Збиток від махінацій із держзакупівлями в країні становить від 35 до 55 млрд грн. Про це говорили представники громадської організації «Верховенство права» на прес-конференції в регіональному офісі НСЖУ.

Як відомо, при придбанні товарів і послуг державним коштом оголошується конкурс (тендер). Хто запропонував найвигідніші умови (прийнятні ціни, широкий спектр послуг і їхня висока якість), визнається переможцем. Здавалося б, така система не залишає простору для шахрайства. Але насправді, як уже сказано, в результаті махінацій із бюджету країни витікають мільйярди. 

– Зокрема, одне з розповсюджених порушень, – говорить голова правління ГО «Вер­ховенство права» Воло­димир Букач, – присвоєння собі грошової різниці між мінімальною та максимальною ціною товару або послуги. На жаль, прикладів такої «діяльності» багато. За кожним виявленим фактом ми звернулися до правоохоронних органів. І, як заявники, маємо право контролювати перебіг розслідування.

– До нас постійно звертаються бізнесмени, – розповідає юрист організації Юрій Васильєв, – які зіштовхуються з подібними речами. Жодне звертання ми не полишаємо без уваги. 

– Ось приклад, – веде далі В. Букач. – Управління архітектури Южненської міськради провело конкурсні торги на виконання робіт із реконструкції каналізаційного напірного колектора. 16 вересня 2014 року, згідно з протоколом розкриття пропозицій, документи вісьмох учасників конкурсу були визнані відповідними до вимог. Але 10 жовтня замовник вирішив, що умови шести претендентів уже не відповідають вимогам і їх слід відхилити. У результаті переможцем виявилося ТОВ «Укргазифікація Південь», чия цінова пропозиція була на чотири мільйони вищою, ніж найвигідніша з відхилених. 

Одним із порушень у плині конкурсних торгів є формальне відведення кандидатури учасника, що запропонував низьку ціну. Неточне формулювання, не в тому місці поставлена кома при оформленні заявки дозволяють виключити із числа претендентів організацію, що запропонувала оптимальні умови. І послуги або товари купуються державним коштом за завищеними цінами у іншої фірми, тобто держава переплачує деяку суму. Різниця між економічно вигідною та завищеною ціною – відкіт, ділиться («розпилюється») між зацікавленими людьми.

Ще одне порушення – змова між учасниками торгів. У цьому разі замовник тендеру вимушено погоджується на заздалегідь визначену змовниками ціну. Заявка з низькою ціновою пропозицією, яку подавало підприємство, що не вступило у змову, відхиляється з формальних причин.

Так, Іллічівська філія Адміні­страції морських портів України 31 січня 2015 року провела тендер із закупівлі послуг «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». П’ять із восьми конкурсних пропозицій були відхилені з формальних причин. Аналіз документів показав, що решта три підприємства пов’язані між собою і в їхніх діях є ознаки змови. У результаті заявник тендеру змушений буде переплатити за послуги 2 мільйони 600 тисяч гривень, тобто різницю між ціною переможця тендеру та найнижчою, тепер уже відхиленою. 

В арсеналі шахраїв є різні дискримінаційні умови в тендерній документації, що застосовуються для зменшення кількості учасників торгів, що дозволяє віддати перемогу «потрібним» організаціям. Їх може бути одна-дві на всю область. 

Важко змінити психологію махінаторів у сфері держзакупівель. Оприлюднення умов і подробиць проведення тендерів – лише один зі способів зупинити любителів легкої наживи. Виключити ж слова «відкіт» і «розпилювання» з лексикону таких «державних людей» можуть лише досконалі закони та їх неухильне виконання.