місць, знижуються надходження до бюджетів всіх рівнів і, у підсумку, ускладнюються соціально-економічні обставини в регіоні.
Деякі представники міської, та й не лише міської, влади впевнені, що наповнити бюджет можна винятково за рахунок збільшення підприємств торгівлі. Але через низьку купівельну спроможність населення це лише добрі наміри. Адже для того, щоб розвивалася торгівля, потрібні живі гроші в гаманцях наших співгромадян, а їх необхідно десь заробити, у той час, як робочих місць стає все менше.
– Щоб не бути голослівним, наведу такі показові цифри, – сказав Євген Дрозд. – Якщо на кінець 2013 року нам було підпорядковано 136 організацій та підприємств, то вже за підсумками минулого року їх чисельність скоротилася до 92. Тобто 44 суб’єкти підприємницької діяльності або збанкрутували, або згорнули свою діяльність, або пішли у так звану сіру тінь. Інакше кажучи, не вирішуючи економічних питань, ми йдемо до колапсу.
Майже детективну історію розповів журналістам голова наглядової ради Овідіопольського ПАТ «Катран» Володимир Перчеклій. Понад десять років він і команда його однодумців протистояли рейдерським захопленням підприємства.
– Доходило до парадоксів, коли один з керівників районного масштабу заявляв мені як керівникові підприємства: «А ми ще подивимося, хто виявиться спритнішим: або ми вас збанкрутуємо, або ви встигнете ввести на підприємство інвестора!» Але хіба так повинен міркувати державний чоловік?! – обурюється Володимир Степанович.
– Вражає, що єдиним арбітражним керуючим цього та інших одеських підприємств є жителька сусідньої області, – продовжив Євген Дрозд. – Це з нею ми боролися. Це вона приходила до нас, роботодавців, домовлятися про те, щоб ми закрили очі на її діяння. Але найсумніше, що арбітражний керуючий, якого призначають судом, не несе жодної кримінальної відповідальності за свої дії.
Наприклад, заводське майно так званим арбітражним керуючим було оцінено у 700 тисяч гривень. У той час як незалежні експерти, що проводили аудит підприємства, лише один головний виробничий корпус заводу оцінили у 13 мільйонів гривень, п’ятиповерховий адміністративний корпус – майже у 3 мільйони гривень, не кажучи вже про інше нерухоме майно. Крім того, вартість приватизованої землі, на якій розташоване ПАТ «Катран», було оцінено місцевим управлінням земельних ресурсів у 15 мільйонів гривень. Уявляєте, 700 тисяч гривень і понад 20 мільйонів – це ще до інфляції. Яка злочинна безгосподарність!
– У це же час юрист, який представляв інтереси Пенсійного фонду, виступаючи в суді, заявляв: «А ми не віримо в те, що завод, розрахувавшись із Пенсійним фондом, продовжить свою діяльність», – обурюється Володимир Перчеклі. – І це тоді, коли в нас вже був надійний інвестор, з яким ми планували налагодити важливу і потрібну справу – переробку автомобільних шин. Запитується, у чиїх інтересах працюють ці з дозволу сказати арбітражний керуючий і адвокат – держави, трудового колективу чи рейдерів?
На щастя, ПАТ «Катран» пощастило, воно вийшло переможцем, пройшовши «кола пекла» українських судових інстанцій. А от багатостраждальний Одеський НПЗ і далі йде цим шляхом втрат. За словами заступника генерального директора з економіки та фінансів Андрія Сапіжинського, підприємство, яке забезпечувало нафтопродуктами весь південь України, припинило свою діяльність, а працівникам, які залишилися після скорочення, із серпня не виплачують заробітну плату – арештовані всі рахунки. Як відзначили учасники прес-конференції, закони в державі, погані вони чи добрі, але за ними можна все ж таки жити, біда в криворуких виконавцях…
