Виконувач обов'язків голови Ренійської райдержадміністрації Сергій Баримов написав заяву про звільнення з посади – за власним бажанням. Які мотиви такого кроку?
– Перед виходом на пенсію я працював у Міністерстві внутрішніх справ, у головкомі управління боротьби з організованою злочинністю в Києві, у мене хороша пенсія, – пояснив Сергій Володимирович. – Після внесення змін до пенсійного законодавства, працюючи на державній службі, я взагалі не маю права одержувати пенсію – тільки зарплату. Тобто мені немає сенсу працювати. Це основна причина, але не єдина.
Друга – зрив плану мобілізації. Так, по Ренійському району з 60 чоловік вдалося відправити в зону АТО тільки 9 (у сусідніх районах, до речі, картина – аналогічна).
Я бачу, що завдання мобілізації виконати не можу. Не хочу доводити до того моменту, коли мені скажуть: «Ти не впорався». Особисто я не вбачаю сенсу призивати людину, яка категорично не хоче воювати. Ще Суворов говорив: воюють не числом, а вмінням.
Керівник, що пропрацював у Рені понад рік, вважає ситуацію в цьому районі складною, що обумовлено майбутнім підвищенням цін на природний газ. Адже на блакитне паливо переведено всі установи освіти, охорони здоров'я, культури. У районі газифіковано всі села, а Рені – єдине місто в області, де немає централізованого опалення, у багатоповерхових будинках кожна квартира обігрівається індивідуальним котлом на природному газі.
– У цій ситуації ліквідацію з 4 квітня поточного року Ренійського управління газового господарства інакше як шкідництвом я назвати не можу, – сказав С. Баримов. – В Ізмаїлі немає фахівців, які розуміються на ренійських багатоповерхівках, де в кожній квартирі газове устаткування. Зараз, у зв'язку зі зростанням цін на газ, «народні умільці» почнуть придумувати способи заощадити. Треба, навпаки, посилити контроль. Перехід на електроопалення – утопія. Начальник Ренійського РЕМ каже: якщо споживання збільшиться на 20%, почнуться проблеми, а якщо на 50% – мережі просто ляжуть. До того ж електрокотел і проектно-кошторисна документація на його встановлення коштують великих грошей, а їх у переважної більшості людей немає.
Прощаючись із жителями району, С. Баримов відзначив високий культурний рівень цього краю:
– Коли я приїхав до району, буквально за кілька днів відбувся ювілейний концерт дитячої школи мистецтв – і я був просто ошелешений! Іншого слова не доберу. Виявляється, досі є ще місця, де постійно й побілені сивиною люди, і діти займаються мистецтвом. На сцені – від старого до малого. Культурний рівень підтримує людей у будь-які часи, а вже в наші складні – тим більше, він дає енергію й сили. Якщо хтось запитає мене, що собою являє Ренійський район, то насамперед я скажу: тут немає сепаратистів! Ренійці хочуть жити у квітучій Україні. Вони працьовиті, талановиті й відкриті. Цей маленький багатонаціональний район має величезний потенціал.
