змушені вести вчені та їхні партнери на галузевому ринку, де розмінною монетою служить зерновий фальсифікат
Агроном із Великого Дальника Федір Казаков за насінням поїхав аж до Маринівки. Не близький світ. Хоча отоваритися міг неподалік.
- Фальсифікат заїдає, - пояснив він, - наскочиш на випадкового продавця, спокусишся дешевиною посівного матеріалу – і, дивись, підсунуть замість зерна сміття. А в маринівському дослідно-виробничому господарстві «Покровське» зовсім інакше. Цього року ми зібрали в середньому понад 40 центнерів зернових з гектара з тих полів, на яких посіяли тутешню еліту.
Я розпитав директора ДВГ “Покровське” О.Л. Баранова і головного агронома господарства В.Д. Вербовецького про проблему фальсифікації на ринку насіння.
- Останніми роками багато хто зайнявся насінництвом, - сказав Олександр Леонтійович, - з’явилося стільки продавців, що в агронома голова пішла обертом. Вони один перед одним навипередки пропонують свій товар, заманюючи переважно низькою ціною. Що дешево коштує, те нічого не варте.
- Ділки навчилися підроблювати документи, - сказав далі Василь Дмитрович, - часто підсовують застарілі, спритно використовуючи їх, першу репродукцію видають за еліту. Покупці на це “купуються”. Доводилося бачити й таке: з одного бурту завантажують насіння різного сорту. Не випадково потім пшениця колоситься в “три поверхи” або смужками. Про яку врожайність тут можна говорити?
- При цьому ховаються за завісу конкуренції, - зазначив директор, - мовляв, це – ринок, ми пропонуємо альтернативу. Але яку? Такі мнимі конкуренти вирощують на базі сортів, створених в Одеському державному селекційно-генетичному інституті, скажімо, на Альбатросі Одеському або Українці Одеській, свої матеріали, що знову ж таки викидають на ринок як оригінальні. Тобто заробляють на потові й крові, на мозолях, на ідеях наших вчених. Коли бачу, що насіння, куплене в нашому господарстві, яке входить до системи інституту, розмножують, продають, приховуючи від покупців його якісні параметри, я запитую себе: “З ким доводиться нам суперничати? Зі своєю тінню?”
- Як же захищатися від фальсифікату?
- Нещодавно вийшов закон, що регулює процеси в насінництві, - відповів О.Л. Баранов, - потрібний і добре виписаний документ. Якщо його дотримуватися, то порядок буде встановлено. Керівники агропрому області - А.М. Мирошніков, А.Г. Новаковський багато зробили для цього. Тобто, налагоджено контроль над тим, щоб у борозну не потрапляло неякісне насіння. Лише в нашому господарстві проведено чотири спеціальних семінари: республіканський, районний і два обласні. На них пропагуються досягнення школи наших видатних вчених, академіків М.А. Литвиненка, С.П. Ліфенка, А.А. Лінчевського.
- Ми також пропонуємо вирішення нових проблем, - зазначив В.Д. Вербовецький, - наприклад насіння для бідних, для заможних, для півночі й для півдня. Цього року виростили насіння 33 сортів пшениці й 8 – ячменю. Відібрали з них 14 найпродуктивніших. Для заможних господарств, які зможуть витримати технологію вирощування, як кажуть, за повною програмою, вклавши немалі гроші, пропонуємо Селянку, Куяльник. Для бідніших сільгосппідприємств – пластичні Лузанівку, Красуню, які потребують добрив менше, ніж згадані вище, відповідно – й менше витрат. Є сорти й для “ледачих”, недбайливих господарів або, що сьогодні дуже часто трапляється, неграмотних, непідготовлених. Відмовляємо в допомозі лише тим, хто просить: “Дайте що-небудь, щоб посіяти після соняшнику, за стерньовими попередниками”. Не підтримуємо тих, хто допускає виснаження землі.
Ми також вважаємо, що ЗМІ зможуть внести свій вклад у боротьбу з насіннєвим фальсифікатом. Треба більше писати, говорити про проблеми. Особливо про високі досягнення наших вчених, про дбайливих господарів, про цивілізовану конкуренцію.
Біляївський район
