Державна виконавча служба Одеської області розпочала свою діяльність 22 листопада 2005 року. Передувало їй створення в липні 2005 року Департаменту державної виконавчої служби як самостійного урядового органу в системі Міністерства юстиції України. Одночасно було створено регіональні органи із прямим підпорядкуванням Департаменту державної виконавчої влади, серед них – і Державна виконавча служба Одеської області. Вона розпочала свою роботу після ліквідації відділів державної виконавчої служби в системі органів юстиції Одеської області. Сьогодні про перші кроки в діяльності Державної виконавчої служби Одеської області розповідає її керівник Андрій СЄДОВ.
– Надання органам Державної виконавчої служби (ДВС) самостійного статусу – це перший крок до утворення справжнього незалежного органу, здатного реалізувати державну політику у сфері виконання судових та інших законодавчих рішень. Я вважаю, що наступним кроком у становленні ДВС має бути на¬ді¬лен¬ня її працівників – держвиконавців правовим та со¬ціальним статусом, наближеним до статусу суддів, тому що виконавче провадження (виконання судового рішення)– це завершальна стадія судового процесу.
На сьогоднішній день, незважаючи на зміни статусу ДВС, завдання, які стоять перед нею, залишилися тими, що й були. Це – цілковите, своєчасне та безстороннє виконання рішень судів та інших органів. Коло повноважень, якими наділені виконавці, досить широке і дозволяє вирішувати завдання, поставлені перед службою. Коротко кажучи, функції ДВС не змінилися, однак зросли вимоги до неї, що, у свою чергу, обумовлено стрімкими змінами, які відбуваються у нашому суспільстві.
– Як відомо, виграш справи у суді і одержання на руки судового рішення ще не означає його автоматичного виконання. Що необхідно зробити для того, щоб рішення суду було виконаним?
– Почнемо з самого початку. Відповідно до діючого ЦПК України, особа, на користь якої винесено рішення, має право звернутися до суду для видачі їй виконавчого листа. Тільки виконавчий лист (наказ щодо рішення господарських судів) є виконавчим документом і може бути направленим до примусового виконання.
Після одержання виконавчого листа до суду, позивач (на стадії виконання – вимагач) може пре¬д’явити цей лист для примусового виконання до державної виконавчої служби, яка є в кожному районі Одеської області.
Виконавчі документи мають пред’являтися за заявою вимагача до служби того району, де мешкає боржник (перереєстровано підпри¬єм¬ство-боржник) або знаходиться майно боржника. Після надходження виконавчого листа (наказу господарського суду) до районної служби починають працювати державні виконавці, застосовуючи до боржників заходи примусу – арешт майна, рахунків, утримання із заробітної плати та ін.
– Трапляються ситуації (і до нас з цього приводу, бувало, зверталися читачі), що громадянину, який є вимагачем, здається, що державний виконавець приділяє недостатньо часу та уваги вимаганню боргу на його користь. Як бути у таких випадках?
– Законом України «Про виконавче провадження» передбачено загальний термін виконавчих дій – шість місяців. У залежності від складності виконавчого провадження, обставин, які можуть виникати під час виконання, цей термін може подовжуватися.
Вимагач, як сторона виконавчого провадження, наділений досить широкими правами, які дозволяють йому контролювати хід виконавчих дій зі свого боку. Але кожний вимагач має розуміти, що успіх і виконання рішень суду насамперед залежить від тих дій, які провадяться задовго до пред’явлення виконавчого листа до виконання. Я маю на увазі заходи, яких вживає вимагач (позивач) у стадії судового розбирання, – це забезпечення майнових спорів шляхом накладання арештів не майно відповідача (боржника).
На жаль, далеко не всі позивачі (вимагачі) користуються цим своїм правом у стадії судового розбирання зі спору і, як результат, після одержання судового рішення не можуть одержати свій борг навіть через виконавчу службу.
– А чи існує у вашій службі внутрішньовідомчий контроль, який здійснюється керівниц¬твом?
– Звичайно. Начальники ра¬йонних, обласних органів ДВС, керівники нашого Департаменту на¬ділені достатнім обсягом процесуальних повноважень для витребування виконавчого провадження, перевірки та дачі відповідних вказівок державному виконавцю або для скасування певних процесуальних документів, постановлених державним виконавцем із порушенням чинного законодавства.
Є ще й така форма контролю, як судовий контроль. Вимагач, який вважає, що його права порушено під час виконання судового рішення, звертається до суду, що ухвалив рішення, зі скаргою на дії державного виконавця.
Я б порадив, перш ніж звертатися зі скаргою до Департаменту ДВС, спочатку викладіть свою проблему начальнику ра¬йонної виконавчої служби. На цих посадах працюють кваліфіковані, осві¬чені спеціалісти, в яких досить повноважень, щоб виправити помилки, допущені державним виконавцем.
Якщо ж після втручання керів¬ника районної виконавчої служби громадянин буде вважати, що його проблему не вирішено або вирішено не в повному обсязі, то я готовий особисто прийняти, ви¬слухати та вирішити проблему, використовуючи повноваження начальника обласної ДВС.
– Часто громадяни звертаються до прокуратури, щоб досягти відновлення свої порушених прав. А чи може прокуратура впливати на процес виконання судових рішень?
– Органи прокуратури зобо¬в’язані приймати заяви громадян про порушення їхніх прав і провадити перевірку щодо обставин, які викладені в заяві. Однак така перевірка провадиться тільки в рамках кримінально-процесуального законодавства (щодо порушених кримінальних справ).
Як я вже відзначав, у системі Державної виконавчої служби існує внутрішньовідомчий контроль. Тобто контроль за роботою державного виконавця здійснюють вищі посадові особи ДВС. Дії державного виконавця можуть бути також оскаржені у суді. Саме ці органи правомочні розглядати скарги на дії держвиконавців. Інші органи (серед них і прокуратура) таких повноважень не мають. Втручання до процесуальної діяльності держвиконавців щодо виконання рішень судів та інших органів заборонено законом.
