Вже наступного року на Одещині має запрацювати центр для проживання внутрішньо переміщених осіб. Його появу голова Одеської ОДА Максим Степанов анонсував під час виїзного засідання колегії Мінсоцполітики, що пройшло в Одесі 27 жовтня.
Очільник області зауважив, що такий заклад дуже потрібний регіону. Нині на Одещині мешкають понад 46 тисяч внутрішньо переміщених осіб, і не всі вони забезпечені належними умовами проживання. Спеціалізований центр для них діятиме за 40 кілометрів від Одеси, в Роздільнянському районі. За планом перша його черга вступить в експлуатацію у 2018 році. Вона розрахована на проживання 150 – 170 сімей біженців зі сходу України.
Крок за кроком – до добробуту
Не лише наші переселенці, але й, либонь, переважна більшість українців сьогодні переживає важкі часи. Втім, міністр соціальної політики Андрій Рева, котрий, власне і вів виїзне засідання колегії, звернув увагу і на деякі здобутки: якщо середня зарплата в Україні за січень – серпень 2016 р. становила близько 5 тис. гривень, то цього року вона зросла до 6800 гривень. Ледь не на половину зросли надходження до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України.
Міністр пов’язує це, зокрема, з рішенням про збільшення мінімальної зарплати вдвічі (з 1600 до 3200 грн). «Відновленням соціальної справедливості» він назвав прийняту в жовтні Верховною Радою пенсійну реформу. Згідно з його даними, середній розмір підвищення пенсій 10 млн українських пенсіонерів склав 560 грн, а середня пенсія – 2447 грн. Втім, якщо судити за оцінками самих пенсіонерів, то багато з них не сприймають реформу як «справедливу».
Але не слід забувати, що зроблено лише перший крок у реформуванні пенсійної системи. Вона ще буде вдосконалюватися. Пропонується запровадження професійної пенсійної системи та створення накопичувальної системи пенсійного страхування. А якщо додати сюди ще й забезпечення державою належної соціальної допомоги громадянам, які її потребують, то тут роботи непочатий край. А от успішно впоратися з нею мають допомогти центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Уряд схвалив розпорядження про розширення адмінпослуг, які надають ЦНАП, послугами соціального характеру.
Досвід, вартий уваги
Міський голова міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) Андрій Білоусов розповів, що у місті з населенням із понад 230 тисяч мешканців успішно працюють три ЦНАПи – у кожному з трьох районів. Та кам’янці пішли далі – вони запровадили мобільний офіс ЦНАП, тобто розробили і виготовили так званий кейс-офіс. Виглядає він як звичайний металевий кейс. Але адміністратор завдяки специфічній «начинці» валізи може виконувати всі послуги, які надає стаціонарний ЦНАП. Це повноцінне робоче місце для всіх дій адміністратора, включно з інтернет-банкінгом для оплати платних послуг. Фішка в тому, що коли громадянин, який потребує тієї чи іншої послуги, з якихось причин самостійно прийти до ЦНАП не в змозі, до нього, незалежно від місця перебування клієнта, прийде адміністратор з мобільним «кейс-офісом» і допоможе вирішити проблему. Вартість такого диво-кейса – 35 тисяч гривень, безперебійність роботи складає шість годин. Схоже, учасників виїзної колегії розробка кам’янських колег зацікавила.
Не чужі діти
Лише за офіційними даними в Україні мешкає більше як 70 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Понад 2 тис. з них мешкають в Одеській області, а найбільше – понад 8,5 тис. – в Дніпропетровській.
– Наше завдання, – зазначила заступниця міністра соцполітики з питань європейської інтеграції Олександра Чуркіна, – запобігати потраплянню дітей до інтернатних закладів.
Про те, що життя дітей в таких закладах не мед, відомо всім. І все одно дані, що їх озвучив уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, шокують. Так, 1,5 відсотка дітей України мешкає в інтернатах. (Для порівняння: в Австрії та Норвегії цей показник складає 0,1%, в Польщі, Болгарії, Румунії, Молдові – 0,5%). Що ж до державного фінансування, то 85% його йде на виплати заробітних плат персоналу та утримання інтернатних приміщень і лише 15% – власне вихованцям. У фізичному вимірі картина така: на одного вихованця на добу виділяється 27 гривень. На медичне забезпечення – 1 грн, на одяг – 3 грн, на харчування – 23 грн. Тож чи варто дивуватися, що інтернатна система згубна для дитини, бо руйнує сім’ї в поколіннях, а тим самим шкідлива для суспільства. Парадокс, але із 10600 дітей, змушених проживати в дитинцях, лише 8% – круглі сироти, у решти батьки є. Багато з них самі росли в інтернатах…
Тому кардинальне вирішення «дитячого питання» – на часі. Розпорядженням уряду від
5 квітня цього року було схвалено концепцію державної соціальної програми щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини. Передбачаються значні субвенції з державного бюджету на створення дитячих будинків сімейного типу, патронатних сімей тощо. А завдання місцевої влади – активно долучатися до реалізації програми «Громада, дружня до дитини».
Приємно, що свою дружність одна з громад Одещини змогла на ділі продемонструвати просто під час міністерського візиту. Як ми вже повідомляли, дівчині-сироті Лілії Селіфановій Авангардівська селищна рада придбала квартиру у мікрорайоні «Сьоме небо». Ключі від омріяного помешкання Лілії вручив Андрій Рева.
