Весна цього року досить спізніла. Вже кінець березня, а справжнього тепла так іще й не було. Як у такій ситуації поводяться хлібороби? З цими запитаннями ми звернулися до першого заступника начальника Головного управління облдержадміністрації І.В. ПАНЧИШИНА.
– Іване Васильовичу, з усього видно, що погода не хоче “дружити” з хліборобами. Яка в цій ситуації застосовується стратегія й тактика в організації роботи на полях?
– Усім відомий той збиток, що його завдали зимові морози посівам і багаторічним насадженням. На жаль, і сьогодні надходятть повідомлення з районів про нові масиви, де загинула озима пшениця. Про зимовий ріпак я вже не кажу: в його цілковитій загибелі ми переконалися ще взимку.
Тому одразу було вжито заходів щодо розширення ярового клину приблизно на 200 тисяч гектарів. Вони будуть здебільшого зайняті яровим ячменем і кукурудзою. Зростуть також посіви однорічних і багаторічних трав, інших культур.
На науково-практичній конференції, що проходила 23 березня, ми знову розглянули стан готовності до весняної сівби та використання для цього нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур.
– Ішлося тільки про готовність до весняних польових робіт?
– Ні, чому ж. Попри всі примхи весни та брак жаданого тепла, багато які райони області давно вивели техніку на поля. На повен хід провадиться підживлення зосталих цілими посівів озимини, яке вже виконано на 60 тисячах гектарів. Провадиться закриття вологи, культивування ґрунту, інші передпосівні роботи.
Багато які райони південної та центральної частини області провадять сівбу ячменю, гороху, вівса, люцерни, однорічних трав, садіння овочів.
Ярового ячменю, наприклад, посіяно понад 20 тисяч гектарів, понад 8 тисяч гектарів – гороху. Особливо організовано й досить швидкими темпами працюють механізатори в Ізмаїльському, Болградському, Ренійському, Овідіопольському й деяких інших районах.
Водночас нас турбує ситуація в Татарбунарському, Тарутинському, багатьох районах центральної й, – особливо, – північної частини області. Скажімо, Великомихайлівський район провадить сівбу ярового ячменю на другій тисячі гектарів, а сусідні райони все ще чогось дочікують.
– Може, техніка не готова, немає насіння, добрив?
– Ні, до весняних робіт сільські хлібороби підготувалися досить ґрунтовно: техніку майже цілком було відремонтовано й поставлено на лінійку готовності. Заготовано понад 50 тис. тонн добрив – дві третини від прогнозованої потреби. Насіння ярих культур заготовано теж достатньо.
Єдина серйозна проблема – це забезпечення пально-мастильними матеріалами. Підрахунки свідчать, що на проведення весняно-польових робіт потрібно 37 тис. тонн дизельного пального. А поки що немає й половини цієї кількості. Тут ми вже можемо кивати на ціни, вони збереглися на рівні 3,4 – 3,5 тис. грн за тонну. Саме пальне теж є на базах. Все впирається в гроші, в кредити.
– Але ж держава компенсувала витрати за понесені збитки від загибелі озимих?
– За розрахунками ми мали одержати 59 млн гривень такої компенсації. Але поки що одержали вдвічі менше. Крім того, чекаємо на допомогу з обласного бюджету, де нам було обіцяно ще 6 млн гривень. Але всі ці кошти поки що затримуються, а сіяти треба сьогодні. Ми й так через погодні умови значно запізнюємося з календарним терміном.
– Який сьогодні можна зробити висновок?
– Гадаю, найближчими днями всі райони області розпочнуть весняну сівбу ранніх ярових культур. Пально-мастильних матеріалів на най¬ближчий час вистачає. А хліборобів не треба квапити. Вони більше за нас турбуються про справу. Адже від результатів роботи просто залежатиме їхній заробіток і сьогодні, і впродовж всього року.
Можу запевнити, що область успішно проведе весь комплекс весняних польових робіт. І нам вдасться одержати намічений збір зерна цього року.
