Із зали суду втрачений рай

Мати гарну квартиру хочеться всім. А словосполучення “елітне житло” малює в уяві високі стелі, величезні холи, євровікна і біле вітрило в морі, видимому з вікна. Напевне, саме такі квартири й уявлялися групі київських інвесторів, що зареєстрували наприкінці минулого століття товариство з романтичною назвою, якому належало зайнятися інвестуванням будівництва житлових будинків в Одесі. Тут і море, і біле вітрило, і тепло, і потреба в такому житлі велика, бо багатих людей стає дедалі більше й більше.

Було знайдено ділянку в курортній зоні, і житлово-будівельне споживче товариство почало свою діяльність. Під керівництвом голови правління – 40-річного підполковника танкових військ почав будуватися рай на землі.

Перший будинок був споруджений і успішно зданий. Невеликі перевищення вартості позначених у кошторисі робіт нікого не стурбували. Що значили ці дрібниці порівняно з будинком-красенем, розташованим у курортній зоні, неподалік від моря?! Дахова котельня, підземний паркінг, цілодобове водопостачання, зручне планування – тут радіти треба, що так пощастило!

Бажання порадувати якомога більшу кількість співгромадян плюс пристойні заробітки цілком закономірно привели творців житлово-будівельного споживчого товариства до абсолютно логічної думки: потрібно споруджувати другий будинок.

Кошти на будівництво збиралися за відпрацьованою методикою: люди інвестували спорудження власного житла. Укладався договір, у якому визначалася конкретна квартира, оплачувана інвестором. За умовами, частину грошей слід було внести протягом місяця. Далі все залежить від фінансової спроможності майбутніх квартировласників. Є ті, котрим простіше оплатити всю нерухомість відразу, іншим зручніше вносити гроші раз на місяць чи раз на квартал – адже житло в елітному будинку в курортному районі дуже недешеве.

Проте за райське життя варто платити! І тому люди, що мріяли про добру квартиру, досить швидко знаходили шлях до кабінету голови правління. Тим більше, що перший об’єкт – чудовий будинок – уже був споруджений, усі бажаючі могли помилуватися, поговорити з мешканцями...

Властиво, в такій ситуації необхідну кількість інвесторів на спорудження другого будинку було знайдено досить швидко, гроші внесено, і робота закипіла.

…Великі гроші по-різному впливають на людей. У яку хвилину в добропорядного голови правління народилася ідея украсти побільше? Адже цей благополучний і дуже непогано влаштований батько двох малолітніх дітей мав добре оплачувану роботу, авторитет і повагу в суспільстві. Про купівлю житла в престижному будинку (звісно, на вигідних умовах) просили люди, про знайомство з якими він раніше міг тільки мріяти. Звичайно, він робив послуги (в межах своїх можливостей), але хотілося жити зовсім інакше, почувати себе рівним цим незвичайним людям. Для цього потрібні чималі гроші, джерело яких було просто під боком – елітний рай. І колишній танкіст зважився... Тим більше, що безмежно довірливі до нього засновники підприємства й інвестори практично не контролювали такої шанованої людини.

Проте, відставний підполковник не врахував одного: більшість потенційних власників шикарних квартир гроші рахувати все-таки вміють, і при будівництві житла на збільшення витрат реагують украй болісно. А як на це відреагували б ви, шановний читачу, якби, гроші, відкладені на спальний гарнітур, довелося витратити на доплату будівельникам за поскління?

Із поскління все й почалося. Попередній будинок, так би мовити, еталонний, обладнала склопакетами фірма-будівельник. Тут-таки голова правління уклав угоду з одним із одеських ТОВ, після чого вартість поскління стала відразу на декілька порядків вище. Навіщо це було робити за наявності кваліфікованих будівельників, що добре себе зарекомендували? Здавалося б, питання закономірне.

Саме його й порушили на зборах найактивніші інвестори, які вже зріднилися з майбутніми квартирами. І почули відповідь, від якої остовпіли. Голова правління повідомив сердешним, що вони вже давно не мають жодних прав на житло в елітному будинку...

Властиво, вийшовши з шокового стану, обібрані квартировласники, що побачили протокол, у якому вони нібито особисто виявили бажання вийти зі складу інвесторів, звернулися по допомогу до обласного управління з питань боротьби з організованою злочинністю...

– Запросивши матеріали, ми відразу ж виявили брутальну фальсифікацію документів, – розповідає начальник відділу обласного УБОЗ Євген Копотієнко. – Був складений і підписаний свідомо підроблений документ – протокол загальних зборів, на підставі якого було перереєстровано дане житлово-будівельне споживче товариство і затверджено його новий статут. Наслідком стала ситуація, за якої порушувалися права пайовиків, виключалася можливість контролю над діяльністю голови правління, що призвело до неконтрольованого присвоєння коштів. Проведеною ревізією встановлено розкрадання з рахунків підприємства 600000 гривень.

Здавалося б, працівникам УБОЗ належало тільки дякувати за те, що шахрая та його спільників (про них трохи нижче) схопили за руку. Проте все вийшло навпаки. Пам’ятаєте тих, кому добрий голова правління допоміг придбати квартири трохи дешевше? Отут вони й показали свої чималі можливості. Дзвінки до борців із організованою злочинністю надходили з дуже високих кабінетів. На одній чаші ваг опинилися зв’язки підполковника у відставці, на іншій – заяви ошуканих людей, яких обібрали найнахабнішим чином, підробивши їхні підписи. Усі крапки над “і” в цій непростій історії розставила Генпрокуратура України.

Саме після її втручання прокуратурою Одеської області було порушено низку кримінальних справ, під час розслідування яких розкрилися такі методики злодійства та відмивання грошей, що голову в руки схопили досвідчені слідчі.

Злощасне поскління взагалі виявилося фантомом. ТОВ, з яким укладався договір про постачання та встановлення вікон, фактично їх не встановлювало. Заповзятливий голова правління реалізовував вікна комерційним підприємствам, оформляючи за своєю бухгалтерією як такі, що є наявні та встановлені. А грошики за нібито куплену продукцію та її монтаж перелічувалися на розрахунковий рахунок дружнього ТОВ, після чого переводилися в готівку і привласнювалися.

Після вдало проведеної операції підполковник у відставці відчув, як у нього виросли крила. Райське життя він створював собі власними руками. Час був подумати про рекламу. Щоправда, рекламував він не нові способи переведення коштів у готівку, а квартири у споруджуваному будинку. Реклама виявилася віртуальною. Переведені на одне з поліграфічних підприємств гроші (за дивним збігом, фірма мала безпосередній стосунок до голови правління та його батька) були переведені в готівку і любісінько покладені в кишеню.

Але найцікавіше сталося з квартирами зайве зацікавлених інвесторів. Виявляється, активістів не так просто вивели зі складу пайовиків. Був у голови-танкіста знайомий – прапорщик. Саме на його сестру та племінницю записали спірні квартири. Проте касир одного з магазинів і скромна студентка, прізвища яких внесли до техпаспортів, виявилися перехідними фігурами.

На них були виписані довідки про повне внесення сум оплати за житло (властиво, фальшивки) і отримані посвідки про право власності на квартири.

А подальше “кидалове” дається взнаки дотепер. До кредитного комітету одного з великих банків були подані фіктивні документи, у яких як заставне майно фігурували дві квартири, як ви вже зрозуміли, в елітному будинку в курортному районі. Отримано кредит на суму 150 тисяч доларів США. Ці гроші були легалізовані надалі шляхом купівлі нерухомості в Одесі... А сестра та племінниця прапорщика довго розповідали, як по копійці відкладали гроші на елітне житло зі скромної зарплати та стипендії. Потім, щоправда, довелося сказати, що до цього житла жодного стосунку не мають...

Суд щодо діяльності жвавого голови правління відбувся недавно, 7 липня. Чоловіка засуджено на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна (того арештовано на загальну суму понад мільйон гривень). Під вартою перебуває й прапорщик, що втяг до гендля своїх близьких. Рішенням Київського місцевого суду скасовано перереєстрацію Статуту нещасливого товариства, створеного спершу зі шляхетною метою: забезпечити людям житло. За фактом шахрайства з банківським кредитом досудове слідство провадиться працівниками прокуратури Одеської області й УБОЗ УМВС України в Одеській області. Будинок добудовано й заселено, про пригоду його мешканці згадують із жахом.

Найбільше, за словами працівників УБОЗ, їм жаль неповнолітніх дітей відставного підполковника. Спробувавши побудувати за короткий час рай для своєї родини, їхній батько, піддавшись спокусі, знищив усе: своє добре ім’я, репутацію, полишив дітей без батька. Як то буде зростати малятам і осмислювати все, що сталося? Адже для дітей їхні батьки – завжди найкращі на світі…

Выпуск: 

Схожі статті