ТЯЖКІ ДНІ
Різкий злам погоди, контрастність тепла і холоду, перепади атмосферного тиску повітря — все це визначає геокосмічну напруженість грудня. Екстремально-тяжкі дні: 1, 2, 5, 8, 10, 14 – 16, 21, 23, 24, 30, 31 числа. Будь-які навантаження в зазначені дні мусять бути найменшими, особливо це стосується людей першої групи крові, які чуттєвіші до стресів.
ПРОВІСНИК ПОГОДИ ВСІЄЇ ЗИМИ
Здавна провісником погоди всієї зими, а також весни і літа люди вважали грудень (народні прикмети 1, 12, 19, 29 числа). Ясне небо — індикатор зимових холодів і безсніжного морозу визначає неврожайний рік. Грудневий іній на деревах — на опади в березні (з періодичністю 90 днів). Грудневі сніжні хуртовини — на липневі дощі. Сухий грудень — на суху весну і сухе літо. Похмуре небо — провісник літнього врожаю.
ЗАГАДКОВИЙ ІФЕЙОН
Ці чарівні блакитні зірочки діаметром близько 3 см відразу привертають увагу. Рослина поки що мало відома серед вітчизняних квіткарів, але заслуговує на широке поширення, оскільки красива і при вирощуванні не завдає жодних турбот.
Назва іфейон – грецька, але значення її невідоме. Загалом налічується близько 25 видів цих цибулинних рослин, які ростуть у субтропіках і тропіках Америки. Основний у культурі вид – іфейон одноквітковий. Це рослина висотою 10–15 см з вузьким ременевидним листям темно-зеленого кольору із сизуватим відтінком. Листя утворюють невелику прикореневу розетку. Кожна цибулина випускає по декілька квітоносів, які закінчуються зірчастою квіткою блакитного, синього, лілового або білого кольорів. А всередині кожного пелюстка немов промальована тоненька подовжня смужка фіолетового кольору.
Квітки іфейона пахнуть дуже приємно, а ось листя, якщо його зім’яти чи розтерти, видають специфічний запах часнику, хоча родичем його іфейон не є.
Для вирощування цій рослині годиться практично будь-який дренований ґрунт і сонячне або дещо затінене місце, захищене від протягів. Дуже добре, якщо в ґрунт є можливість додати перегній листя.
Для розмноження іфейону можна використовувати насіння, але найчастіше його розмножують діленням гнізд цибулин. Робити це найкраще в серпні – вересні раз на 4–5 років. Цибулини садять групами, якомога швидше після розподілу, на глибину 5 см на відстані близько 8 см одна від одної. Рослина спочатку розвивається повільно – у перший рік після садіння квіток може бути небагато. Але згодом вона розростається і утворює пишні, рясно квітучі групи.
Основними шкідниками є цибульні кліщі. Зайве зволоження ґрунту і застій вологи біля коренів може призвести до розвитку фузаріозу.
іфейон особливо ефектний, якщо його використовувати в групових посадках на передньому плані квітників, а також під деревами і кущами.
І. НАЗАРОВА, агрономка-квіткарка
НАДУМАНА ПРОБЛЕМА
Вирощування двох врожаїв з куща за одну вегетацію давно турбує уми шанувальників сонячної лози. Я свого часу також намагався за допомогою прищипування паростей збирати виноград на зелених пасинках. На жаль, від застосування цього агроприйому, як то кажуть, більше одержував синців.
Справді, пасинки, які розвилися внаслідок прищипування, можуть дати врожай у поточному році. Проте у більшості сортів (і це доведено досвідом) він дуже незначний. А ось у середніх і пізніх сортів до осені ягоди і зовсім не визрівають.
Згоден із думкою вчених, які на сторінках газети переконливо довели, що одержання врожаю на зелених пасинках може становити інтерес тільки після сильних пошкоджень кущів морозами або градобоєм. За умови, звичайно, що несприятливі чинники діють на початку вегетації, і рослинам забезпечений зразковий догляд.
