Ми обов’язково дочекаємось!

25 травня минуло півроку з моменту незаконного захоплення російською владою біля Керченської  протоки трьох українських військових кораблів «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни-Капу» і 24 членів їх екіпажів. Всі полонені моряки гідно тримаються, у тому числі і поранені. Розрахунок російської влади на те, що наших хлопців вдасться зламати, не виправдався. Їх підтримують влада, волонтери, і, безумовно, рідні та близькі. 

Серед полонених моряків — наш земляк Володимир Терещенко з с. Жеребкове, якого чекають мати, сестра та бабуся, а також усі ми. Дивлячись на тендітну пані Олену, розумієш, наскільки це сильна духом жінка, хоча в очах і стоять сльози. Нещодавно вона написала чергового вірша своєму сину:

«Вот уже полгода мы тебя не видим. 

Вот уже полгода мы с тобой в разлуке.

Вот уже полгода сердце на износ.

Но тебя, любимый, милый мой сыночек,

Мы дождёмся...

Ах, как же тяжело.

Ты держись, родимый, будь сильнее бури.

Будь неуязвимым и непобедимым.

Вся же УКРАИНА смотрит на тебя!»

До цього нема що додати. Залишається лише чекати та підтримувати цю тендітну, але таку сильну духом жінку. Неодноразово  родину полоненого моряка відвідували голова райдержадміністрації Ганна Карпова, військовий комісар Ананьївського району Сергій Фартушняк, депутат районної ради Гаджи Магдієв, Жеребківський сільський голова Адалат Джабієв та ін. Вони висловлювали слова підтримки матері та бабусі. Завдяки спільним зусиллям райдержадміністрації та Жеребківської сільради сім’ю Терещенків забезпечили вугіллям та дровами, надавалась допомога з обробітку присадибної ділянки тощо. Ось і під час останньої травневої сесії Жеребківської сільради родині полоненого моряка було знову виділено матеріальну допомогу. 

Ми щиро віримо, що наші хлопці якнайшвидше повернуться в Україну, до своїх родин, де їх по-справжньому люблять і дуже чекають.

На знімку: моряк Володимир Терещенко

Выпуск: 

Схожі статті