Відповідно до нього час на обробку прийнятого виклику буде скорочено до однієї хвилини. А завдяки встановленим на машинах «швидкої» GPS-навігаторам і можливості в режимі онлайн відслідковувати їхнє знаходження по всьому обслуговуваному простору до пацієнта направлять найближчу вільну бригаду.
Проект також передбачає передавання інформації про пацієнта, якого госпіталізують «швидкою», безпосередньо до того стаціонару, куди його везуть. Її прийматиме черговий лікар приймального відділення.
Варто нагадати, що подібний проект уже презентувався кілька років тому. Тоді теж ішлося про необхідність наблизитися до міжнародних стандартів прибуття «швидкої»: 10 хвилин у місті, 20 – у сільській місцевості. Однак, крім суто технічних моментів (транспорт, дороге пальне, погані дороги, необхідність забезпечення безперервного обміну інформацією між диспетчерами, бригадами «швидкої» та медиками в лікарнях), було і, на жаль, залишається багато моментів, які пов'язані з особливостями виховання громадян нашої країни і значно ускладнюють реалізацію задуманого.
Так, машини «швидкої», як і раніше, не пропускають на проїзній частині доріг, навіть незважаючи на ввімкнену сирену. Проїзди до багатьох висотних будинків виявляються перегородженими припаркованим приватним транспортом, а до котеджів часто заважають дістатися самовільно встановлені шлагбауми.
Що стосується сільської місцевості, то все частіше в новинних телерепортажах і програмах, які присвячені проблемам вітчизняної охорони здоров'я, звучить тема купівлі пального для заправляння машини «швидкої» родичами та близькими хворого. А якщо ні, то доїхати до медичної установи вчасно шансів у нього практично немає. Особливо гостро дана проблема стоїть перед жителями віддалених і невеликих сіл.
Проект презентований, але це лише благий та правильний намір. А от чи прискориться наша «швидка», довідаємося, як завжди, на власному досвіді.
