Начальник управління агропромислового розвитку Ренійської райдержадміністрації Віктор Стойловський розкрив відомість жнив і констатував:
– За врожайністю цього року СВК «Новосільське» – найкраще.
– Це всі дані по району? – і молодий голова кооперативу Адріан Кокош зацікавлено зазирнув через плече. – Мене цікавить, як спрацювали в селах Нагірне та Орлівка…
– Змагаєтеся?
– Мені ж не хочеться відставати від найкращих!
Адріана Кокоша обрали головою СВК «Новосільське» три роки тому. Після того, як трагічно загинув його батько, який багато років очолював один із найбільших у Ренійському районі кооператив. Вночі до їхньої оселі вдерлися невідомі особи, які по-звірячому катували господаря, вимагаючи грошей. Серце Михайла Георгійовича Кокоша не витримало. Адріанові дивом вдалося врятуватися.
Потужний рослинницький цех, племінна свиноферма, дійне стадо, вівці – велике господарство залишив після себе Михайло Георгійович. І багато хто сумнівався – а чи потягне Адріан такий вантаж? Тим більше, що до обрання на посаду голови кооперативу молодий фахівець був, як то кажуть, кабінетним працівником.
Гаразд що поруч із молодим керівником залишилися досвідчені фахівці – такі як Михайло Дмитрович Капсамун, що працює в Новосільському головним агрономом уже 33-й рік (до речі, рівно стільки, скільки Адріан живе на білому світлі). Синтез молодості й досвіду дав результати: СВК «Новосільське» досягло найвищих у Ренійському районі показників. Попри жорстоку посуху в Придунав’ї цього року тут одержали пшениці по 34,4 центнера з гектара, ячменю – по 42,1 центнера, гороху – по 26 центнерів.
…Після збирання врожаю в Новосільському кооперативний тік забитий вщерть – навіть нікуди зсипати. Тому, заповнивши всі склади, відразу почали оперативно роздавати зерно на паї – по тонні на кожен. Хтось забирає зароблене додому – пекти хліб і годувати живність, хтось відразу, на току, продає перекупникам. Розрахунки – готівкою, по три гривні за кіло. Пайовики вдоволені. І сподіваються на подальшу стабільність підприємства. Якщо в цьому сезоні кооператив вніс на свої поля 200 тонн добрив, то під урожай 2016 року вже закуплено понад 270 тонн.
– Розглядаємо питання про поповнення машинно-тракторного парку, – ділиться планами молодий керівник. – Адже залученому зі сторони комбайну за кожен жнивний гектар доводиться платити до 700 гривень, і це – крім його заправляння пальним. Гаразд що батько свого часу придбав два нові «Полісся», тільки в цьому сезоні завдяки своїм комбайнам ми заощадили півмільйона. У минулому та позаминулому роках купували трактори, зараз треба обновити реманент.
– Я пропоную придбати новий посівний комплекс, – продовжує розмову М. Капсамун. – За рахунок того, що він робить дві-три операції відразу, ми одержимо заощадження ПММ, але головне – вкладатимемося в терміни сівби: вологи у нас завжди дефіцит, для роботи природа дає лічені дні.
Якими були три роки для молодого керівника? Яким був Адріан до трагедії і яким став сьогодні?
– Небо й земля! – коротко відповідає він на це запитання.
…У кабінеті Адріана – портрет батька. Із чорною стрічечкою в куточку. Адріан упевнений, що колишній господар цього кабінету з неба постійно стежить за тим, як ідуть справи на землі. І підвести батька не можна.
