Валентин Іванов
Довідка:
Народився 19 листопада 1934 року.
Ігрове амплуа: нападник.
Виступав у клубі "Торпедо" (Москва) - 1952-66.
Тренерська кар'єра: «Торпедо» (Москва) - 1967-1970, 1974-1978, 1981-1991, вересень 1994-1996, 1998 (із червня).
«Ража» (Марокко) - осінь 1992 - літо 1993.
«Асмарал» (Москва) - 1994.
Із 2000 року - віце-президент клубу«Торпедо-ЗІЛ».
У чемпіонатах СРСР провів 287 матчів, забив 124 голи, у збірній СРСР - 59 матчів, 26 голів.
Чемпіон Олімпійських ігор 1956.
Переможець Кубка Європи 1960.
Віце-чемпіон Європи 1964.
Учасник чемпіонатів світу 1958, 1962.
Чемпіон СРСР 1960, 1965.
Володар Кубка СРСР 1960.
Чемпіон Спартакіади народів СРСР - 1956 у складі збірної Москви.
Валентин Іванов (на знімку - ліворуч) - знаменитий нападник московського "Торпедо" і збірної команди СРСР, єдиний із нині живих і здорових радянських-російських футболістів, хто має одразу два високих титули - олімпійського чемпіона і володаря Кубка Європи. На футбольних аренах виступав у ті щасливі для вітчизняного футболу роки, коли збірна СРСР була однією із кращих команд світу.
Спортивна доля Валентина Іванова склалася на рідкість щасливо. У 19 років він уже був у складі команди майстрів, у 21 рік став гравцем збірної, у 22 - олімпійським чемпіоном і заслуженим майстром спорту, у 26 - володарем Кубка Європи, капітаном збірної, кавалером ордена "Знак Пошани". Його шлях - пряме сходження, що майже не знає зиґзаґів і падінь, але сказати, що спортивне життя футболіста було безхмарним, не можна.
Одного разу хтось із друзів привів його до юнацької команди "Крылья Советов", у якій Валентин познайомився зі своїм першим тренером - Віктором Бушуєвим. Саме "Криылья Советов" стали відправним пунктом до великого футболу для молодого Валентина Іванова. Після фінального матчу на Кубок Москви зі "Спартаком" його запримітили тренери московського "Торпедо". В листопаді 1952 року Валентин Іванов вирушив до Сочі на перший у своєму житті справжній збір. Його прийняли в команду і на наступний збір - навесні 1953 року - він приїхав уже як робітник автозаводу і гравець команди майстрів "Торпедо". Із цього ж року футболіст почав виступати в основному складі. За 14 років він здобув незаперечний авторитет у команді, а протягом 9 років (1956-1965) був її капітаном.
Розквіт футбольної кар'єри Валентина Іванова в "Торпедо" припав на 60-і роки, коли команда увійшла до числа лідерів радянського футболу. Сезон 1960 року, в якому "Торпедо" зробило "золотий дубль", дотепер залишається кращим в його історії. Вигравши під керівництвом Віктора Маслова Кубок СРСР і чемпіонат країни, команда продемонструвала тонку комбінаційну гру, засновану на неабиякій техніці володіння м'ячем і коротких передачах. До "золотого" складу «Торпедо» поряд із Івановим входили такі талановиті, видатні гравці, як Слава Метревелі, Валерій Воронін, Микола Маношин, Олександр Медакін, Леонід Островський, Борис Батанов, Геннадій Гусаров, Віктор Шустіков. Граючи на позиції правого напівсереднього або центрального нападника, Валентин Іванов багато років складав незабутній тандем із видатним Едуардом Стрельцовим, перед натиском якого тріпотіла оборона всіх провідних клубів країни. Іванов заслужив репутацію не силового, але надзвичайно технічного і хитрого гравця, здатного своїми рішеннями і несподіваними ходами піднести сюрприз супернику, заплутати його. Він вирізнявся високою стартовою швидкістю, широким діапазоном дій, прекрасним баченням поля. І в збірній, і в "Торпедо" футболіст завжди перебував у самій гущавині боротьби. І не випадково, що за підсумками майже кожного сезону він входив до числа найрезультативніших гравців, ставши одним із кращих форвардів за всю футбольну історію СРСР.
Протягом 10 років Валентина Іванова незмінно включали до складу збірної СРСР, три роки (1963-1965) він носив капітанську пов'язку. Він був учасником легендарної збірної, яка завоювала титул олімпійського чемпіона в Мельбурні у 1956 році, провівши 3 матчі й забивши 1 гол.
Справжнім тріумфом радянської збірної став чемпіонат Європи 1960 року в Парижі, коли, перемігши в фіналі свого споконвічного суперника - Югославію, команда завоювала Кубок Європи. Істотний внесок до цієї перемоги вніс і Валентин Іванов, який провів у фінальній частині за збірну СРСР 2 матчі і забив 2 голи.
Валентин Іванов завершив кар'єру гравця в 1967 році й багато років тренував рідне «Торпедо», а також інші команди, із якими досяг помітних успіхів.
