Ми вже розповідали нашим читачам про роботу Анатолія Івановича Артеменка – члена комісії з питань будівництва, регіонального розвитку, збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини, архітектури та містобудування обласної ради. Сьогодні, коли дуже активно обговорюється проблема децентралізації влади, цікаво вислухати його думку з цього приводу. Адже Анатолій Іванович має цікавий досвід у якості депутата районної та обласної ради, засновника приватного підприємства ТОВ «Прометей-Парт» та благодійного фонду «Рідний край». Саме людина з таким широким колом знань (за його плечима два університети) та навичок найкраще відчуває, що перш за все потрібно змінювати на місцях.
– Після введення в дію новацій в бюджетному законодавстві територіальні громади з невеликою чисельністю населення та на території яких немає або недостатньо бюджетоутворюючих підприємств повинні об’єднуватися через нестачу коштів на власне утримання, – каже Анатолій Іванович. – Адже згідно з вказаними новаціями дотацій з районного та державного бюджетів місцевим бюджетам сіл, селищ та міст, що не об’єдналися, вже не буде.
Основними важливими перевагами об’єднання, на мою думку, є можливість збільшення дохідної частини бюджету об’єднаної територіальної громади за рахунок податку на доходи фізичних осіб в розмірі 60 відсотків від сплаченого на її території (сьогодні відповідні кошти зараховуються до районного бюджету). Це забезпечить збільшення бюджету нової громади орієнтовно на 30-40 відсотків. Ще одним плюсом є те, що об’єднана територіальна громада може отримати пряму субвенцію з Державного бюджету як на освіту (дошкільна, середня), так і на утримання закладів охорони здоров’я у зв’язку з тим, що вони повністю переходять під її підпорядкування з підпорядкування районної ради.
Крім того, держава, надаючи більше фінансових можливостей об’єднаним територіальним громадам, передає і більшу відповідальність органам місцевого самоврядування, поклавши на їхні плечі тягар утримання всієї бюджетної сфери. Як на мене, це логічно, оскільки зі свого досвіду можу сказати: вказані заклади і так фінансувалися із сільських бюджетів у вигляді дотацій та вилучень з них. Тому суттєво нічого не змінюється, але з’явиться реальний механізм впливу територіальної громади як на керівників відповідних закладів освіти та охорони здоров’я, так і на рівень надання ними відповідних послуг. А у члена територіальної громади з’являється можливість оцінити роботу відповідних органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, бо їм вже не буде на кого перекладати відповідальність за прорахунки та помилки.
– Якщо ознайомитися з Вашими звітами про депутатську роботу, стає зрозумілим, що коштів сільським та селищним радам дійсно завжди не вистачало. Тому, можливо, у деяких керівників і виникало бажання нічого не робити, посилаючись виключно на об’єктивні труднощі, та увесь час звертатися по допомогу до депутатів різних рівнів...
– Звісно. Великою проблемою для Любашівського району була газифікація. Протягом всієї депутатської каденції доводилося цим займатися. Віднаходили кошти на підвідні газопроводи до шкіл у селах Гвоздавка-Перша, Гвоздавка-Друга, Бобрик-Перший, Бобрик-Другий, Ясенове-Друге, Янишівка, Познанка, Велика Василівка, Демидове, Покровка. Було також газифіковано ФАПи у Малій Василівці, Новоселівці, капітально відремонтовано систему газопостачання Любашівської СЕС.
Якби раніше ми ухвалили рішення про об’єднання територіальних громад, на ці та інші потреби вдалося б залучити гранти міжнародних організацій та Європейського Союзу на реалізацію перспективних програм розвитку місцевої інфраструктури. Я вивчав досвід деяких європейських країн, де ця практика є досить поширеною та ефективною. Вона допомагає зберігати та підтримувати населені пункти та їх мешканців у районах, де не вистачає працюючих підприємств, об’єктів соціально-культурної сфери.
– Якщо говорити про загальні характеристики Любашівського району, то відразу декілька сфер його життєдіяльності, зокрема водопостачання, могли б розраховувати на суттєву підтримку за рахунок європейських інституцій…
– Ми повинні обов’язково провести децентралізацію та навчитися користуватися новими можливостями, що відкриваються.
Як і газифікацією, увесь час мені доводилося займатися проблемами водопостачання до населених пунктів. Це дуже важливе питання, бо пов’язане воно зі станом здоров’я людей. З моєї ініціативи були виділені кошти із обласного бюджету на закінчення капітального ремонту мережі водогонів у селах Гвоздавка, Ясенове, Бокове та селищі Зеленогірське.
Провели також капітальний ремонт водопровідних мереж та споруд у селах Гвоздавка-Друга, Солтанівка, Петрівка, побудували мережі у селі Ясеновому-Другому.
Зараз розпочато ремонт водопровiдних мереж у селi Бобрик.
– Любашівський район стикався із серйозними проблемами підтоплення населених пунктів…
– Нам дійсно доводилося вирішувати питання щодо розчистки русла річки Кодима та захисту від підтоплення і навіть затоплення сіл Ясенове, Гвоздавка-Перша та Гвоздавка-Друга, Бобрик. Хочу підкреслити, що міжнародні екологічні організації часто надають допомогу у таких ситуаціях. У 2008 – 2011 роках, коли ці роботи в нас проводили, ми ще не володіли механізмами залучення такої фінансової допомоги.
