Подія, як на теперішній час, з розряду сюрреалістичних: на Одеській кіностудії відбувся показ фільму Одеської кіностудії “Ефект присутності”. Сценарій, постановка, монтаж – Леоніда Павловського. Фільм вже встиг одержати фестивальні нагороди (і, дасть Бог, ще будуть), але його прокатна доля, найшвидше, вищезгаданим сеансом обмежиться.
Дуже жаль, якщо так і буде, тому що це фільм, який необхідний нам... як повітря. Це фільм про наше життя, зроблений практично у режимі реального часу. Він дає можливість подивитися на себе з боку й зазирнути вглиб ситуації, заручниками якої ми опинилися. Життя – то полотно, на якому вишиває свою живу картину Леонід Павловський, воно – його повноправний співавтор.
Декорації – Одеса! Її заповідні куточки, як і раніше, кінематографічно дуже привабливі. Діючі особи й виконавці – одесити. Причому, особи, знайомі до болю й пізнавані – як конкретні особистості, типи й прототипи. У фільмі зайняті одеські актори, відомі й початківці, і просто мешканці міста: Валерій Бассель, Сергій Юрков, Ірина Охотніченко, Віктор Лисенко, Анатолій Трухін, Володимир Островський, Ольга Равицька, Маргарита Пресіч, Борис Смірнов, Андрій Бесєда, Олександр Бойко, Наталя Островська, Таїсія Зикова, неодмінний учасник усіх культурних заходів Додік (прізвище якого відоме небагатьом) – та інші: оголошення всього списку зайняло б чимало місця. У фільмі опинилася й дуже популярна зараз міська божевільна, добре відома своїм жагучим закликом: “Громадяни, об’єднуйтеся! Америка замітає сліди!” Її образ на екрані втілює музикознавець Наталя Шевченко.
У цьому фільмі немає сюжету у звичному розумінні – він складається, як мозаїка, з розмов, ситуацій, пауз, недомовок і “прихованих значень”. Але червоною ниткою проходить крізь усю оповідь тема долі Одеської кіностудії, що не дивно, адже головні герої – кінематографісти. Документально відтворено історію собак, які довго жили на території студії й трагічно загинули минулого року. Закадровий текст: “Ті, хто отруїв їх, живуть серед нас. А можливо, ми живемо серед них”.
…Між іншим, і ми, глядачі фільму “Ефект присутності”. Дивовижно точна назва! Ефект присутності в залі для глядачів – і в тому житті, яке лягло в основу фільму. Ми – глядачі й діючі особи. А фільм немов триває – коли із зали для глядачів виходять ті, хто тільки-но був на екрані, необхідно зусилля, щоб відокремити кіно від дійсності.
“Ефект присутності” – з тих фільмів, до яких, як до гарної книжки, хотілося б повертатися.
