Звістка про те, що з території колишнього райавтодору мають вивезти чотири одиниці списаної техніки, стривожила чимало людей. Деякі, найактивніші, навіть збиралися влаштувати акцію протесту і завадити дерибану державного майна. Адже для когось стара, списана за собівартістю техніка – то металобрухт, а для жителів Фрунзівського району – засіб для виживання у складних умовах зимового періоду, можливість підтримувати дороги в нормальному стані.
Незважаючи на те, що вивезення старих тракторів і причепів запланували на вихідний день (у суботу) і повідомлення про це надійшло лише за декілька годин до початку «операції», на території дорожньо-експлуатаційної дільниці зібрався увесь колектив співпрацівників. Шукаючи захисту і допомоги, вони покликали голову райдержадміністрації Ігоря Стебловського. Треба було бачити, як кремезні чоловіки різного віку, ледве стримуючи емоції, розповідали про те, що з листопада минулого року вони не отримують зарплату, що вже кілька місяців підприємству нічим заплатити за електроенергію. Та попри це ніхто не полишає свої робочі місця, а навпаки – всі зорганізувалися і несуть цілодобове чергування, охороняючи чималеньку територію від мародерства.
За період так званого реформування дорожнього господарства колектив Фрунзівської дорожньо-експлуатаційної дільниці вже пережив два «набіги» облавтодору з метою вивезення металобрухту. Люди обурюються: мовляв, невже ми самі не могли здати непридатні до роботи механізми, аби отримати хоч частину зарплати чи оплатити рахунки за використану електроенергію? А зараз знову планують вивезти близько 8 тонн списаної техніки. І якщо раніше транспорт розрізали на частини на місці, то цього разу запланували вивезти чотири одиниці цілими. Найбільше люди обурювалися тим, що списали техніку, яка на ходу. Ще наприкінці минулого року вона була задіяна на різних роботах. Десь треба встановити акумулятор, десь залити мастило, десь замінити шини – і можна ще працювати не один рік.
Поки працівники ДЕД ділилися наболілим, голова РДА Ігор Стебловський не гаяв часу, а робив десятки спроб, аби у телефонному режимі домогтися скасування рішення про вивезення техніки. Масла у вогонь додала поява представників Ширяївської дільниці, до якої нещодавно приєднали Фрунзівську ДЕД. Вони прибули, як то кажуть, у всеозброєнні – з двома порожніми «КамАЗами» для завантаження списаної техніки та з наказом Одеського облавтодору від 16 березня 2015 року «Про списання основних засобів».
Голова райдержадміністрації висловив непроханим гостям свою позицію чітко і однозначно:
– Я несу відповідальність за все, що відбувається в районі, тож поки не розберуся у ситуації – ніхто і нічого вивозити не буде.
Напружене протистояння і очікування результату тривало майже чотири години. Ігор Іванович, як то кажуть, стукав у всі двері. І нарешті, завдяки допомозі депутата Одеської обласної ради Наталії Пурдик, яка завжди з готовністю відгукується на проблеми своїх земляків-фрунзівчан, вдалося догукатися до керівництва Державного агентства автомобільних доріг України. Ширяївці поїхали ні з чим. Хоча, відверто кажучи, до цих людей ніхто претензій не мав: вони – звичайні виконавці наказів вищого керівництва.
Зараз, коли емоції трохи вщухли, голова РДА з новими силами взявся шукати можливості створення місцевого дорожнього господарства. Ця ідея визрівала вже рік – після того, як хтось додумався приєднати Фрунзівський райавтодор до Ширяївського. Всім відомо, що між цими районами практично немає прямого дорожнього сполучення – до того, що шлях неблизький, іще й стан його просто жахливий. Якщо вже так необхідно було проводити реформи, то краще Фрунзівський райавтодор об’єднати з Великомихайлівським, де відстань – лише 30 кілометрів. Але до думки на місцях ніхто не хотів дослухатися.
Цьогорічна зима дала важливий урок багатьом керівникам районів Одещини. Коли у снігових заметах сиділи десятки людей, на допомогу їм прийшла саме стара техніка райавтодору. Допомагали також місцеві сільгоспвиробники, керівники приватних підприємств, які мають снігоочисний транспорт. А от дочекатися тих, хто виграв тендер на обслуговування доріг, було важко. Бо вчасно розчистити всі дороги, наприклад, у шести районах, практично неможливо.
– Нині ми зіткнулися з непростою ситуацією, – говорить Ігор Стебловський. – Справа в тому, що все майно колишніх райавтодорів – власність держави. Тож зараз, під час реформування дорожнього господарства, необхідно дочекатися затвердження форми передання дорожньо-експлуатаційних дільниць місцевим громадам. Але, знаєте, спостерігаючи за перебігом реформи, боюся, що передавати буде нічого. Тому основне наше завдання – зберегти всю техніку і припинити скорочення працівників. Адже ще до початку реформ у райавтодорі працювали 32 чоловіки, а сьогодні – лише вісім. Та до 11 травня цього року планується нова хвиля скорочень, під яку потрапляють ще три співробітники. Як у такій ситуації я зможу пояснювати жителям району, чому в зимову хурделицю не привозять хліб, або чому до села не може приїхати швидка допомога? У такі моменти людей цікавлять не «реформи», а вирішення цих життєво важливих питань. І цим треба займатися вже сьогодні.
Наразі зроблено повну ревізію всіх засобів Фрунзівської дорожньо-експлуатаційної дільниці. Працівники й далі охороняють територію цілодобово. Під дією емоцій того тривожного суботнього дня дехто навіть сказав, що колектив готовий розібрати техніку по домівках і нести відповідальність за свої дії. І ніхто жодної одиниці транспорту не вивезе. У повній готовності й найактивніші жителі Фрунзівки – вони знову організують акцію протесту. На перший раз голові райдержадміністрації своїм авторитетом вдалося зупинити людей і не допустити стихійного мітингу невдоволених громадян. Але ніхто не знає, що буде завтра і якою буде реакція людей на дерибан у законі.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, співпрацівники Фрунзівської дорожньо-експлуатаційної дільниці, як і в попередні роки, вийшли на роботи з розчищання узбіч від заростів. Незважаючи на те, що не отримують зарплати, вони разом з колективами державних установ роблять усе можливе, аби район мав ошатний вигляд перед травневими святами. Звичайно, як зауважив голова РДА Ігор Стебловський, від цього вибоїн на дорогах менше не стане. Але те, що райавтодорівці без зайвих нарікань із готовністю вийшли на прибирання і виконали значний обсяг робіт, свідчить про їхню небайдужість до рідного селища. А це викликає щиру повагу.
