Напередодні травневих свят відбулося чергове спільне засідання розширеного складу консультативної політичної ради і громадської ради при голові облдержадміністрації та координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва на Одещині.
Відкриваючи засідання і виступаючи за двома основними питаннями, внесеними до порядку денного, С.Р. Гриневецький не виходив на трибуну, чим іще раз наголосив на демократичності зустрічі, максимальній можливості поспілкуватися “нарівні”, відверто вступати у жвавий діалог і обстоювати свою думку. Тим більше, як підкреслив губернатор, засідання, хоч і обмежене певними рамками регламенту, триватиме “до останнього промовця”. А забігши дещо наперед, скажемо, що відведені на виступи п’ять хвилин для багатьох промовців виявилися тим мінімумом, у який мало хто уклався. Але нікого не зупинили на півслові, не стали делікатно нагадувати, що відведений час минув.
А тепер по суті розглянутих на зустрічі питань. Насамперед, губернатор ознайомив присутніх із матеріалами минулої недавно в Києві дводенної науково-практичної конференції “Стратегія сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки на період - 2004 – 2015 роки”, у якій сам брав участь і виступив із конкретними пропозиціями (див. “ОВ” за 27.04.2004 р.).
Безумовно, учасники зустрічі багато що про цю конференцію знали з матеріалів засобів масової інформації. Але одна справа – читати в газетах, дивитися по телебаченню, і зовсім інша – одержувати інформацію від першого керівника області, безпосереднього учасника цього форуму. Тому виступ С.Р. Гриневецького було вислухано з великою увагою, багато учасників зустрічі робили нотатки у своїх блокнотах або записували на диктофони. Отже, розмова точитиметься й за стінами зали засідань облдержадміністрації - безпосередньо серед однопартійців, у громадській організації або на інших зустрічах.
А саму науково-практичну конференцію, про яку йшлося, було присвячено докорінним змінам у стратегії держави при вирішенні питань структурно-інноваційної перебудови української економіки на найближче десятиліття.
Губернатор докладно розповів, як ці проблеми вирішуватимуться на регіональному рівні, приділивши особливу увагу питанням залучення інвестицій і випуску інноваційної продукції, питома вага якої в першому кварталі ц.р. зросла порівняно з відповідним періодом минулого року від 0,4 до 5 відсотків. Це серйозна заявка на успішне здійснення нової стратегічної програми в перебудові економіки області.
Логічним продовженням розпочатої розмови стала і інформація про постанову Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року “Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004 – 2010 роки”.
Насамперед ідеться, наголошувалося на засіданні, про створення умов для забезпечення стійкого розвитку Придунайського регіону, підвищення ефективності використання його внутрішнього природно-ресурсного та економічного потенціалу, рівня життя населення, про вирішення соціально-економічних проблем.
У конкретному ж плані передбачаються два етапи здійснення досить великого переліку заходів не тільки регіонального, але й державного значення.
На першому етапі (2005 – 2007 рр.) намічається будівництво глибоководного судноплавного каналу Дунай – Чорне море, поромного комплексу Ізмаїл –Тулча, мосту через Дністровський лиман, Ізмаїльської парогазової теплової електростанції потужністю 250 МВт, магістральних газоводів Каланчак – Суворове – Кілія і Тарутине – Арциз – Татарбунари, підвідних і розвідних газових мереж, магістральних і локальних систем водопостачання і багатьох інших значущих об’єктів.
А на другому етапі (2008 – 2010 рр.) намічається цілковите завершення деяких із названих раніше новобудов і виконання робіт, пов’язаних із поліпшенням екологічної ситуації в регіоні, електрифікацією нових ділянок залізниці в напрямку Білгород-Дністровський – Ізмаїл.
У програмі передбачається також подальший розвиток туристично-рекреаційної сфери, транскордонної співпраці з сусідніми країнами, великі заходи щодо докорінної зміни в соціально-культурній та гуманітарній сферах.
І все-таки ставлення до цієї програми учасників засідання було неоднозначним. Промовці нагадали, що на їхній пам’яті було чимало таких документів, але багато що з роками так і залишилося на папері. Їм у відповідь називалися не менш вагомі аргументи: такої чіткої програми з максимальною конкретикою та визначенням фінансових джерел на урядовому рівні практично не було. А раніше багато подібних документів, на жаль, дійсно багато в чому мали декларативний характер, мали на меті певні політичні цілі, а до конкретного виконання справа не завжди доходила.
І ще один цікавий висновок прозвучав на зустрічі: представникам політичних партій, громадських організацій дається унікальна можливість не тільки стежити за ходом виконання згаданої постанови Кабінету Міністрів, але й брати в цій справі найактивнішу участь. Аудиторія з такою постановкою питання погодилася, а багато промовців говорили й про те, що самі партії багато в чому сьогодні перебудовують свою роботу, відмовляються від мітингово-демонстраційного способу вирішення проблем і активно залучаються до питань, спрямованих на зміцнення економіки України, поліпшення життя людей.
Скажемо й те, що пропозиції, внесені промовцями, були конструктивними, в них висловлювалася підтримка практичної діяльності облдержадміністрації та її голови С.Р. Гриневецького. Не минулося й без серйозної критики, особливо на адресу Одеського міськвиконкому, зокрема щодо забудови курортно-рекреаційної зони, проведення комунальної реформи. З тривогою говорилося і про ситуацію, що склалася в 136-му виборчому окрузі, де 30 травня ц.р. мають пройти проміжні вибори народного депутата України. Тут, за словами деяких учасників засідання, допускається чимало порушень законодавства.
Промовці констатували, що, на жаль, представники не всіх партій підписали документ на підтримку будівництва каналу Дунай – Чорне море, багато хто з них виказує нетолерантне ставлення до представників інших партій і громадських організацій. Щоправда, без брутальних вигуків і спроб “зняти з трибуни” окремих промовців не минулося й цього разу. Але не ці моменти визначили значення та загальне враження від зустрічі.
Все-таки, домінувала ділова розмова, аргументовані відповіді на поставлені питання.
…Зустріч офіційно закінчилася, але багато хто з її учасників не поспішав залишити залу. Одні групувалися з однопартійцями, щоб у своєму колі повести далі розмову. Інші шикувалися в солідну чергу до губернатора, щоб задати йому своє суто індивідуальне запитання або просто потиснути йому руку, таким чином виказуючи порозуміння, свою готовність підтримувати всі його починання в соціально-економічному розвитку регіону.