І, нарешті, щоб прищипування дало очікуваний ефект, треба знати, які найкращі терміни для того чи іншого сорту. А хто зараз їх визначає? Ніхто, оскільки одержання двох врожаїв, як мені здається, надумана проблема. Поділяю думку автора, який на сторінках газети сказав, що ми один повноцінний врожай ще не навчилися одержувати, а вже замахнулися на два.
За своїми старими записами можу повідомити, у які терміни прищипують деякі сорти для одержання винограду на зелених пасинках. Кількість вузлів на основних паростях до часу прищипування повинна складати для сорту Шасла біла – 11 – 13, Піно сірий – 13 – 16, Аліготе – 14 – 16, Перли Саба – 9 – 11 і Карабурну – 10 – 13. Не пам’ятаю точно, але ці дані взято з якоїсь кандидатської дисертації.
Дерзайте, дослідники!
З.П. КУТЕЛЬВАС,
Білгород-Дністровський район
БУКЕТ ДО НОВОГО РОКУ
Не пізніше 4 грудня зрізати для зимового букета гілки декоративної вишні, сливи, мигдалю, кизилу, ліщини або японської айви, щоб до Нового року на них з’явилися квіти. Тримати в приміщенні при температурі 10 – 150С, до вази регулярно підливати свіжу воду.
ЯК ОБНОВИТИ ВИНОГРАДНИК?
Придбав у селі садибу з виноградником майже на гектарной площі. Сорти малоцінні, кущі малорослі, міжряддя вузькі. Кажуть, що необхідна реконструкція, а як її провести — я не знаю.
М.Є. СОЛОГУБ,
Овідіопольський район
Найкращим способом заміни сортів при реконструкції є їхнє перещеплення врозщіп. У такий спосіб через 2-3 тижні з вічок привою з’являються паростки, які під впливом потужньої кореневої системи підщепи дуже швидко ростуть і розвиваються. Завдяки цьому створюються умови для прискореного формування куща, і вже на другий рік можна одержати значний врожай.
На присадибних ділянках і у фермерських господарствах можна застосовувати також метод катавлака (відведення кущем). Причому робити це в чотирьох варіантах: “сам на себе”, “один на одного”, “в одну лінію”, “у різні боки”. Той чи інший спосіб використовують залежно від поставленої мети.
Що стосується густоти кущів і вузьких міжрядь, то радимо скористатися досвідом агрофірми “Прибережна” Чорноморського району АР Крим. Тут при переході на высокоштамбову широкорядну культуру здійснювали реконструкцію шляхом корчування кущів через ряд. В результаті одержали 4-5-метрові міжряддя, кущі переформували на высокоштамбовий двоплечий кордон. Чому б і вам, вивчивши всі плюси і мінуси, не піти таким же шляхом?
При догляданні кущів, перещеплених способом врозщеп, приділяють належну увагу підв’язуванню пагонів для запобігання їх поламкам, видаляють корені на привої і паростки на підщепі, захищають від хвороб і шкідників.
Іван КОБРУД, вчений агроном
З КИМ В ТЕПЛИЦІ «ДРУЖИТЬ» ПЕРЕЦЬ
З якими культурами можна посадити в теплиці перець: з огірками чи помідорами?
В. АППОЛОНОВА, м. Біляївка
В теплиці переважно вирощують пасльонові культури (томати, перець, баклажани) і огірки, рідше — редис. Провадять вигонку цибулі на перо, висівають салати, кріп.
Кожна з цих культур потребує окремих умов. Ближчі вимоги для томатів, перців і баклажанів: їм усім потрібне сухе повітря і вологий ґрунт, тому ці три культури можна вирощувати разом. Тільки треба стежити, щоб томати не заглушали своїх сусідів, тому перець і баклажани слід висаджувати на краю теплиці, у найосвітленішому місці. Але ці три культури ніяк не можна висаджувати в теплиці з огірками, які потребують підвищеної вологості. У таких умовах у пасльонових пилок з пильників не висипається і не відбувається запилення, через що обпадають квітки і зав’язі.
