Цю картину спостерігаю багато років. І все ж не можу пройти байдужим. Десятки молодих людей і їхні батьки зібралися біля стенду, де вивішено списки студентів-першокурсників Одеського державного аграрного університету. На очах у багатьох сльози: в одних – від щастя, що вступили, в інших – від того, що не знайшли себе в списках.

А напередодні кілька годин засідала приймальна комісія. Підбивалися підсумки конкурсних іспитів. Виступали всі сім деканів, оголошували буквально кожне прізвище і мотиви пропонованого зарахування.

Вибір був широкий. У нинішньому році, всупереч всім тривожним прогнозам і нелегкій ситуації, що склалася на селі, чимало вчорашніх школярів все ж вибрали саме цей вуз. Конкурс в середньому склав майже 3,5 чоловіка на місце – показник ледве чи не найвищий в Одесі. Але справа не лише в кількості. Сюди з заявами звернулося чимало медалістів, переможців республіканських і обласних олімпіад, найкращих випускників технікумів і профтехучилищ.

Особливо задоволений декан агрономічного факультету К.К. Соколов. Небувалий конкурс був на двох спеціальностях – агрономія і захист рослин.

– Поповнення чудове, – говорить Костянтин Костянтинович, – буде кому нашу землю і плекати, і захищати. Такі хлопці і дівчата, я впевнений, її не скривдять.

До цього слід додати, що багато вступників на агрономічний факультет – медалісти, мають відмінні дипломи середніх спеціальних навчальних закладів. Але головне в них – сільська “кісточка”: від дідів-прадідів перейняли вони глибоку повагу до землі-годувальниці і сільську працю знають не з чужих розповідей.

Цей рік мав і свої особливості. За розпорядженням Міністерства аграрної політики необхідно було прийняти 75 випускників технікумів. Вони “скоротили” удвічі кількість бюджетних місць на факультетах механізації сільського господарства і ветеринарної медицини. На першому при ситуації, що склалася, конкурс досяг майже 10 чоловік на одне місце.

Своєрідна ситуація склалася і на факультеті землеустрою і кадастру. Спеціальність ця існує лише в декількох аграрних вузах країни, тому багато прилеглих областей мають свою квоту в Одеському аграрному університеті. Приїхали абітурієнти з Миколаївської, Херсонської, Вінницької та інших областей. З Чернівецької на одне вакантне місце прибула сільська випускниця. Балів, на жаль, вона набрала недостатньо. Як бути? Стали вивчати деталі. Батьки – рядові сільські трудівники, працюють на землі. Атестат зрілості з гарними оцінками. З огляду на всі обставини, комісія все-таки вирішила прийняти буковинську дівчину. Можливо, ще й земляків на наступний рік загітує.

Про конкурс на спеціальностях “облік і аудит” і “менеджмент організацій” не будемо багато говорити. Як і в інших вузах, мода на перелічені спеціальності не проходить, і конкурс був надзвичайно високим. Тут багато хто одразу здавав документи на контрактну форму навчання.

На засіданні приймальної комісії виникало багато запитань. І не лише у зв'язку з конкретним зарахуванням або не зарахуванням окремих абітурієнтів. Спливли проблеми більш загального плану. Скажімо, ті ж рознарядки на кількість студентів-першокурсників, що доводяться Міністерством . Вони явно розходяться з інтересами і потребами села. Або, скажімо, абітурієнтові дано право вступати до кількох вузів. Де пройшов за конкурсом, туди і йде навчатися. А як бути з покликанням, з тією профорієнтацією, яка випестувалася з роками у школі, особливо сільській. От чому в цій ситуації аграрний університет узяв курс на цільові напрями. Вони значною мірою визначали зарахування багатьох абітурієнтів.

Як відомо, окремі категорії абітурієнтів приймаються на пільгових умовах. Але іноді їх кількість досягає таких розмірів, що залишається лічена кількість місць для інших. Як бути у цій ситуації? Члени комісії вносили пропозицію, щоб пільговики приймалися поза пропонованою кількістю вакантних місць.

Питання ці були адресовані безпосередньо народному депутатові України В.А. Калінчуку, який, як відомо, люб'язно погодився увійти до складу приймальної комісії і скрупульозно вивчав ситуацію, пов'язану з підготовкою сільськогосподарських кадрів.

Відповідаючи на численні пропозиції членів комісії, Василь Антонович Калінчук розповів, що досі, на жаль, не існує єдиної загальнодержавної програми з підготовки і перепідготовки фахівців для села. Не виявлено їх конкретну потребу на найближчі роки. Виділення бюджетних коштів йде на заявкою Міністерства аграрної політики, що ґрунтується на пропозиціях профільних вузів. Але з такою практикою буде покінчено. Можливо, навіть з набору першокурсників у наступному навчальному році.

Народний депутат обіцяв, що й інші проблеми, що виникають у практиці прийому студентів, будуть розглянуті у профільній комісії Верховної Ради вже найближчим часом.

На закінчення ще про одне явище, яке з кожним роком набирає все більшого розмаху. Ідеться про пільговиків. У приймальній комісії ретельно перевірили ще раз їхні особові справи.

Якщо всі діти-сироти пред'явили оригінали документів, які підтверджують їхній статус, то деякі “чорнобильці” таких довідок так і не подали. І, отже, у пільгах при зарахуванні їм відмовили.