«Я будую свою Україну!»

Чекалкін - кадровий офіцер, військовий перекладач, арабіст і блискучий знавець івриту, блогер, актор, теле- і радіоведучий, колишній учасник телевізійного шоу «Золотий Гусак», автор проектів «Веселі яйця», «Операція проффесор», «Все геніальне - в тостах» та «Розіграли!», директор компанії «Diva Production», що займається організацією свят, розіграшів тощо,  був першим українським дипломатом на Близькому Сході  і першим українським консулом в Ізраїлі.   У 2005 році олігарх Ігор Коломойський пропонував Дмитру очолити куплений тоді канал 1 + 1, однак він відмовився.

Дмитро Чекалкін – цікавий співрозмовник, іскрометний гуморист, людина з глибокими знаннями історії, фахівець в різних сферах, поліглот.

- Дмитре, ви улюбленець багатьох, людина з тонким почуттям гумору, яка любить жартувати і сміятися, сьогодні багато пишете  і говорите про політику. Це пов’язано з виборами?

- Гумор та іронія - це техніка безпеки буття. Один із варіантів відповіді на питання «У чому сенс життя?», в тому, щоб уміти правильно над ним посміятися. Тому я обрав іронічний підхід до всього, і до труднощів - в тому числі. Особливо це важливо в такий депресивний час, як сьогодні в Україні. «Коли життя дає тобі сто причин, щоб заплакати, покажи йому тисячу причин, щоб засміятися», - завжди кажу я і люблю цитувати Любавичського Ребе, який говорив «Якщо ви покажете на обличчі усмішку, то Господь знайде для вас причину посміхнутися».

 Все, що відбувалося до цих пір в нашій країні, безпосередньо стосується мене і моєї сім’ї. І я не можу чинити інакше, бо вважаю, що бачити несправедливість і мовчати, значить, безпосередньо брати участь в ній. Пам’ятаєте  вислів «Бійтеся байдужих, саме з їхньої мовчазної згоди відбуваються всі найстрашніші злочини»? Адже через пасивність і внутрішній розкол покаранням в результаті є влада злодіїв. Радянська влада і більшовики розтоптали і розстріляли все чесне і благородне. Так це було сто років тому, коли з одинадцяти дітей мого прадіда в живих залишилося тільки троє, а інші пройшли через ГУЛАГ, концтабори, заслання, і я не хочу, щоб таке сталося сьогодні. Тому вважаю своїм головним завданням історичне просвітництво суспільства, щоб люди могли зробити висновки зі свого минулого, оскільки головний урок історії полягає в тому, що вони висновків з уроків історії поки що не роблять.

- Це історія практично кожної сім’ї, тому дивно, чому деякі так ностальгують за минулим. І за яким саме минулим?

- Думаю, це від незнання, яке є коренем усіх людських пороків. Завжди наводжу знамениту формулу: «Незнання плюс бідність дає злочин, незнання плюс гроші дає корупцію, незнання плюс влада дають диктатуру, незнання, або скоріше навіть, невігластво плюс релігія дають екстремізм і в підсумку - тероризм, хаос плюс свобода - дають хаос-анархію ... »

Ще з часів Siècle de lumière - епохи просвітництва і філософії відомо, що невігластво - це головний порок людства, з яким треба боротися, тому  крім моїх гумористичних і сатиричних проектів  у мене є просвітницькі, такі як «Правила життя», «Людський фактор», «Вітражі мудрості», «Політ-ломбард».

«В условиях сложных 

рождается птица,

 и ей все равно суждено летать, 

а с человеком так не случится, 

человеком мало родиться, 

человеком еще нужно стать…» 

- Чому, на вашу думку, в людині так мало ще людського? Що треба для того, щоб в людині було більше хорошого? Що треба, щоб став кращим світ навколо самої людини?

- Перш за все, не мовчати, знаходити спосіб донести до інших важливу інформацію. Оскільки сьогодні просто менторським тоном навряд чи чогось досягнеш, я вибрав принцип «інфотейнмент» і «едьютейнмент» - це спосіб подачі теле- або радіомовного матеріалу, який націлений як на розвагу, так і на інформування аудиторії. Я вважаю за краще розважати навчаючи. В рамках цієї концепції ми і створюємо програми. Соцмережі теж хороший засіб для комунікацій. Сумарна аудиторія мого профілю становить майже 5 млн чоловік, а це сьогодні можна порівняти з будь-яким телеканалом.

- Яка зворотна реакція? Хто ваші коментатори?

- Інтелектуальний рівень користувачів ФБ вище, ніж в цілому по країні. Тут більше аргументованої дискусії, ніж просто злостивості і ненависті.

- Але є ж люди, які  шукають скандал і отримують задоволення від того, що вдається когось спровокувати. Як ви прокоментуєте такі випадки, пов’язані з передвиборчою кампанією? Адже, вочевидь, опоненти Порошенка, на відміну від нього самого, підвищують свій рейтинг за рахунок того, що обливають його брудом. Це дуже зручно для них, адже, роблячи вигляд, що критикують недоліки влади, фактично вони закликають до її повалення, а відповідно, до зміни самого Порошенка. Чомусь він не використовує такий спосіб боротьби, а просто гідно робить свою справу.

