Верность долгу

Є в місті Котовську лікувальна установа, що здобула собі сталу добру славу. Виникла вона як відомча лікарня залізничників і мала репутацію в певному сенсі елітної, оскільки обслуговувала численну та шановану когорту людей, професійно пов’язаних із великим залізничним вузлом. Слава цього медичного колективу не поменшала й тоді, коли лікарня змінила статус і перетворилася на центральну районну. 

Хірургічне відділення тут ось вже чотири десятиліття очолює лікар вищої категорії Андрій Іванович Осадчий. Ви можете собі уявити, СКІЛЬКИ операцій виконано цією людиною за сорок років роботи! Скількох людей він визволив від страждань, а якусь частину пацієнтів повернув до життя. Уродженець прилеглого села Гидерим, він багатьох хворих знає особисто, але в роботі не робить різниці між своїми й незнайомими, і всі вони дуже йому вдячні за рятування від біди. Як завідувач відділення він суворий та вимогливий. Для лікарів, медсестер, технічного персоналу відділення він – взірець самодисципліни та високої вимогливості до себе. За що й любимий та шанований колегами. У розмові з деякими з них з’ясувалося, що суворий Андрій Іванович може покарати винного, але ніколи не залишить без підтримки в тяжкій ситуації.

Шанований Андрій Іванович і односельцями. Як патріот своєї малої батьківщини він шукає можливість відремонтувати під’їзну дорогу до села Гидерим, відновити рибний ставок.

Якось у розмові я поцікавився, що привело його у професію, чому він став саме хірургом. Виявилося, що в дитинстві він переніс операцію з видалення апендициту, ускладнення після якої протримало його в лікарні більше місяця. Спостережливий хлопчик перейнявся побаченим – і було вирішено. В 1974 році А.І. Осадчий закінчив медичний інститут і розпочав свою багаторічну хірургічну практику, залишаючись вірним клятві Гіппократа, рятуючи від хвороб сотні людей. 

Выпуск: 

Схожі статті