– Проблем в районі вистачає. Але за всіх обставин не залишалися поза увагою дитячі садки, спортивні школи, заклади культури та охорони здоров’я…
– Інакше не можна, якщо ми хочемо затримати людей на селі, допомогти їм пустити глибокі корені, стати активними громадянами, небайдужими до долі свого населеного пункту та області в цілому.
Нам вдалося газифікувати Будинок культури у Гвоздавці-Першій, що дозволило цьому закладу культури почати працювати протягом цілого року, створюючи комфортні умови для людей. Там же було капітально відремонтовано дитячий садок «Струмочок». У дитсадку «Зернятко» у Солтанівці привели до ладу спортзал. Після капітального ремонту відродився і будинок культури у селі Ясеновому-Першому.
Завершено ремонт приміщення Любашівської ЦРЛ зі встановленням там комп’ютерного томографа. Гадаю, що в області дуже мало центральних районних лікарень, які володіють таким сучасним медичним обладнанням. Крім того, завершено реконструкцію інфекційного відділення ЦРЛ.
Проведено капітальний ремонт даху НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – сільськогосподарський ліцей» у селі Троїцьке та капітальний ремонт НВК «ЗОШ I-III ступенів – ліцей» селища міського типу Любашівка. Відремонтовано та відкрито додаткову групу на 20 місць у Любашівському дитячому садку «Казка».
У 2014 році мною за власні кошти було виготовлено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт дитячого садка в селищі Зеленогірське, відремонтовано дитячий садок у селах Солтанівка та Гвоздавка-Перша, а також газифіковано чотири ФАПи.
Цього року у Гвоздавцi, у НВК ЗОШ I-III, проведено роботи за програмою енергозбереження.
Як один із засновників Благодійного фонду «Рідний край», надавав фінансову підтримку проведенню міжрайонного конкурсу «Твої таланти, рідний краю!» та міжрайонного фестивалю «Різдвяні піснеспіви». Вважаю, що талановита людина з глибинки обов’язково повинна мати шанс на реалізацію своїх мрій та побудову професійної творчої кар’єри.
За кошти Благодійного фонду ремонтувався Троїцький будинок народної творчості, було завершено роботи щодо капітального ремонту Свято-покровської церкви в селі Ясенове-Друге.
– Цей рік в області називають роком ремонту доріг. З Вашої ініціативи у Любашівському районі не очікували ні на які загальнообласні акції, а почали ще раніше працювати…
– Ми дійсно відремонтували дорожнє покриття у селах Гвоздавка-Друга, Бобрик-Перший, Арчепитівка. 4 мільйони 58,5 тисячі гривень, які були виділені з Державного бюджету, використано на ремонт доріг у Любашівці, в селах Троїцьке, Новоселівка, Ясенове.
Цього року видiлено кошти з обласного бюджету на ремонт дорiг. Вже розпочато роботи на дорозі Янишiвка – Познанка – Балта.
Але проблем від цього не поменшало. Це дуже складне завдання для всієї області, його не вирішити одразу. Тому сьогодні, щоб продовжити вже розпочате, треба з людьми обговорювати, які саме дороги треба приводити до ладу першими, а які ще можуть зачекати. Ми повинні побудувати схему пріоритетів у цьому напрямку діяльності. Так роблять у всьому цивілізованому світі.
– Як депутат, Ви постійно ведете прийом громадян. З чим найчастіше звертаються до Вас люди?
– Це питання надання матеріальної допомоги на лікування, незадовільного стану автомобільних доріг у районі, водозабезпечення сіл якісною питною водою, скарги на бюрократичну тяганину при оформленні спадщини на земельні паї, питання працевлаштування, освітлення вулиць населених пунктів, ремонт дитячих садків та шкіл. Більшість питань, з якими зверталися громадяни, вирішувалися позитивно. Але, на жаль, не всі проблеми вдається вирішити самотужки. Деякі з них потребують великих капітальних вкладень, об’єднання зусиль. Це знов-таки простіше зробити великим громадам.
– Як депутат обласної ради, Ви плідно співпрацювали з радами нижчих рівнів...
– Протягом звітного періоду брав участь у роботі майже всіх сесій Любашівської районної ради, по можливості – сільських та селищних рад району.
Разом із членами постійної комісії обласної ради з питань будівництва, регіонального розвитку, збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини, архітектури та містобудування брав участь у виїзних засіданнях комісії з питань: будівництва пункту пропуску через українсько-молдовський державний кордон в селі Дубове Красноокнянського району, будівництва шкіл в селі Ставрове цього ж району та в селі Немирівське Балтського.
Крім роботи в комісії, я постійно виїжджаю на свій виборчий округ, де зустрічаюсь з виборцями, головами сільських рад, депутатами районної та сільських рад. Під час зустрічей вивчаю запити окремих громадян, проблеми, які мають місце в сільських радах та на рівні району. Маю намір займатися цим і надалі.