- Так, Порошенко не опускається до їх рівня. Що стосується опонентів, є дві категорії - з одного боку люди, які в силу своїх переконань займають таку нестерпну агресивну позицію, але в кінцевому підсумку вони грають роль «корисних ідіотів» Путіна. А є відверті агенти гібридної війни. І я маю право про це говорити аргументовано і кваліфіковано, оскільки я сам був «бійцем» цієї гібридної війни, коли закінчив військовий інститут іноземних мов, де вже 80 років існує факультет спецпропаганди, який і готує бійців психологічного, ідеологічного та інформаційного фронту. Безпрецедентний факт, що набір на такі відділення по всій Росії, як правило, продовжують на місяць довше, ніж зазвичай в інші військові навчальні заклади, тому що в доктрині генерального штабу РФ, співробітником якого я і був, офіційно записано, що це основний вид бойових військових дій, це і є гібридна війна. Ставка йде не на мільярди, як у Коломойського, який захищає вкрадені 6 мільярдів доларів. Путін захищає 6 трильйонів доларів, які були заховані по різних «віолончелях», по «кишенях» своїх подільників з кооперативу «Озеро». Завдяки щасливому історичному збігу обставин, за рахунок того, що за останні дев’ятнадцять років ціна на газ і нафту зросли з 8 доларів до 120, просто з неба впало 6 трильйонів доларів.

Головне завдання людства сьогодні - це боротися з гібридною війною. А ми з цим підлим і підступним ворогом маємо найдовший спільний кордон. Як тільки Україна перестає існувати, то ніхто не запитає у Путіна за анексований Крим і окупований Донбас.

Завдання Путіна перетворити Україну в 95 кварталів - розбити її, розтягнути, як було це сто років тому, коли Винниченко воював з Грушевським, обидва воювали з Петлюрою, потім зі Скоропадським, Махно взагалі з усіма воював, отаман Григор’єв, отаман Зелений і інша компанія. Тому треба розуміти всю небезпеку, яка загрожує нашій країні.

- Стільки ж років Радянський Союз розкручував цей конфлікт?

- Свою професійну діяльність я починав безпосередньо з Одеси, коли в 1983 році з порту Южний відправлялися контейнери з озброєнням до Сирії, яке ми як військові перекладачі допомагали освоювати. Сьогодні ми бачимо результат: завдяки фінансовим вливанням в протиборчу сторону, інформаційно-пропагандистським операціям процвітаюча Сирія перетворилася в Армагедон з п’ятьма мільйонами біженців і півмільйоном жертв. Щоб відновити поставки татарської нафти і газу до Європи, для того, щоб розколоти її п’ятьма мільйонами біженців з Сирії, Путін продовжує розкручувати маховик цієї війни.

Наступне моє відрядження було до Алжиру, де я перекладав в Академії алжирського Генштабу стратегію оперативного мистецтва. І я прекрасно пам’ятаю головні постулати цього курсу, що треба визначити ймовірного противника, від якого виходить основна загроза, види боротьби, напрямок основного удару, і які види і засоби використовувати.

Так ось, сьогодні всіма аналітичними центрами світу визнано, що головна небезпека для світової спільноти виходить не від ІГІЛ, який в тому числі фінансується за рахунок спецоперацій ФСБ і наповнюється бойовиками з Кавказу, не від Талібану, якого зустрічають з розпростертими обіймами в кремлівських палатах, не з Ірану і Північної Кореї, а від ядерних програм, які продовжують розвивати фізики московського інституту ім. Курчатова, і кремлівської мавпи з ядерною  гранатою в одній руці і з пропагандистським інструментом в інший. Гібридна війна - це основна прописана доктрина російського Генштабу, а основний напрямок удару - це Україна. Всі сили і засоби кинуті на інформаційно-пропагандистські компанії, на диверсії, на спецоперації, спрямовані на розкол суспільства, на те, щоб максимально дискредитувати керівництво країни, і зробити так, щоб в результаті цих внутрішніх конфліктів і протиріч у нас зустрічали російські танки так само радісно , як це було п’ять років тому на Донбасі.

- І як із цим боротися?

- Це нелінійна війна. Протистояння снаряда і броні - це битви минулого століття. Але сьогодні правда, на жаль, програє відвертій  брехні. Потрібно просто кваліфіковано розвіювати фейки, розуміючи, що поки ми розвінчаємо одне твердження, з’явиться десяток нових. Треба усвідомлювати, що противник, який нам протистоїть, дуже підступний і небезпечний.

- Гроші вкладаються і в те, щоб перелицювати тих, кого досі вважали «активістами», які вже встигли створити собі імідж, стати лідерами думок у певних колах, і тільки зараз відкрили своє справжнє обличчя.

- Так, корисних ідіотів у нас вистачає. Тим більше - матеріально зацікавлених. Людям складно розібратися і зневіритися в тих, за ким вони йшли чотири роки.

