Здається, тільки на хвильку вийшла за поріг школи, а дзвоник поспішив покликати за парти нові покоління… Тоді наша alma mater проклала нам зоряні шляхи, розправила наші вітрила і благословила на доросле життя. І ось уже моя легендарна школа відзначила своє століття.
На сцені міського Будинку культури вшановували найстаршу школу району, яка відкрилася на початку XX століття на базі «Талмуд-тора» (прадавній тип навчальної іудейської релігійної школи) у 1917 р. А сама будівля була пожертвувана місту єврейською общиною у 1912 р. До речі, цей статечний будинок має статус архітектурної пам’ятки. Школа пройшла непростий шлях становлення. І сторінки її історії писали учнівський та вчительський колективи (кожен свого часу), примножуючи її здобутки. Сьогодні – це Балтська загальноосвітня школа № 1 I-III cтупенів ім. Олеся Гончара – ліцей.
Колектив приймав вітання і віншував тих, хто стояв біля витоків закладу. І ми з задоволенням підносили оваціями кожне дороге нам прізвище наших директорів, вчителів. Мені з однокласниками пощастило зростати в інтелігентній родині, яку очолював такий же інтелігентний, ерудований педагог Микола Ілліч Свінціцький. Його помічниками і нашими гарними наставниками були завучі Іван Павлович Олійник, Марія Степанівна Кулик, Лариса Петрівна Коломбет, Іван Микитович Калюжний.
Сьогодні навчальний заклад очолює молода і тендітна Надія Коптєва. Вітаючи з ювілеєм, директорка розповіла, що школа започаткувала багато проектів. Серед них «Школа № 1 в моїй родині – традиція», завдяки якому вивчалися покоління учнів – дідів, бабусь, батьків, які були запрошені на свято. Крім того, школа орієнтована на відродження української національності, в рамках чого їй присвоєно звання імені Олеся Гончара. Ведеться цілеспрямоване патріотичне виховання, свідченням тому є сквер на території школи, кожне дерево якого має ім’я.
Школа бере участь у амбітному проекті «Новий освітній простір», який буде реалізовано у 2018 р. Він допомагає у створенні освітнього простору, комфортного для розвитку та формування дитини. В рамках проекту передбачено повну реконструкцію коридорів школи і деяких кабінетів, заміну системи опалення та водопостачання. Планується створення рекреаційної зони для відпочинку дітей. Стартує проефкт з охоплення бездротовою мережею Wі-Fі, що, зокрема, забезпечить повний доступ до дистанційної освіти. З цією метою будуть створені кабінети, щоб сюди могли приїжджати учні із шкіл-філій (школа є опорним закладом) з метою підготовки до олімпіад.
– Всі позитивні зміни – це заслуга місцевої влади на чолі з Сергієм Сергійовичем Мазуром. Нам вдалося оновити обладнання навчальних кабінетів, стати експериментальним закладом. Є позитив і у тому, що школа отримала автономію і ми самі вирішуємо, на що витрачати кошти. Намагаємося працювати так, щоб бачити позитивний результат
своєї праці. І цей результат для мене у переможцях-вчителях, у новаторстві, впровадженні нових методик, в успішних дітях, які займають першість на олімпіадах і в конкурсах, – зазначила Н. Коптєва.
Моя школа, а разом з нею і ми, святкувала ювілей, приймаючи вітання від керівництва Балтської ОТГ і району, ветеранів педагогічної ниви, колег із міських шкіл № № 1 і 2, творчих колективів, випускників минулих літ, гостей.
Також вшановували вчителів-ветеранів і тих, хто пише історію сьогодення школи, вчительські династії, директорів, завучів, батьківський актив.
Іменинниця отримала багато подарунків, серед яких сертифікат на 130 тис. грн від міськради на придбання меблів, вручений міським головою Сергієм Мазуром. Мікрофони – від голови Балтської РГА Романа Кацмази. Від випускників, котрі вийшли зі школи 30 років тому, – 20 тис. грн, комп’ютерна техніка – від представників «Райффайзен Банк Аваль» та ін. Все це допоможе покращити умови навчання і дозвілля учнів.
Родзинкою свята стала передача 11-класниками капсули з побажаннями нинішнім первачкам. Символічно, що капсулу діти мають відкрити через 10 років на своєму останньому дзвонику.
Мені випало щастя зростати у дружній сім’ї першої школи, яка постійно підтверджує свій статус першої, завжди посідаючи лідируючі позиції у міських рейтингах. Тут, у Балтській школі № 1 навчалися чотири покоління нашого роду (Килимник) по батьковій гілці, не враховуючи інших родичів. Тільки наша гілка мала чотирнадцять пагонів, виплеканих шкільним деревом роду.
– Сергію Сергійовичу, що Ви відчуваєте, святкуючи столітній ювілей своєї alma mater, – адресую запитання міському голові Сергію Мазуру.
– Сьогодні ми всі – ювіляри. І першокласники. І вже сивочолі колишні учні. Бо це не звичайний ювілей, а ювілей оселі поколінь. Одні навчили, інші навчилися. І так за днями дні, за літами літа… Завдяки мудрості вчителів тут проходить становлення багатьох поколінь, – зазначив С. Мазур
Приємно, що це дерево розгалужується, вбирається у пишні віти, поповнює родину новими поколіннями. І ось уже батьки нової генерації учнів піднесли іменинниці оригінальний торт у вигляді фотографії першої школи. Це теж свідчення високого авторитету школи.
Святкування продовжилися під склепінням школи, де за широким столом ювілярка зібрала всю шкільну родину. І знову лунали спогади, пісні, танці, здравиці, йшла весела фотосесія для поповнення шкільного альбому. Екскурсія коридорами і класами захоплювала і радувала тими змінами, які позитивно позначилися на матеріально-технічній базі школи: сучасно обладнаний комп’ютерний клас, висококласна музична апаратура, гарно оздоблені й добротно оснащені кабінети, нові наукові посібники. А ми, жартуючи, казали: «Коли ми були школярами, все було краще: і дерева були вищими, і трава була зеленіша, і цукор був солодшим,.. і ми були юними».
Віддзвенів столітній ювілей. Загорівся новий день. Настала нова епоха моєї школи, яка зробила крок у своє двохсоте століття. Нехай полотно її долі вистеляють тільки світлоокі кольори…
