Децентралізація на Одещині – реалії сьогодення

В Україні триває реформа децентралізації. Вона розпочалася у 2014 році з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

Одеська область завжди однією із перших відгукується на всі інновації. Бути лідером непросто, бо це означає у якісь мірі взяти на себе тестування усіх підводних каменів реформи. І хоч перші кроки були важкими і невпевненими, сьогодні очевидно – перерозподіл владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш успішних реформ. Саме такий формат управління робить місцеве самоврядування та територіальну організацію влади більш ефективним та результативним. Відповідно до нормативно-правового супроводження реформи децентралізації новоутворені територіальні громади за своїм статусом на рівень вищі й відповідають містам обласного значення. Отже, у них і зовсім інший рівень самофінансування та можливість отримувати кошти безпосередньо з Держбюджету. Тобто ресурсу, який можна використати на розвиток території, значно більше. Зрозуміло, що за таких умов новостворені об’єднані територіальні громади отримують більше повноважень і прав, але й відповідальність зростає і перед громадою, і перед державою…

Власне про це мий мали розмову із заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Світланою Шаталовою. Вона вважає, що нині вже сформувалася критична маса людей, які зрозуміли суть децентралізації і тепер є її прихильниками: «Стало зрозумілим, що тепер на місцях люди вирішують самостійно, як використовувати кошти для реалізації тих чи інших проектів. Безумовний позитив реформи в тому, що усі кошти використовуються саме на потреби громади, тобто  - куди самі місцеві жителі вважають за потрібне. І без жодних посередників. 

Досьє «ОВ». Світлана Шаталова народилася у Києві. Заміжня, виховує 11-річного сина. 

Має дві вищих освіти: закінчила Націо­нальний авіаційний університет та Міжнародний інститут менеджменту (диплом MBA). 

Також навчалася в Tepper School of Business при університеті Карнеги-Меллон (Пітсбург, штат Пенсильванія, США) та на базі Центру підвищення кваліфікації Наньянського технологічного університету (Сінгапур, Республіка Сінгапур). 

Заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова працює з квітня 2017 року.

Від самого початку основною метою та ідеєю децентралізації було і залишається об’єднання громад в міцні осередки, а через них – підвищення добробуту громадян».

Кор.: Які складнощі виникають під час роботи об’єднаних територіальних громад на сучасному етапі? Чи взагалі існують проблеми в утворених ОТГ?

Зрозуміло, що будь-який інноваційний процес завжди вимагає певної апробації. Досвід, який ми набули, дав можливість вивчити можливі складнощі, але ми багато чого дізналися на практиці. Перше, з чим зіткнулися утворені ОТГ, є основною суттю реформи децентралізації – більше повноважень на місцях, більше фінансів на місцях, але і відповідальність за ефективність роботи – теж на місцях.  

Тобто, держава дала інструменти: справа за малим – потрібно братися і робити, і перекласти відповідальність на когось іншого більше не вдасться. В першу чергу самі місцеві жителі повинні слідкувати за роботою очільника  громади. Тепер, як ніколи, члени громади повинні цікавитися справами у ній, брати активну участь в ухвалені рішень на місцях – адже в цьому і полягає інноваційність реформи.

Але ключовою проблемою виявився дефіцит кваліфікованих кадрів. В об’єднаній територіальній громаді необхідно створити нові виконавчі органи влади – відділи освіти, охорони здоров’я, фінансового та господарського напрямків тощо. Там, де мова йде про райцентри та міста обласного підпорядкування, то особливих проблем не було, а ось громади, у які об’єдналися лише кілька сіл, виявилися не завжди готовими до таких викликів. 

З цього випливає ще одна проблема. Держава готова допомагати новоутвореним ОТГ, надаючи чималі кошти для реалізації проектів на місцях, але для того, щоб говорити про фінансування проектів спочатку необхідно підготувати відповідний пакет документів для розгляду. На жаль, дефіцит підготовлених кадрів для такої роботи показав часткову неспроможність діяльності в окремих ОТГ. Можливо, деякі села справді знайшли б кваліфікованих фахівців і ефективно використали кошти, але, як показує практика, вдається це далеко не завжди. На жаль, такі приклади є в Одеській області. У минулому 2018 році саме так і сталося – кошти, які було надано для розвитку та вирішення нагальних питань у деяких об’єднаних територіальних громадах були використані у неповній мірі.

Також не всі новоутворені об’єднані громади спроможні самостійно підготувати стратегічний план розвитку ОТГ. При відсутності стратегії розвитку громада не має чіткого вектору діяльності, а значить робота і використання коштів в такій громаді буде не ефективною.

Кор.: Яким чином це питання вирішується, і яка роль обласної державної адміністрації у цьому процесі? 

За ініціативи керівництва облдержадміністрації та за підтримки Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування минулого року проведено низку семінарів, у тому числі виїзних, з метою надання роз’яснень, консультацій, методичного та юридичного супроводу діяльності об’єднаних територіальних громад як на місцях, так і на базі облдержадміністрації. Окрім того, ми запрошуємо до співпраці провідних спеціалістів для консультування щодо підготовки проектів та відповідної документації. Також разом з облдержадміністрацією чималу допомогу новоутвореним ОТГ надають представники наукової еліти міста Одеси. Обласна державна адміністрація працює у тісному зв’язку з науковцями Одеського національного політехнічного університету,  Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України тощо. Чимала кількість цікавих проектів для реалізації в об’єднаних територіальних громадах підготовлена за участю представників цих вишів. 

Кор.: З вищезазначеного зрозуміло, що в об’єднаних територіальних громада Одещині реалізовано безліч проектів за рахунок держаних коштів. Які саме проекти реалізовано в ОТГ за рахунок субвенцій?

Обсяг інфраструктурної субвенції для кожної ОТГ визначається в залежності від її площі та чисельності сільського населення громади. Тобто, чим більша за площею і чисельністю населення об’єднана територіальна громада, тим більше фінансових надходжень з державного бюджету. 

За таких умов у 2016 році за рахунок коштів субвенції,  а це 63,2 млн грн 8 ОТГ області реалізували 74 інфраструктурні  проекти.

У 2017 році 11 ОТГ області одержали інфраструктурну субвенцію в обсязі 53 млн грн та реалізували 71 проект.

У  2018 році за рахунок коштів субвенції в сумі 95,4 млн грн на формування інфраструктури у 25 ОТГ було реалізовано 134 проекти.

Найбільше коштів за проектами у минулому році було спрямовано на закупівлю спеціалізованих транспортних засобів – 36,8%, покращення дорожньо-транспортної інфраструктури – 29,4%, ремонт закладів освіти – 13,8%, вуличне освітлення – 11,2%, водопостачання та водовідведення – 2,6%, інші інфраструктурні проекти – 6,2%.

Для прикладу зазначу, що деякі громади, в рамках одного проекту із закупівлі спецтехніки, придбали значну кількість техніки: Мологівська сільська рада в рамках проекту «Закупівля транспортних засобів спеціального призначення та обладнання до нього для КП «Комфорт – Сервіс» придбала 12 одиниць техніки. Також 12 одиниць техніки в рамках одного проекту придбала Старокозацька ОТГ. Серед зазначеної техніки трактори, роторні косарки, грейдери, фронтальні навантажувачі, екскаваторне обладнання, бурові установки, підйомники, снігоочисники, рециклери асфальтобетону тощо. Тобто така техніка, яка потрібна будь-якій громаді для вирішення нагальних питань.

Великомихайлівська ОТГ всі кошти інфраструктурної субвенції , а це 4,8 млн грн спрямувала на капітальний ремонт вулиць та доріг місцевого значення. Новокальчевська та Вилківська ОТГ, крім реалізації проектів з покращення матеріально-технічного стану закладів освіти та культури, придбали системи відеоспостереження для встановлення у населених пунктах громади.