- Так може треба йти 40 років? Класичний сюжет? Сподіваюся, нам судилося бути не тільки «в дорозі» і ми ще встигнемо побачити результати.

- Я намагаюся розповідати людям про ущербність всього нашого комуністичного минулого, сміятися над цією радянської, комуністичної ідеологією, оскільки головна проблема нашого суспільства те, що ми ніяк не вийдемо з епохи лихоліття. Наш генофонд в жахливому стані, як правило, ми всі спадкоємці Шарікових  і Швондеров, а не професора Преображенського.

Ворогові вже вдалося відхопити сім відсотків території України. І могли б відхопити набагато більше, якби вдалася  спецоперація в Одесі, якби сепаратисти взяли ситуацію під контроль в Харкові. Цей пояс з дев’яти областей так званої «Новоросії», про який заявляв Путін напередодні подій в Одесі, - це все могло б бути реалізовано. Я не втомлююся повторювати, що Україні протистоїть самий підступний і небезпечний противник майже за всю історію існування людства.

- В Росії ви є Персоною нон грата?

- З 2014 року я офіційно числюсь в списку ворогів РФ. Мене включили в аналог нашого «Миротворця». А колись я їздив і отримував нагороди за кращу програму, і навіть свого часу був відомий там краще, ніж в Україні.  Хоча моя  відмова працювати в Росії суттєво вдарила по бізнесу - я втратив 70% своїх доходів, адже 160 російських радіостанцій транслювали мої програми, я був ведучим урочистих свят, банкетів, починаючи з «Газпрому», закінчуючи якимось там Іжевськом. Ал інакше я вчинити не міг. Гідність і совість я не продаю і на нагороди не міняю. Коли в 2014 відбувся поділ, я зрозумів, що повернення до старого бути не може, причому це стосувалося всього. І якщо на той час  у соцмережах серед  30 тисяч передплатників 20 тисяч  були росіяни, то сьогодні це п’ять-шість відсотків від загальної аудиторії, оскільки суспільство отруєне російською пропагандою, і колишні мої шанувальники перетворилися в моїх опонентів.

- Думаю, що нам ще вистачить роботи, як то кажуть, «по всіх фронтах». Петро Порошенко оголосив, що відкриває «Другий фронт»

- Так, це  боротьба з бідністю. На жаль, в нашому суспільстві немає почуття солідарної відповідальності. А треба розуміти, що загальний вектор руху країни визначається складанням зусиль всіх співгромадян, а не тільки президента або кабміну. Не можна розраховувати, що можна видати українським пенсіонерам гідні гроші, якщо тих, хто працює, у нас в країні менше, ніж пенсіонерів, і зарплати у багатьох в конвертах, без сплати податків. Тому, як казав Столипін, - «Це не та проблема, яку можна вирішити, це проблема, яку потрібно вирішувати». Необхідно направити на неї всі знання, сили і терпіння.  А надії я покладаю в першу чергу на свідомість молоді. Головне, щоб у них була віра, і все вийде. Ще раз цитуючи Ребе, дам пораду -  «Ніколи не можна впадати у відчай. Треба тільки радіти. Навіть коли приходять важкі часи, не можна втрачати гарний настрій», що перегукується з мудрими фразами Монтеня - «Ніколи не втрачай хороший настрій» і «Людина страждає настільки, наскільки дозволяє собі страждати»  (посміхається).

- Є ще сучасна версія «Не падай духом, де попало».

До речі, про наше нове покоління, згадала сімейну історію, коли в 2014 році моя донька запитала маленького сина, який, щось складав з Лего, а в центрі  конструкції поставив прапор України: «Чим ти зайнятий, Марко?» На що зосереджений  хлопчик з гідністю відповів : «Я будую свою Україну!»  Це сьогодні перегукується зі слоганом Петра Порошенка «Ми йдемо своїм шляхом!»

- Саме так! Я завжди нагадую відому цитату: «Хороші політики думають про наступні покоління, а погані - про наступні вибори». У нас, на жаль, хороших політиків зі стратегічним мисленням не було, та й не могло бути, тому що не було ніякої політичної еліти в Україні, люди раптом виявилися біля керма корабля, який вони толком не знали, не знали куди вести і як розпорядитися всім цими багатствами. Я дуже добре знаю більшість політичного істеблішменту, оскільки для багатьох з них проводив сімейні свята, і з усіх українських президентів, з якими мені доводилося спілкуватися, єдиний, за кого мені не було соромно, це нинішній. Треба віддати належне, що у нього, може, далеко не все виходить на внутрішньому фронті, але на зовнішніх фронтах за нього, в усякому разі, не соромно. З одного боку, я як кадровий офіцер розумію - те, що зробив Петро Олексійович для відновлення української армії з попелу, ніхто б замість нього не міг би зробити, з іншого, як колишній кадровий дипломат, знаю, що ніхто так гідно не представляв Україну на міжнародній арені, як Порошенко. Тому у мене немає ніяких сумнівів, що країні пощастило, що він опинився на цій посаді в 2014 році. І я вірю в нього і в майбутнє України.

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті