«З 2008 року ми (мешканці смт Хлібодарське Біляївського району) почали приватизувати земельні ділянки під гаражами та продовжуємо цей процес по сьогоднішній день. Але з листопада 2014 р. нам відмовили у видачі кадастрового номера на земельну ділянку, мотивуючи тим, що ми повинні мати свідоцтво на право власності на об’єкт будівництва. А право власності на об’єкт будівництва ми не можемо отримати без кадастрового номера на землю».
Це уривок зі звернення від мешканки смт Хлібодарське, яке нещодавно надійшло до мене як до депутата Біляївської районної ради.
15 квітня відбулася 44-та сесія райради. Серед інших на ній було розглянуто важливе питання «Про хід виконання рішення районної ради від 19.10.2007 р. № 201-V «Про районну довгострокову програму регулювання земельних відносин на 2008 – 2015 рр.»
Як видно з назви, поточний рік є завершальним для цієї програми. Тому цілком доречно підбити попередні підсумки щодо виконання окремих положень.
Зокрема, у третьому розділі окремим пунктом стоїть питання про сприяння реалізації громадянами права власності на землю.
На сьогодні близько 150 мешканців смт Хлібодарське, починаючи з 2008-2009 рр., мають проблеми, схожі з тими, що й у авторки листа. Люди змушені по кілька разів переробляти проектну документацію, погодження якої дуже повільно проходить по інстанціях, а притім законодавство за цей час неодноразово змінювалося.
У результаті люди, переоформлюючи документи, наштовхуються на абсолютний «законодавчий вакуум», або замкнене коло.
Постає питання, добродії чиновники: що ж це за сприяння таке у реалізації громадянами права власності на землю?
У той же час земельна ділянка з десятками гектарів особливо цінних ґрунтів на території Хлібодарської селищної ради з порушеннями чинного законодавства передається в оренду юридичній особі та буквально протягом трьох-чотирьох місяців на неї оформлюється вся необхідна документація. Чому?
Проста людина упродовж кількох років дії районної Програми регулювання земельних відносин не може оформити земельну ділянку під гараж площею 24 квадратні метри. Чому?
Про яке виконання програми будемо доповідати громадам наприкінці року?
Звернімо увагу на поліпшення організації контролю за використанням та охороною земель. Це положення в Програмі складається з п’яти пунктів.
Що ми тут маємо? Знищення 10 гектарів особливо цінних земель на орендованій земельній ділянці загальною площею 56 гектарів, яка раніше належала Інституту сільськогосподарського виробництва Причорномор’я.
Окреме питання – територія сумнозвісного ставка-накопичувача, який приймає каналізаційні стоки з смт Хлібодарське. Від нього періодично довкілля наповнюється нестерпним смородом.
Ці приклади свідчать, що в окрузі, від якого мене обрано депутатом райради, щодо виконання даної Програми є багато питань. Гірше, що відповідей поки що немає. Чи з’являться вони до кінця року? Маю сумніви. Хоча більшість цих питань перебуває у площині діяльності територіальних органів виконавчої влади. Значну негативну роль у вирішенні наболілих проблем відіграє часта, можна сказати – калейдоскопічна, зміна керівництва Біляївської райдержадміністрації і районного відділу Держземагенства.
Рішення за питанням про виконання зазначеної Програми не було ухвалене. Що зайвий раз підтверджує: у сфері земельних відносин на території нашого району слід провести копітку роботу над помилками. Як у кожному з населених пунктів, так і за їх межами. Час поки що є.