Знам’янська ОТГ значний обсяг коштів, а це 1,3 млн грн спрямувала на капітальний ремонт мереж вуличного освітлення населених пунктів громади, а Куяльницька сільська ОТГ, окрім реалізації проектів з реконструкції мереж вуличного освітлення та дорожнього покриття, надала увагу об’єктам соціальної інфраструктури, а саме - за рахунок коштів інфраструктурної субвенції здійснено капітальний ремонт багатофункціонального спортивного майданчику у с. Липецьке, капітальні ремонти котелень Липецького НВК І-ІІ ст., Федорівського НВК І-ІІ ст., Центру дитячої та юнацької творчості Куяльницької сільської ради та Вишнівської ЗОШ.

Кор.: Напевне, маючи такі можливості, об’єднані територіальні громади можуть і надалі розраховувати на фінансову  підтримку та окреслювати реальні плани на майбутнє. Чи можете Ви назвати головні стратегічні цілі ОТГ?

На сьогодні громади Одещини або вже прийняли стратегії розвитку ОТГ на наступні роки, або ж активно працюють та обговорюють плани щодо майбутньої розбудови громади. Загальним для всіх є – створення комфортних умов для проживання мешканців та розвиток людського капіталу – це освіта, медицина, молодіжна політика, спорт, благоустрій населених пунктів. 

Досягнення цих цілей неможливе без належного рівня економічного розвитку відповідних територій, їх фінансового забезпечення і достатніх джерел для наповнення місцевих бюджетів. 

Розвиток місцевої економіки передбачається, враховуючи конкурентні переваги кожної ОТГ. Одна громада це пов’язує з розвитком переробної промисловості, інша торгівлі, туристичного продукту або ж створення умов для залучення інвестиційного капіталу. Але метою є збільшення надходжень до місцевих бюджетів, пошук резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів, оптимізація витрат. Адже саме фінансовий аспект є одним із найсуттєвіших - від нього залежить успішність об’єднаних територіальних громад.

У 2019 році реформа децентралізації, ініційована Президентом України і найуспішніша на думку європейських експертів, виходить на фінішну пряму.  Завдяки  плідній співпраці Одеської обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування, чималій роз’яснювальній роботі, проведенню чисельних консультацій і семінарів, залученню кращих фахівців здійснено чималу роботу, яка триває і нині. Тому я цілком впевнена в успіху, якого досягне Одещина на шляху децентралізації, враховуючи значні переваги нашого регіону, а це і багатоманітність національного складу жителів, і економічні, географічні особливості, а головне – це працьовитий народ, зацікавлений у реальному покращенні якості життя як у віддалених селах, так і у мегаполісі.

Довідка «ОВ». Динаміка децентралізації

Станом на 1 січня 2019 року в області утворені і успішно працюють 31 об’єднана територіальна громада. На кінець 2015 року таких громад було лише 8. 

До перших восьми ОТГ увійшли 40 місцевих рад. На теперішній час в області об’єдналося 135 місцевих рад. 

Найменша активність в реалізації реформи децентралізації в Одеській області зафіксована 2016 року, саме в цей період відбулося об’єднання всього 3-х ОТГ. Найбільшою була активність у 2017 році. Саме тоді процес об’єднання набув найбільших обертів і вивів на перші місцеві вибори 14 ОТГ. У 2018 році утворено 6 ОТГ.

Зараз триває об’єднавчий процес щодо утворення Овідіопольської, Зеленогірської, Захарівської селищних та Андрієво-Іванівської сільської ОТГ. До того ж ініційовано об’єднавчі процеси щодо утворення ще 3-х ОТГ.

 На теперішній час в Одеській області у сформованих 31-й ОТГ проживають 333 тис. осіб, а загальна площа цих громад становить 30,1% площі всієї області.

Член Національної спілки журналістів України, кандидат наук з державного управління

 Наталія Привалова

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті