Хвилюючих тем багато. Але, безумовно, на сьогодні подією № 1 залишаються парламентські вибори. Чого ж чекають наші земляки від нового складу народних обранців? Ось тільки деякі відповіді на це запитання, почуті нашим кореспондентом на вулицях Одеси.
Михайло Анатолійович, пенсіонер:
– Дуже багато залежить від того, які коаліції буде створено в парламенті, з ким Президент зуміє домовитися. Зараз саме триває договірний процес. Західні інформаційні агентства уже виражають заклопотаність, хто буде прем'єром в Україні. А для наших співвітчизників це більш ніж важливо. Не хотілося б якогось екстре¬мізму в цьому питанні.
Ярослав, викладач:
– Від майбутнього парламенту я чекаю, що депутати, нарешті, займуться Україною, а не своїми особистими справами і власним бізнесом. Час, нарешті, подумати про народ. Бо народ настільки виснажений, що ще одні вибори, і тут просто нікому буде голосувати і не буде за кого... Особисто мені імпонує постать Януковича. Не тому, що він найкращий, а тому, що він розумний господарник. У багатьох інших переважають амбіції. Що стосується можливих коаліцій... Я не дуже уявляю союз Тимошенко і Мороза. Адже у Мороза програма набагато ближча до програми «регіонів». Що стосується Тимошенко і «помаранчевих», то вони вже раз розійшлися. Тобто, якщо такі коаліції й виникнуть, то вони просто будуть спрямовані проти конкретної особи – Януковича. У цих людей не буде спільної мети, і ми одержимо ще один варіант лебедя, рака й щуки.
Ганна Іванівна, секретарка:
– Я нічого не чекаю від цього парламенту. Я навіть говорити нічого не хочу ані про Президента, ані про новий парламент. Прийшли, усю країну розбурхали – і все.
Олексій, програміст:
– Чого чекаю від нового парламенту? Щоб ніхто не приєднувався до НАТО. Щоб була велика інтеграція з Росією. Дивитися в Європу теж потрібно, але Росія наш найближчий партнер. Потрібно навіть не стільки налагоджувати з нею відносини, скільки відновлювати вже наявні зв'язки, які за останній рік були втрачені. Але це так – фантазії на тему, чого б хотілося. В принципі, парламент все одно на нас не дивиться, він ухвалює, не радячись з нами.
Микола Федорович, водій:
– Мене це не цікавить, бо моє життя від цього все одно не зміниться. Ось я на вибори пішов – мого імені не було в списках. Вирішив не возитися з цим. І тепер – ну їх к чорту! Нехай, що хочуть, те й вирішують.
Оксана, студентка:
– Я нікому особливо не вірю. Ну, а те, що «Наша Україна» не набрала достатньої кількості голосів, означає, що довіру населення підірвано. Звичайно, немає жодної гарантії, що при іншому результаті президентських виборів ситуація була б кращою. Але все-таки, може хоча б питання з російським газом вдалося вирішити легше. Що стосується роботи парламенту: дуже хочеться, щоб у країні настало якщо не економічне зростання, то хоча б економічна стабільність.
Юрій, підприємець:
– Хотілося б побажати народним депутатам, щоб вони більше думали про економіку і про бізнес – причому не тільки свій особистий. Щоб думали про людей, які платять податки до бюджету. По-перше, самі податки непогано було б зробити меншими. А по-друге, запровадити, нарешті, якусь стабільнішу систему. Щоб правила і закони не змінювалися щомісяця, а було створено постійні умови для спокійної роботи. Ось поки що й усі побажання.
