Нинішній рік оголошено в Одесі Роком здоров’я. Передував цьому рішенню досить скрупульозний аналіз роботи 64 лікувально-профілактичних закладів міста, в яких працюють сьогодні майже 15300 співробітників медперсоналу, у тому числі 4715 лікарів. Важливо було визначити, що – зі знаком «плюс», а що – зі знаком «мінус» у системі охорони здоров’я міста-мільйонника, які основні больові точки галузі, і, враховуючи все це, розробити конкретний план на найближче майбутнє. За основу взято такі критерії, як оперативність, ефективність, якість та доступність медичної допомоги населенню, підтримка та розвиток нових напрямків, сучасних лікувальних технологій.
Грунтовна розмова щодо цього відбулася на нещодавньому засіданні колегії управління охорони здоров’я Одеського міськвиконкому, присвяченому підсумкам роботи лікувально-профілактичних закладів міста у 2003 році.
Говорячи про фінансування галузі, начальник управління О.О. Якименко відзначила, що з міського бюджету на потреби медзакладів було виділено у минулому році 101,8 млн грн – на 15,7 млн більше, ніж у попередньому; до того ж протягом року бюджет галузі було відкориговано і збільшено ще на 2,6 млн грн. Додатково було залучено понад 13 млн грн з позабюджетних джерел. При цьому 60,1% від загальної суми становила благодійна, спонсорська допомога.
Як розпоряджалися організатори охорони здоров’я виділеними коштами? Насамперед, це реконструкція та переоснащення лікарень, поліклінік тощо. На першому місці – дитячі лікувально-профілактичні заклади. Це і зрозуміло, адже минулий рік пройшов у місті під знаком Року дитини. Тому чимало приводів. Так, можна лише радіти, що народжуваність у місті має тенденцію до зростання, що у 2003 році прийнято на 600 пологів більше, ніж у попередньому. Але показники здоров’я юних одеситів далеко не радісні. Різні відхилення у розвиткові виявлено у 17% дітей (тобто – у 24 тисяч). Збільшився рівень первинної дитячої інвалідності і досяг 13,1% на 10 тисяч. Ще одна тенденція, яка тривожить медиків: збільшилася кількість викликів дитячих бригад “швидкої допомоги” (на 4,5% у 2003 році). Це свідчить про недостатню роботу амбулаторно-поліклінічної мережі. Вроджені аномалії у дітей часто пов’язані з ускладненими пологами, а їх кількість зростає з кожним роком. Це означає, що проблем додалося не лише у акушерів-гінекологів у пологових будинках, але й у лікарів-неонатологів, які виходжують новонароджених в реанімаційних відділеннях, і, звичайно, у педіатрів.
Тому, у першу чергу, вкладалися кошти у ремонт та оснащення новим медичним устаткуванням відділення реанімації для новонароджених у міській лікарні № 3; в облаштуванні дитячої міськлікарні № 1, створення тут нової приймальної палати, в ремонт приміщень дитячих поліклінік №№ 3, 6, денного стаціонару поліклініки № 4, системи опалення та гарячого водопостачання Будинку дитини № 3. Пологовий будинок № 1 було оснащено апаратом для штучної вентиляції легень, жіночу консультацію № 29 – новою УЗД-апаратурою. Тривають роботи з реконструкції санаторію “Перлина” під дитячу лікарню № 2 – на ці цілі спрямовано понад 2,8 млн грн.
Один з основних об’єктів міської охорони здоров’я – новий опіковий центр, введений у дію на базі МКЛ № 10. Відділення оснащено новітньою медичною апаратурою та технікою, функціонує вже більше півроку. Проте сьогодні тут назріла проблема, про яку говорив на засіданні колегії головний лікар міської лікарні № 10 В.Є. Закалинський. Опіковий центр є унікальним у своєму роді і виконує по суті функції обласного медзакладу такого профілю. Сюди надходить чимало пацієнтів з районів області. Але відповідні кошти на їхнє лікування не виділяються, а коштує воно від 600 до 1500 (в реанімації) грн на добу. Зрозуміло, що потягти такі витрати ні родичі пацієнтів, ні лікарня не в змозі. Головний лікар бачить вихід у тому, щоб укласти договори на медобслуговування опікових хворих безпосередньо з райдержадміністраціями для того, щоб оплата за лікування надходила з районів. Але розуміння з боку райдержадміністрацій поки що не домоглися.
Як і в цілому по області, особлива проблема – туберкульоз. Незважаючи на зниження рівня захворюваності – з 75,4 до 72,7 на 100 тисяч населення у 2003 році – стурбованість викликає зростання деструктивних форм хвороби, захворюваність на неї підлітків.
Програма боротьби з туберкульозом – під пильною увагою міськвиконкому, де створено відповідну комісію. Один з аспектів її роботи – сприяння відселення з комунальних квартир жителів, які хворіють на відкриту форму туберкульозу. У минулому році було надано 9 ізольованих квартир таким хворим, на черзі - ще 11 чоловік. Для двох міських поліклінік було придбано флюорографічні установки, виділялися необхідні кошти на закупівлю протитуберкульозних препаратів, медикаментів.
Як кричущу розцінив епідситуацію щодо ВІЛ/СНІДу в Одесі заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації О.І.Сидяченко, який виступив на засіданні колегії. Місто продовжує залишатися епіцентром поширення ВІЛ-інфекції в регіоні. Досить сказати, що рівень поширеності ВІЛ в Одесі у 8 разів вищий за середні показники по Україні. Часто критикували міську владу за недостатню увагу до цієї проблеми. Схоже, критику, нарешті, почуто. Вишукуються кошти для фінансування капітального ремонту кабінетів “Довіри” та приміщення під міський Центр профілактики та боротьби зі СНІДом, який, до речі, виграв в Україні конкурс на виконання технічного завдання щодо надання комплексу медико-соціально-психологічних послуг пацієнтам, які живуть з ВІЛ.
Говорячи про епідеміологічну ситуацію в Одесі, головний державний санітарний лікар міста І.М. Климентьєв охарактеризував її як напружену. Хоча протягом року не реєструвалися випадки захворювання на такі особливо небезпечні інфекції, як черевний тиф, стовбняк або поліомієліт, відзначено зростання захворюваності на дизентерію та сальмонельоз. Одна з причин епідеміологічних ускладнень у лікувальних закладах - не лише порушення дезинфекційного режиму, але й відсутність бактеріологічного та вірусологічного розшифрування інфекційних хвороб. Вже вирішено питання фінансування таких досліджень, однак гострим залишається ще одне: потужність існуючих сьогодні у лікарнях баклабораторій явно недостатня, є необхідність створення єдиної лабораторії на базі міської інфекційної лікарні. Проектно-кошторисну документацію вже розроблено.
Актуальна для міста проблема впровадження сімейної медицини: сьогодні 30 лікарів загальної практики обслуговують 28 дільниць з населенням 43,6 тисячі чоловік. Планується відкриття двох амбулаторій сімейного типу у Київському та Малиновському районах, а на їх базі – і функціонування денних стаціонарів, яких у місті гостро не вистачає.
Підсумкова колегія показала, що міське управління охорони здоров’я з реальних позицій підходить до вирішення багатьох гострих проблем, вишукує резерви та можливості для зміцнення матеріально-технічної бази медустанов, вдосконалення організації та технології надання меддопомоги, підвищення кваліфікації кадрів.
У засіданні колегії взяли участь і виступили міський голова Р.Б. Боделан, ректор Одеського держмедуніверситету, академік В.М. Запорожан, голова обкому профспілки працівників охорони здоров’я Г.В. Кокшарова.
