Фортецю «підлікують» до зими

Довідка «ОВ». Наша фортеця – найбільша й найкраща.

Рештки давньогрецького міста Тіра розташовані в Білгороді-Дністровському, на мисі, частково зайнятому Аккерманською фортецею, яку споруджено в часи середньовіччя, – її будівництво завершилося у ХV ст. Фортеця стала оборонним рубежем між українськими та молдавськими землями і Османською імперією. До наших днів вона збереглась майже повністю.

За формою фортеця має вигляд неправильного трикутника площею дев’ять гектарів. З трьох боків її оточує захисний рів, його глибина сягала 20 метрів, ширина – 13,5 метра. Зовнішні стіни фортеці простягаються майже на 2,5 кілометра, їхня висота сягає 12, а товщина – 5 метрів.

У стіни вбудовані 34 прямокутні, круглі та багатогранні башти, 12 із яких були порожнистими бойовими, решта – бастіони та напівбастіони. Фортеця збудована з місцевого каменю – черепашнику. Внутрішні стіни розділяли її на чотири двори (донині збереглися лише три з них).

Аккерманська фортеця – одна з найбільших в Україні фортифікаційних споруд, яка до сьогодні збереглася якнайкраще. Її внесено до переліку пам’яток архітектури національного значення, вона охороняється законом як унікальна пам’ятка оборонної архітектури середньовіччя, найбільша на території Східної Європи. Цього року її відвідали вже понад 100 тисяч туристів з України і з-за кордону. З 1 липня 2011 року справами Білгород-Дністровської (Аккерманської) фортеці опікується обласне комунальне підприємство «Фортеця». З серпня 2016 р. обов’язки директора КП виконує Олександр Морозов.

 

Те, що наша південна осінь уже цілковито вступила у свої права, особисто я повною мірою відчула в середу, 8 листопада. Рано-вранці група одеських журналістів вирушила у відрядження до Білгорода-Дністровського, куди з робочим візитом мали приїхати голова Одеської ОДА Максим Степанов та голова обласної ради Анатолій Урбанський. І одним із перших пунктів у плані візиту обласних керівників значилися відвідини Аккерманської фортеці, де ведуться роботи з ремонту та укріплення Північної стіни.

Зайвий раз відвідати уславлену фортецю – вважаю удачею. Шкода, з погодою не склалося. Похмурий імлистий ранок змінився сірим вологим днем, пронизливий вітер час від часу сипав холодним дрібним дощем, пронизував до кісток, ніби випробовуючи людей на витривалість. Дністровський лиман, свинцево-сірий, губився в густому тумані, а плескіт його хвиль заглушався ревом потужної бетономішалки. Буквально на самому прузі води, незважаючи на негоду, працюють будівельники: одні – високо на риштуванні, інші – внизу. Навіть приїзд високих гостей не зупинив виробничого процесу. І не дивно – будівельники серйозно відстають від графіка робіт із реконструкції Північної стіни. Більше як на місяць.

– Підрядник просто не справляється зі своїм завданням. Це сьогодні тут працює стільки люду, а так – по три-чотири будівельники на об’єкті, – бідкається міський голова Білгорода-Дністровського Алла Гінак. – Кошти на реконструкцію стіни, а загальний кошторис складає 7,8 мільйона гривень, надходять вчасно, а от підрядник їх вчасно не освоює. Очевидно, треба ставити питання про його заміну. Звичайно, вибрати нового підрядника – тривала процедура, але з таким ставленням до справи, як у нинішнього, ми взагалі можемо втратити об’єкт…

Втім, відставання від графіка робіт продиктоване й об’єктивними причинами. 

– Серйозна реконструкція стіни почалася торік наприкінці вересня, – каже  виконувач обов’язків директора КП «Фортеця» Олександр Морозов. – Підрядник – будівельна компанія «Відбудова» – на кожному етапі реставраційних робіт зіштовхується з непередбачуваними труднощами. Зокрема, у березні цього року після вибирання ґрунту у фундаменті з’ясувалося, що водою було вимите каміння. Це загроза осідання і навіть обвалу всієї Північної стіни. З допомогою головного розробника проекту Йосипа Подольського довелося вирішувати цю проблему. Є й багато інших проблем, які виникають мало не щодня. А це потребує і часу, і коштів. Доводиться вносити зміни до проекту. Хоча мені теж хотілося б, аби підрядник працював більше й ефективніше. Тож у межах своїх повноважень намагаюся за допомоги громадськості та міських депутатів тримати його в тонусі. Додам, що розпорядником коштів із фінансування реконструкції є управління з майнових відносин Одеської облради. 

– Аккерманська фортеця – неабияка цінність і своєрідна візитівка не тільки Білгорода-Дністровського, а й Одеської області в цілому, – підкреслив голова обласної ради Анатолій Урбанський. – Ми повинні зберегти це історичне надбання.

Те, що фортеця потребує капітальної реставрації, відомо не одне десятиліття. Та все якось руки не доходили. І ось дійшли – коли виникла загроза обвалу цілої стіни. Зрештою, після її укріплення й реставрації тут планують побудувати оглядовий майданчик із видом на Дністровський лиман, відреставрувати інші частини фортеці. Аби вона справді стала не лише історичною, але й цікавою туристичною перлиною півдня України. Але то на перспективу. Хочеться думати, не на далеку. Сьогодні ж головне – до зимових негод врятувати Північну стіну фортеці. Голова облдерж­адміністрації Максим Степанов, вислухавши всіх причетних до реконструкції, звернувся до представника «Відбудови»:

– Темпи реконструкції незадовільні. Коли ви плануєте закінчити роботи з укріплення стіни?

Будівельник знітився:

– До листопада…

– Якого року? Бо сьогодні вже восьме число…

– До кінця нинішнього листопада…

– Тобто коли першого грудня я приїду, ви відрапортуєте про завершення робіт?

– Так.

– Домовилися. Бо спитаю жорстко. Це принципове питання. Ми готуємо документи для реєстрації Аккерманської фортеці як об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО.

Перше грудня було згадане не просто так, до речі. Саме на цю дату запланована спільна виїзна нарада на території Аккерманської фортеці.

…А далі була коротенька прогулянка «Містом майстрів», облаштованим у самій фортеці, де місцеві художники, ремісники, різьбярі демонстрували власні вироби. І не просто демонстрували, але й розповідали про історію фортеці та свого краю. А чеканник Валерій Крамчанінов навіть змусив Максима Степанова на своєму верстаті для карбування монет викарбувати одну на доб­ру пам’ять. 

– Наша фортеця – це місце сили. І монета, власноруч викарбувана тут, не­одмінно принесе щастя й успіх, – запевнив майстер.

…Обережний оптимізм стосовно того, що будівельники дотримають слова і до 1 грудня виконають роботи з укріплення Північної стіни, спонукав не ставити знак питання у заголовку цієї публікації. Зрештою, мова йде не про звичайне прозаїчне будівництво, а про збереження сакральної споруди, нашого місця сили. Тож, може, й будівельникам у скрутну хвилину не зайве буде завітати до Валерія, аби викарбувати на щастя й успіх свою монету…

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті