У минулому році «Одеські вісті» опублікували цикл матеріалів під рубрикою «Міста на карті області». На пропозиції читачів, висловлені під час проведеного соціологічного дослідження, редакція відкриває нову рубрику «На карті області», під якою розповідатиметься про райони Одещини. Сьогодні публікуються матеріали про Савранський район.
Якщо вам скажуть, що рушник «стоїть» у шафі, а ніж – на столі та ще додадуть, що на вечерю буде «тісто» з молоком, то навіть не сумнівайтесь – ви у Савранському районі, бо будь-де інде рушник і ножі лежать, а до молока варять локшину чи макарони.
Звичайно, така своєрідність мови, то не єдина ознака району. Савранщина – це край лісів і річок, озер і ставків. На своєрідні плавні схожі плантації сорго. Це найпоширеніший промисел місцевих жителів. Савранські віники знають далеко за межами України, і все це розмістилось на чималому (як свідчать спеціалісти) родовищі золота. Та головна коштовність, яка переважить дорогоцінний метал найвищої проби – це люди – добрі, працьовиті, гостинні, надзвичайно талановиті.
ЯКИЙ ЖЕ ВІН, ЦЕЙ КРАЙ?
Територія Савранського району невелика – всього 61 тисяча 746 гектарів. З них 37 тисяч гектарів – орні землі, 12522 га – ліси і 610 га – землі водного фонду.
За статистичними даними на Савранщині – 22 населені пункти, які входять до однієї селищної та 10 сільських рад. Як свідчить останній перепис населення, тут проживає 22218 осіб.
До обласного центру від Саврані 220 кілометрів, до столиці України – 307.
Район в основному сільськогосподарський. На сьогоднішній день тут є 28 агроформувань з різними формами власності та 57 фермерських господарств.
Промисловість району представляють ВАТ “Савранський маслозавод”, хлібозавод Савранського райСТ, друкарня, Савранський держлісгосп та ТОВ “Авантаж”.
ВІДЛУННЯ ВІКІВ
Досі на правобережжі Південного Бугу, між Савранню та Кам’яним височіють кургани, як пришельці з минулого. Розкопки, які проводились тут у 50-х роках, привідкрили завісу віків, встановивши, що поселення, поховані під ними, відносяться до часів неоліту (кінець VII - середина IV тисячоліття до н.е.).
Першу згадку про Саврань знаходимо в історичних документах ХІV століття.
Щодо назви: очного документального трактування немає. Легенди ж, які дійшли до нас, по-різному трактують походження назви. Ось як звучать вони в поемі О. Уварова “Саврань”:
Сказания ведут в года,
Разящие, как плети,
Когда турецкая орда
Грязнила степи эти.
И уцелело, словно брань,
Звучащая упрямо,
Их слово тюркское “саврань”,
Что означает – яма.
А может быть, совсем не так,
И это было б лестней,
Что здесь народ был петь мастак,
А “савра” – это песня.
Твердят иное старики,
Что предки передали:
(А предки их – сечевики –
врага отсюда гнали).
В пою последнем тяжело
Был воин Савва ранен.
Тогда оттуда и пошло
Название Саврани
Історія Савранщини – то постійна боротьба з татаро-монголами, литовськими та польськими феодалами, з бандами різних мастей. І лише у 1923 році з бандитизмом було покінчено. У тому ж році Саврань остаточно сформувалась як районний центр.
ДЛЯ ДОБРОБУТУ ЛЮДЕЙ
Наш Савранський район славиться не тільки гарною природою, а й працьовитими людьми. В основному це трудівники сільського господарства, так як наш район аграрний. Не прості часи переживають нині наші сільчани, та результати минулого року свідчать про їхню старанність. Всього в сільському господарстві зайнято 3528 осіб. Ними торік вироблено 69 тисяч тонн зерна, хоч прогнозувалось 33. Приємно, що для нашого району такий показник є рекордним.
Агроформуваннями району вироблено 14700 тонн молока, що становить 118 відсотків до прогнозованого. Одержано 2858 тонн м’яса, що теж більше від запланованого на 4 відсотка.
Для підтримки суб’єктів сільськогосподарського виробництва впроваджувалися програми, що забезпечували їх виконання.
Хоч промисловість району представлена небагатьма підприємствами, все ж і вони порадували нас торік. Проти 2003 року приріст обсягів промислового виробництва збільшився на 62,6 відсотка. Значно зросли обсяги виробництва у ВАТ “Савранський маслозавод”, Одеській філії ТОВ “Авантаж”, Савранському держлісгоспі.
Майже вдвічі збільшився валовий дохід підприємств. Якщо у 2003 році він складав 5743, 4 тисячі гривень, то у 2004 -10139,8 тисячі. Найбільший прибуток одержали філія “Савранський райавтодор” (керівник Володимир Порожнюк), та Савранський держлісгосп (керівник Анатолій Слободянюк).
Чимало було зроблено для поповнення доходної частини бюджету. І це дало свої результати. По району повністю виконано плани надходжень податку з фізичних осіб, податку на промисел, плату за реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, плату за торговий патент, місцеві податки за збори, єдиний податок на підприємницьку діяльність.
В розрізі місцевих рад з цими показниками успішно справились Савранська селищна, Дубинівська, Вільшанська, Неділківська та Капустянська сільські ради.
Та все, щоб не робилось в районі, було спрямоване на підвищення рівня життя населення, стабілізацію в сфері зайнятості, підтримку малозахищених верст населення. Органами місцевої влади проводилась робота щодо реалізації програм “Регіональна ініціатива”, “Подолання бідності”, “Зайнятість населення”, та інших.
Одним з пріоритетних напрямків роботи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування була і залишається проблема газифікації району. В 2004 році на вирішення цього питання виділено всього бюджетних асигнувань в сумі 530 тис. грн, в тому числі з місцевого бюджету – 30 тисяч, за рахунок яких виготовлено проектно-кошторисну документацію. Генеральним підрядником по будівництву газопроводу є ВАТ “ЗагГаз-Юг”. При допомозі обласного фонду індивідуального житлового будівництва на селі забудовники району отримали 58 тисяч гривень пільгових кредитів. Всього у 2004 році введено в експлуатацію 6 житлових будинків загальною площею 612,4 кв. метра.
На обліку в управлінні праці та соціального захисту населення знаходяться 1734 малозабезпечених сімей. яким виплачено допомог на суму 1913,9 тисячі гривень. Заборгованості по даних виплатах немає.
Діти – це наше майбутнє. Тож їхньому вихованню приділяємо значну увагу. Всього в районі функціонує 15 загальноосвітніх шкіл, ДЮСШ “Олімп”, Будинок творчості школярів, 8 дитячих дошкільних закладів, одна музична школа. Спільні зусилля вчителів, батьків, громадськості району сприяють забезпеченню належного рівня знань і навичок школярів. Яскравим свідченням цього є те, що торік з 254 випускників 18 отримали золоті, 10 – срібні медалі.
На ремонти шкіл району було виділено та освоєно 93 тисячі гривень бюджетних коштів.
В 2004 році вишукано додаткові можливості для освоєння позабюджетних коштів в сумі 30 тис. грн, які направлено на місцеве підприємство “Агропромсервіс” (керівник Володимир Довбня) для виготовлення нових сучасних шкільних парт, які отримали Вільшанська, Концебівська, Полянецька, Савранська, Байбузівська, Йосипівська, Неділківська школи.
Не забуваємо й про потреби медицини. У 2004 році з різних джерел фінансування було придбано необхідну апаратуру, два спеціалізовані автомобілі на загальну суму 219970 гривень.
В народі кажуть, що не хлібом єдиним живе людина. І це дійсно так. Крім роботи й матеріального достатку, кожному з нас потрібно щось для душі. У нашому районі люди не тільки працьовиті, а ще й багаті на різні талан-ти. Щоб їх розвивати забезпечено діяльність 19-ти клубних закладів, 19-ти бібліотек. Діють колективи народної художньої творчості: театрально-аматорський, музичний, вокально-хоровий, хореографічний.
Почесне звання “Народний” має фольклорно-етнографічний колектив Осичківського сільського будинку культури.
Кращі колективи художньої самодіяльності району брали участь в обласних культурно-мистецьких заходах: фестивалі українського гумору, присвяченого пам’яті Степана Олійника, у фестивалі-конкурсі хорів ветеранів війни і праці “Салют, Перемого” в родинному святі “Воскресне село – воскресне Україна” та багатьох інших.
Чимало досягнень мають і спортсмени району. Всі спортивно-оздоровчі заходи підтримуються місцевими радами і багатьма спонсорами району. Звичайно, є ще у нас чимало проблем. Саме над їх вирішенням працюватимемо у поточному році. Основну увагу звертатимемо на подальшу стабілізацію промислового та сільськогосподарського виробництва, на розв’язання складних завдань в соціальній сфері. Зокрема, забезпечення роботи закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розвитку фізичної культури та спорту.
Адже з усіх цих чинників складається загальний рівень добробуту наших людей.
Ми живемо в мальовничому краї, тож життя наших земляків має бути красивим і заможнім.
Микола БАДЮЛ,
голова Савранської районної ради
КРАЩИЙ РОБОТОДАВЕЦЬ РОКУ
Савранські ліси – це не тільки краса, чисте повітря, а ще й чимало робочих місць, прибуток, своєрідна марка району. Іноді не треба багато слів, краще назвати кілька цифр, щоб мати уявлення про те чи інше підприємство. Так от, Савранський держлісгосп у 2004 році одержав 2 млн 821 тис. грн валового доходу, що більше від попереднього року на 83,5 відсотка. Це одне з найприбутковіших підприємств району. Його чистий дохід торік був 282 тис. грн, що у 4,4 раза більше, ніж у 2003 році.
Вже два роки поспіль Савранський держлісгосп стає переможцем районного конкурсу “Кращий роботодавець року”. А в цьому році один із його підрозділів – Осичківське лісництво бере участь в аналогічному обласному конкурсі. Всього середня спискова чисельність працюючих в держлісгоспі становить 200 чоловік. Торік було створено 28 робочих місць. Крім того, тут є ще немало сезонних трудівників.
Багато уваги приділяють лісівники поновленню та розширенню лісонасаджень. Вони роблять все для того, щоб і через сотні, тисячі літ Савранщина славилась лі-сами. Першу скрипку в цій справі грає директор держлісгоспу Анатолій Іванович Слободанюк.
ЛІДЕР СЕРЕД АГРАРІЇВ
Володимир Іванович Фіник відноситься до тих людей, які більше мовчать, ніж говорять, та за нього промовляють його справи. Досить сказати, що ТОВ “Нива”, яке він очолює, торік одержало найвищий врожай зернових серед всіх агроформувань району – 46,2 центнера з гектара на круг. Це одне з небагатьох господарств, де утримується м’ясомолочне тваринництво, і де немає заборгованості з заробітної плати.
За підсумками 2004 року колектив цього господарства було нагороджено Почесною грамотою облради та облдержадміністрації
