Село Кирнички, що в Ізмаїльському районі, було засноване понад два століття тому болгарськими переселенцями. Якщо вірити легенді, серед них була сліпа жінка. Умившись і промивши очі чистою, цілющою вологою, вона раптово прозріла. Її супутники вирішили, що це вишній знак, і залишилися на цьому місці. Згодом до перших жителів – болгар долучилися представники інших національностей – українці, росіяни, молдавани, гагаузи. У назві села звучить діалектне «кирниця», тобто «криниця». Але – гірка іронія долі – якщо чогось зараз гостро бракує селу з промовистою назвою, то це саме води.
Із цим питанням і прийшов сільський голова Іван Дойчев на прийом до голови бюджетної комісії Одеської облради Юрія Маслова.
– У нас у селі майже три тисячі чоловік, а воду возимо за 50 кілометрів, – говорить Іван Дмитрович. – Технічну (для поливання) люди купують по 150 гривень за три-чотири тонни, п’ять тонн питної коштують 800-900 гривень. А що вдієш? Від неякісної води дуже багато хвороб. От і виходить: потрібно й попити, і їжі приготувати, і по господарству, і полити картоплю-перець-помідори-виноград, – у нас багато чого вирощують.
Проблему водопостачання Кирничок можна поділити на дві частини. Що стосується питної води, то найпростіше реанімувати те саме історичне джерело – зробити з нього бювет. Для цього треба закупити і встановити очисну установку. Попередньо роботи оцінюються у 200 тисяч гривень. Стосовно технічного водопостачання сільський голова виношує проект місцевого водопроводу:
– Поблизу є шість колодязів. Загальна довжина водопроводу по селу – 21 кілометр. Головне – протягнути магістральну трубу, за підключення до конкретних дворів люди готові платити самі.
– Розв’язати проблему могло б включення Кирничок у більший магістральний водопровід, але прокладання труб поки що зупинено через відсутність державного фінансування, – говорить Юрій Маслов. – А щодо місцевого відтинку… Є старий проект. Але, по-перше, необхідно зробити перерахунок за новими цінами. По-друге, відсутній висновок Укрінвестекспертизи. Із цього я й порадив почати. Можливо, обласній раді і вдасться вишукати частину коштів. Кажу «частину», бо Іван Дмитрович готовий вести роботу серед місцевих фермерів щодо співфінансування. Це дуже правильний підхід.
Жителі села, запевняє І. Дойчев, готові допомагати, але бояться, що проект застопориться, а гроші пропадуть. Якщо в Кирничках з’явиться вода, буде більше роботи на полях, сюди повернуться люди, які зараз заробляють на всіх будівництвах колишнього СРСР і бог знає де.
А Юрій Маслов нагадав, що в Бессарабії досі (у XXI столітті!) люди позбавлені нормального водопостачання.
– Я говорив про це нещодавно під час виїзного засідання в Одесі міжфракційної депутатської групи Верховної Ради «Південь України», – відзначає Ю. Маслов. – Проблема стратегічна, і вирішувати її потрібно комплексно, на найвищому рівні.
