Вже понад місяць у Фрунзівському районі діє офіційна волонтерська група під керівництвом знаної та милосердної людини – Людмили Григорівни Стопи. За цей час на її плечі лягло немало турбот про земляків, які зі зброєю в руках захищають цілісність країни. Вже двічі волонтери збирали, пакували та відправляли теплі речі, засоби особистої гігієни та харчові продукти в зону проведення антитерористичної операції. І, дякувати небайдужим людям – керівникам сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, підприємцям і пересічним громадянам, – сьогодні хлопці забезпечені найнеобхіднішим.

– На жаль, нині ми не можемо похвалитися потужнішою підтримкою воїнів, так, як це роблять у багатьох сусідніх районах, – говорить Л. Стопа. – Наприклад, у Великомихайлівському районі волонтери змогли передати своїм мобілізованим землякам три автомобілі «УАЗ», придбати тепловізори, печі-буржуйки тощо. Це крім традиційних наборів продуктів та теплих речей. Сільгоспвиробники вважають справою честі щомісяця передавати певну суму грошей, залежно від розміру оброблюваної землі. Звичайно, благодійність – справа добровільна. Та чомусь у нашому районі є заможні люди, які ставляться до неї як до якоїсь повинності. А ось 88-річна жителька села Карабанове Марія Гузенко, коли родичі з Фрунзівки сказали їй, що збирають гроші для захисників, зі своєї скромної пенсії виділила 200 гривень.

Волонтери закупили харчові продукти та засоби гігієни дев’ятьом жителям Фрунзівського району, які нині перебувають в Маріуполі, в селах Костянтинівка і Курахове. Зокрема вони придбали ковбасу, тушонку, печиво, каву, цигарки, зубну пасту, мило, станки для гоління тощо. Деякі милосердні люди також приносили теплі шкарпетки, шапки, рукавиці. Все це спакували у дев’ять посилок та адресно відправили на схід. Загалом було витрачено понад три тисячі гривень. Вже через декілька днів мобілізований фрунзівчанин Михайло Крупський подзвонив і передав вдячність землякам за підтримку у ці справді складні часи.

Волонтерам допоміг власник магазину «Щедрий кошик» Олександр Завада, який з готовністю забезпечив знижку на продукти.

Людмила Стопа дуже ретельно веде облік зібраних та витрачених грошей. У спеціально заведеній книзі зазначаються прізвища доброчинців та надані ними суми. По можливості докупи збираються всі чеки за придбані товари. Тож волонтери завжди готові звітувати перед односельцями.

Нині бійці, які пройшли пекло на сході України, відкрито заявляють, що якби не волонтерська допомога, то війну вже давно б програли. Тож коли настане мирний час, кожному з них, мабуть, захочеться поглянути до книги з прізвищами доброчинців і по-синівськи подякувати односельцям за небайдужість, за те, що не дали впасти духом там, далеко від рідного дому.