Своєю чергою, в сухому повітрі огірки розвиваються гірше. Деякі читачі пишуть, що в них огірки разом із томатами ростуть, і врожай виходить добрий. Може, врожай і добрий, але міг бути і ліпший.
Редис, салат, кріп звичайно сіють у теплиці в останній декаді квітня (до садіння розсади томатів, огірків). Врожай забирають спочатку в тих місцях, де садитиметься розсада, а потім вже в міжряддях. У цьому разі виходять так звані ущільнені посіви овочів. Але вирощувати культури, які ущільнюють, серед томатів і огірків можна після садіння розсади не більше 10—15 днів, а серед перців і баклажанів — 20—25 днів, тобто до того часу, поки основна культура не розростеться.
Серед огірків і томатів небажано провадити вигонку цибулі, бо є шанс заразити плоди цих культур вірусами, шкідниками. Для цибулі краще дібрати окреме приміщення.
П. ДУБИЦЬКА
«ДОМАШНІ» РЕПЕЛЕНТИ
У нас на дачі плодові дерева постійно пошкоджують гризуни. Ви давали список дозволених у приватних господарствах проти них репелентів. Але хотілося б знати народні рецепти — вони дешевші, доступніші і безпечніші.
І. ВОРОНІН, м. Ізмаїл
Ось найпоширеніші рецепти захисту від гризунів.
1. До 20%-го розчину вапна (2 кг на 10 л води) додають жовч зі свинячої туші. Цією сумішшю обмазують штамби дерев.
2. До 750-800 г крові тварин додають 500 г гашеного вапна і 200 г нафталіну.
3. Беруть по 1 кг глини і коров’яку, добре перемішують і додають до суміші 1 столову ложку карболової кислоти.
4. Коров’як замішують зі свіжогашеним вапном у пропорції 10:1 і доводять суміш до сметаноподібної консистенції, розбавивши її водою.
Якщо будете користуватися “домашніми” репелентами, запам’ятайте і два правила. По-перше, при готуванні їх не допускається використання всіх жирів, оліфи. По-друге, застосовувати ці засоби захисту слід лише при наявній загрозі серйозних ушкоджень дерев гризунами.
С. ЗАВ’ЯЛОВ, м. Одеса
ПРОТИГРИПОЗНИЙ ЧАЙ
Вельми дієвим профілактичним протигрипозним, запобіжним щодо розвитку тяжких постгрипозних ускладнень, засобом є чай із суміші таких рослин.
Кореневища аїру болотного – 8, трава багульника болотного – 3, листя володушки багатонервної – 2, корені оману високого – 2, кореневища маралового кореня – 3, трава звіробою продірявленого – 4, кореневища золотого кореня (родіола рожева) – 2, кореневища Мар’їна кореня – 4, кореневища солодцю – 1, плоди шипшини – 5, трава ефедри гірської – 4.
Якщо з якихось причин немає можливості приготувати склад з усіх зазначених рослин, його можна трохи видозмінити.
Кореневища аїру – 4, корені оману – 2, трава звіробою – 3, кореневища золотого кореня – 2, кореневища Мар’їна кореня – 3, кореневища солодцю – 1, плоди шипшини – 4.
Для готування відвару всю сировину слід покрошити, перемішати. Одну столову ложку суміші залити в емальованому посуді однією склянкою води, на повільному вогні довести до кипіння, прокип’ятити 7 – 10 хвилин, настояти 30 – 40 хвилин, процідити через марлю і приймати теплим маленькими ковтками по чверті або третині склянки 4-5 разів на день (при початку грипу).
В холодний напій можна додавати мед. Ця доза може бути збільшена або зменшена залежно від стадії захворювання і самопочуття хворого, що в кожному конкретному разі має визначити лікар. Такий чай важливо приймати ще деякий час для запобігання розвитку небажаних ускладнень.
Г.М. СВИРИДОНОВ, кандидат біологічних наук
РЯДКИ З ЛИСТІВ
Ще 1 жовтня я виписав Комплект (“Одесский дачник” і “Одесский дачник плюс”) на весь 2006 рік. Сподіваюся, що при розігруванні призів мені пощастить. Бажаю працівникам улюбленої газети здоров’я і подальших творчих успіхів.
А.А. КУРОПЛІН, м. Одеса
Так склалося, що опублікування в газеті замітки “Смачного”, автором якої я є, збіглося з моїм ювілеєм. Дякую за таке несподіване вітання.
І.В. ГАМУЛОВА, м. Одеса, вул. Сегедська, 1/2
Як постійний передплатник вашої газети, хочу подякувати творцям “Одесского дачника плюс”. Отак завжди! Бажаю вам здоров’я і розквіту.
А.М. ДЯДЮРА, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Зберігаю підшивки “Одесского дачника” з 1991 року — із дня виходу першого номера. Можу безоплатно, для користі справи, комусь із дачників передати свій скарб.
Віктор Семенович ОДАРИЧ, м. Одеса, вул. Патріотична, 99, 65120
Працівникам любого “Одесского дачника” бажаємо міцного здоров’я, особистого щастя і успіхів у такий потрібній для нас, читачів, роботі.
З вдячністю і відданістю,
Володимир Михайлович та Ірина Олександрівна СТАСЮКИ,
м. Одеса, пров. Некрасова, 16
ПОРАДИ БУВАЛИХ
Для ремонту щепленого винограду я давно застосовую повітряні та надземні відведення. Роблю це шляхом подовження рукавів добре розвинутих маткових кущів убік відсутніх. Здавалося б, простий, безвитратний метод, але він дозволяє мені частково компенсувати врожай загиблих рослин. Дію дуже обережно, пам’ятаючи про те, що тут значно зростає навантаження на материнський кущ.
І.С. ГОЛОВКО, Овідіопольський район
Я часто їжджу по Одеській області і бачу, які “засмічені” виноградники різними сортосумішами. Але ж заміна домішок основним сортом не становить великої праці і витрат. Багаторічний досвід показує, що на плодоносному винограднику найкращим способом ліквідації сортосуміші є перещеплення, яке проваджу врозщеп, напіврозщеп, зеленими щепленнями, та інші способи.
Найкращий термін щеплення кущів врозщеп — період від припинення сокоруху до утворення паростків, а оптимальний термін проведення зеленого щеплення — кінець травня — початок червня і пізніше. Проваджу його, коли температура ґрунту на глибині 15 см досягає 200С. Нижче не варто, це негативно позначається на приживлюваності щеплень.
О.К. РУДКОВСЬКИЙ, Кілійський район
НАША ПІДКАЗКА
ГНІЙ ВНОСЬТЕ ВМІЮЧИ
* Гній, за твердженням фахівців-плодівників і більшості садівників-аматорів, — це запорука високого стабільного врожаю. Будь-який з них покращує структуру ґрунту, збагачуючи її до того ж органічними, насамперед гуминовими сполуками, які визначають родючість ґрунту.
* Соломистий, особливо кінський і овечий, гній при його щорічному внесенні здатний, по суті справи, змінити структуру ґрунту, що особливо важливо на важких глинах, а також розкислити навіть сильнокислі ґрунти.
* Практикою доведено, що якщо свіжий чи напівперепрілий гній вносять під перекопку або в посадкову яму при посадці плодових і ягідних культур, то він часом тільки шкодить.
* Свіжий гній восени не використовують, а ось компост і перегній можна застосовувати протягом усього дачного сезону не тільки як підгодівлю, але і як мульчуючий матеріал.
* Органіку під рослини (крім свіжого гною!) вносять у будь-яку пору року. Ці “м’які” підгодівлі стимулюють ріст рослин в усіх фазах розвитку. Але найефективніше використовувати їх все-таки навесні, а не восени.
Михайло ОРЛИК, агроном, Котовський район
