Відбулася дводенна міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми ведення свинарства інтенсивними методами», яка відбувалася на базі Одеського державного аграрного університету. У ній взяли участь вчені з України, Росії, Білорусі, працівники Міністерства аграрної політики, низки науково-дослідних інститутів, спеціалісти і керівники племзаводів і племрепродукторів, студенти вузу.
Конференцію відкрив ректор ОДАУ, професор С.С. Корлюк. Зі словами привітання до присутніх звернувся заступник голови Одеської облдержадміністрації І.В. Чорбаджи. Потім – пленарне засідання і робота в секціях.
Звичайно, у виступах багато уваги приділялося науковим, технологічним та організаційним питанням, останнім досягненням в галузі селекції та племінній роботі. Скажемо коротко, що наука, незважаючи на всі складнощі, не стоїть на місці. І на цій базі можна сьогодні вести свинарство інтенсивними методами.
Лише саме поняття інтенсивності сьогодні одержує зовсім різні виміри, скажімо, у наший Україні і сусідній Білорусі.
Представник унітарного підприємства, «Інститут тваринництва» Національної академії Білорусі наводив такі дані, що просто приголомшили аудиторію. У республіці проблеми селекції і племінної роботи у тваринництві стали головними серед чотирьох пріоритетних напрямів. Решта три – організація відгодівельних комплексів, механізація та автоматизація процесів на фермах, технологія переробки м'яса і м'ясопродуктів. Провадиться програма безпосередньо під патронатом Президента Білорусі Олександра Лукашенка. У країні є десятки свинокомплексів, де утримується від 6 – 12 тисяч до 50 і більше тисяч голів свиней. На кожному постійно провадиться селекційна робота. Поставлено завдання щороку вирощувати 3,5 млн голів племінного молодняку.
На цьому фоні наші результати в Україні більш ніж скромні. Доводиться з гіркотою констатувати, що поголів'я щорічно скорочується, а ті свинокомплекси, що збереглися з горем пополам, можна на пальцях перерахувати.
Така ж ситуація і в нашій Одеській області. Прямо скажемо, хвалитися перед гостями було особливо нічим. В усіх категоріях господарств нараховується всього лише 268,2 тис. голів свиней. Чверть цього поголів'я зосереджена на 7 племзаводах і 45 племрепродукторах щодо розведення свиней порід великої білої, ландрас, української і полтавської м'ясних і червонопоясної спеціалізованої лінії. Решта поголів'я зосереджена у приватному секторі або фермерських господарствах, де, як відомо, про хоч яку-небудь селекційну роботу чи перспективне формування племінного поголів'я свиней говорити нічого.
І все-таки вчені не занепадають духом. Вони не лише з властивим їм азартом першовідкривачів просувають науку, і всупереч всім труднощам намагаються впроваджувати її у практичні справи.
Один з таких ентузіастів у нашій області Є.М. Агапова – завідувачка кафедри технології виробництва і переробки продуктів тваринництва ОДАУ, заслужений діяч науки і техніки України. Євгенію Михайлівну знають на кожній тваринницькій фермі області. За її участі здійснюються бізнес-плани кількох сільгосппідприємств, які вирішили серйозно зайнятися племінною справою, селекційною роботою.
Є.М. Агапова багато допомагає СП «Дністро-Гібрид» Арцизького району. Вона вдихнула життя у племінну ферму агрокомплексу «Свобода» Ізмаїльського району, консультує багато інших сільгосппідприємств. Тому її виступ на конференції був зустрінутий бурхливими оплесками.
Сьогодні передові господарства – це маленькі «острівці» на фоні розорених і знищених ферм. Не залишилося не лише поголів'я, але навіть стін від колишніх будинків. Пригадувалися відгодівельний комплекс на 12 тисяч голів свиней у Лощинівці на Ізмаїльщині, великі ферми у Болградському, Ширяївському, Іванівському, Котовському та інших районах.
На конференції зустрілися з головним зоотехніком відомого у минулому колгоспу «Прогрес» Ізмаїльського району Л.Є. Гіцелар. Велика справа з розведення племінних свиней, розпочата Миколою Миндру, не забулася. Зусиллями спеціалістів, нового керівника СВК “Прогрес-агро” В.В. Дуплоноженка вдалося багато що відстояти. І сьогодні на свинофермі утримується понад 2 тисячі тварин. Але таких ферм, повторимося, дуже і дуже мало.
Що ж чекає на цю галузь у майбутньому? Не хочеться вірити в погані пророкування. Та й підстави для якогось оптимізму начебто теж поступово вимальовуються. Цього року з держбюджету за програмою «Селекція у тваринництві” надійшло 440 тисяч гривень на цю галузь, що у півтора раза більше за рік минулий. А за здавання кондиційного м'яса свиней було одержано 2,2 млн гривень. В результаті такої підтримки, вдалося збільшити поголів'я свиней на 18 відсотків.
Звичайно, і грошей мало, і темпи зовсім не ті. Особливо, якщо брати до уваги дуже низькі точки відліку. З такими результатами буде важко здоганяти білоруських сусідів. Сьогоднішні їхні результати сприймалися на конференції, як спогад про майбутнє, яке можливо колись вдасться досягти. Хоча і в нас ці показники вже були... А тепер, мабуть, доведеться в муках все відновлювати. Життя саме змусить. І ті ж ринкові відносини, що оспівуються ж на кожному розі. Рядовій людині не до високих матерій та закручених наукових термінів. Вона просто бере кошик і йде на базар. А там від високих цін просто інфаркт можна одержати. Найнікудишнішу свинину менше, ніж за 30 гривень і не купиш. Та й самого м'яса з кожним місяцем стає все менше і менше. Отже, і сьогоднішні ціни всупереч всім прогнозам у вищих органах виконавчої влади зростатимуть. А обіцяне м'ясо за десять гривень сьогодні сприймається чи то як гірка іронія, чи то як зла насмішка над людьми.
А м'ясо з-за кордону вже прибуло. У цьому могли переконатися і учасники наукової конференції. Буквально через дорогу від аграрного університету продавали бельгійський свинячий балик. За «скромною» ціною – 78 гривень за кілограм. На кого розрахована така продукція? І чи розв’яже такий підхід продовольчу безпеку країни?
Ми не хочемо адресувати ці докори вченим. Вони свою справу знають і служать їй беззавітно, часто на шкоду собі і своєму цілком заслуженому добробуту. Але у залі були і представники Міністерства аграрної політики. Вони-то, сподіваємося, розуміють, що розмовами і добрими прогнозами з трибуни справі не зарадиш. Потрібні дії. Зацікавлені і конкретні. З відчутною матеріальною підтримкою, яка багаторазовим збільшенням повернеться до державної скарбниці.
А інакше... Що “інакше” ми вже спостерігаємо на спорожнілих м'ясних ринках.
