У Балті знають, де брати гроші

Чи не найголовнішим показником успішності реформ є бюджет. Балтська об’єднана територіальна громада існує трохи більше двох років. І ось у 2017-му в порівнянні з роком стартовим суспільний фінансовий кошик балтців став набагато вагомішим.  Якщо на момент створення  власні доходи Балтської громади складали 38 млн грн, то вже станом на 1 січня 2018 р. – 106 млн грн. І це при тому, що загальна кількість платників податків майже не змінилась. Постійна співпраця  органів місцевої влади з платниками податків, продумана політика підтримки аграрного, середнього і малого бізнесу є ефективною і результативною. 

– Основних податків – чотири, левову частку становить ПДФО, – зазначає начальник фінансового управління Балтської міської ради Леся Паламарчук і озвучує загальні цифри. – Станом на 1 квартал 2018 року бюджет громади, з урахуванням державних трансфертів (а саме освітньої, медичної субвенцій і базової та додаткової дотацій) склав 218, 9 млн грн. Структура податків у 2017 році виглядає таким чином: ПДФО – 47,7 відсотків від загального, плата за землю – 29,9, єдиний податок – 12,9, внутрішні податки на товари та послуги – 6,3. По всіх категоріях надходження до бюджету перевищують заплановані показники. Наприклад, ПДФО за затвердженим планом – 34 900,00, а фактично надійшло 48 197,00. І таке зростання по всіх бюджетоутворюючих податках.

Основними галузями наповнення бюджету громади є сільське господарство (34 відсотки), бюджетна сфера, торгівля, транспорт і зв’язок, промисловість. Їх досить стрімкий розвиток позначився на зростанні середньомісячної заробітної плати. У грудні 2017 року в порівнянні з груднем 2016 вона зросла майже наполовину і склала 6717 гривень. Погодьтесь, навіть для обласного центру така цифра виглядає суттєвою.

Ось що говорить міський голова Сергій Мазур: «Спроможність органів місцевої влади збирати власні податки є основою їх незалежності. Коли сплачені податки розподіляються спільно з громадськістю, з платниками податків, враховуючи чинне законодавство, а видаткова частина кожного населеного пункту відповідає податковим зусиллям, то це спонукає і органи влади, і платників податків зміцнювати та розвивати податкову базу».

Кошти використовуються ефективно, раціонально, по-господарськи, тому підтвердження – стрімкий розвиток інфраструктури, масштабні капітальні і поточні ремонтні роботи в соціальній сфері, розвиток освітньої, медичної, культурної, спортивної галузей.

– Створюючи громаду, ми орієнтувались і на зарубіжний досвід. Маємо багато партнерів. Тільки у Польщі їх п’ять, окрім того, маємо угоди та активно співпрацюємо з колегами з Білорусі, Молдови, Латвії, – розповідає заступник міського голови із соціальних питань Валерій Желіховський. – Вивчаємо досвід реформування та використовуємо його, особливо у сферах управління, охорони здоров’я та освіти.

Як зазначив Валерій Анатолійович, спочатку намагались розвивати усі території у рівній мірі. Щоб усі у новоствореній об’єднаній громаді відчули зміни на краще: і місто, і віддалені села. Але згодом змінили підхід, виходячи з того, що не всі однаково вагомо наповнюють спільний кошик. Тобто не можна розвивати одні території за рахунок інших. Зрозуміло, що є різні програми, є певні бонуси. Але основний принцип: кожен повинен розраховувати на свій внесок.

Що ж стосується напрямків, то в реформи освітянські та охорони здоров’я протягом минулого року було вкладено більшу частину бюджету. Їх визнано базовими галузями.

Нинішнього року планується дещо змінити пропорції, приділивши увагу дорожній інфраструктурі, культурі, спорту. Проте, керівництво громади прагне зберегти динаміку перетворень у вищезгаданих ключових галузях.

На території громади функціонують чотири комунальних підприємства: КП «Балтаводоканал», КП «Балтакомунсервіс», БККП «Бригантина», БПРП «Ринок». В 2017 році фінансова підтримка цим підприємствам склала 9,3 млн. грн. – тобто з моменту впровадження на Балтщині реформи децентралізації фінансова підтримка комунальним підприємствам збільшилася у 4 рази. 

Стан доріг в Балтському районі був одним із найболючіших питань. Але за майже два з половиною роки становище змінилось на краще. Протягом 2016-2017 років за рахунок коштів інфраструктурної субвенції та місцевого бюджету придбано 14 одиниць комунальної техніки. Проведено капітальний та поточний ремонт ділянок магістральних доріг міста площею 25,6 тис. кв.км, відгрейдерували 269 км доріг місцевого значення, капітально відремонтували 1,6 тис. кв. м тротуарів.

За підтримки Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації проведено капітальний ремонт ділянки дороги «Балта – Криве Озеро». За підтримки та особистого сприяння голови Одеської облдержадміністрації Максима Степанова проведено капітальний ремонт дороги «Балта-Кодима».

З метою реалізації програми енергозбереження проведено цілий ряд комплексних заходів по енергосанації установ та організацій бюджетної сфери громади, виконано капітальний ремонт багатьох об’єктів. Багато інфраструктурних проектів втілено і коштом громади, і за отримані субвенції з обласного та держбюджету.

Отже, Балтська громада, що створювалась за урядовою концепцією, є дійсно повноцінною громадою з усіма повноваженнями та матеріальними ресурсами.

 – Нині не можна жити так, як п’ять-десять років тому. Децентралізація – правильний шлях до поліпшення добробуту. Ви подивіться на їхні школи, заклади медицини та культури – все капітально оновлене. Приміром, третя школа – мов писанка. Балтці взялись за нове, об’єднались в громаду і виграли. Вони на добрячий крок попереду. Їх справи, досвід – приклад для нас. Вважаю, ми повинні негайно братись за діло, інакше, не прислухавшись до вимог часу, програємо, – переконаний керуючий справами міськвиконкому Новоодеської міської ради, що на Миколаївшині, Генадій Чубук, котрий нещодавно приїздив по досвід.

А яка ж найбільша складність у справі створення громад в Україні? Очевидно, інертність мислення громадян. Така відповідь звучить найчастіше. Мабуть, це закономірно. Люди вітають нове і підтримують зміни, коли бачать результати. А для цього все ж таки і треба братись до роботи! Орієнтуючись на переконливий досвід.

«Балта – городок приличный, городок что надо. Нет нигде румяней вишни, слаще винограда...», – писав відомий поет Едуард Багрицький. До цього можна додати, що і успіхи об’єднаної територіальної громади є теж визначним явищем як для одеського регіону, так і всієї України.

Район: 
Выпуск: 

Схожі статті