«Про виконання основних показників соціально-економічного розвиту Ширяївського району за 2005 рік», «Програма соціально-економічного розвитку Ширяївського району на 2006 рік», «Про районну програму «Власне житло», «Про поліпшення умов утримання затриманих та взятих під варту осіб в ізоляторі тимчасового тримання» – ці та інші важливі питання були розглянуті під час ІV сесії V скликання Ширяївської районної ради, що відбулася 10 серпня 2006 року. У роботі сесії взяли участь консультант відділу з організаційних питань секретаріату Одеської обласної ради Микола Єгорович Приходько та консультант організаційного відділу апарату Одеської обласної держадміністрації Леонід Леонідович Горбачов.
Ширяївщина... Благодатні землі цього району розкинулися в межиріччі Журавки та Великого і Середнього Куяльників, на межі Причорноморського степу і найпівденніших відрогів Подільської височини. Теплий, помірно вологий клімат; розлогі, обрамлені лісистими пагорбами долини, в одній із яких, обабіч ледь жевріючого Великого Куяльника, марить давниною і привітно осяяне якоюсь особливою аурою селище Ширяєве; по-степовому гінкі, обрамлені лісосмугами лани...
Кожен, хто хоч трохи знається на землі та історії цього краю, підтвердить, що тут існують усі передумови, щоб і люди жили заможно, і села розбудовувалися, й економіка району процвітала. І було дивно чути, що вся промисловість цього великого району представлена аж... трьома (!) підприємствами: приватним – “Сегрос”, яке спеціалізується здебільшого на виробництві ковбас та ковбасних виробів; ширяївським хлібозаводом та... районною друкарнею. І це все!
Так, “Сегрос” нарощує темпи виробництва і в 2005 році видав на 167,2 тонни продукції більше, ніж за попередній рік. Непогані показники і в двох інших підприємств, та й загалом кількість продукції збільшилася у 2,7 раза. Але зрозуміло, що промисловість тут все ще у зародковому стані. А тим часом тисячі людей в районі щороку отримують допомогу з безробіття. І це в такому краї, на такій землі!
До речі, про землю. Сьогодні на ній порядкують 234 сільгосппідприємства, 159 з яких є селянсько-фермерськими господарствами. Статистика тут справна. Валовий збір зерна склав на 9% більше, ніж заплановано було програмою “Зерно Ширяївщини 2005 – 2010 рр.”. Виробництво соняшника сягає 147,8%, овочів 267%, м’яса 90,9%, а яєць 101,7%. Тобто кожна цифра нібито ж свідчить про розквіт і благоденствіє на сільській ниві.
Але значну частину складової кожного показника становить графа: “населення”. Наприклад, з 5485 загальних тонн м’яса, підприємствами та фермерськими господарствами вироблено лише мізерну частку – 1092 т, а населенням, тобто в домашніх господарствах, 4393 т. Така ж ситуація і з іншими показниками, скажімо, з виробництвом молока, де в с/г господарствах корови дають в середньому лише по 2490 кг на корову, а в приватному секторі – по 4260 кг; така ж картина і по виробництву яєць та овочів (щодо овочів, то фермери виробили їх всього 407 т, а селяни на своїх городах 12782 т).
Але існує один нюанс. Коли під час доповіді з цього питання в.о. начальника управління Л. Скидана та голови комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку і регуляторної політики А. Яриловця депутати з місць почали вимагати пояснень щодо того, яким саме чином вдалося підрахувати, скільки яєць знесла кожна курка в кожному селянському курятнику та скільки молока надоїла кожна сільська бабця від своєї “рябенької”, ніхто пояснити цього не зміг. Що й викликало у декотрих депутатів підозру, що всі ці гучні цифри беруться зі стелі. За давньою і сумною традицією...
А от що в минулому році провадилися роботи по спорудженню газопроводів до сіл Мар’янівка, Преображенка та Старі Маяки; газифіковано гімназію “Олімп” та дитсадок “Сонечко”; реконструйовано систему опалення в школі с. Осинівка, відновлено водопостачання сіл Макарове та Олександрівка – це вже з реальності.
Напередодні сесії я мав розмову з головою райради Віктором Івановичем Погорєловим, людиною, яка добре знає село, яка й зараз має власне домашнє господарство, добре знається на сільгосптехніці і має чималий досвід керівної роботи. Незважаючи на те, що політичний спектр депутатів райради виявився досить строкатим (такий собі парламент в провінційній мініатюрі, з тими ж підкилимними іграми та політичними амбіціями), Погорєлов налаштований на те, щоб надійно згуртувати його, конструктивно співпрацювати з райдержадміністрацією, очолюваною Людмилою Іванівною Жадановою, і взагалі, не гратися у велику політику, а дбати про гідний спосіб життя своїх земляків.
Але, сподіваюсь, він погодиться, що підбивати підсумки 2005 року, а тим паче затверджувати програму соціально-економічного розвиту району на 2006 рік в... серпні 2006 року – це абсурд! Бо коли депутати, сидячи в залі райради 10 серпня, всерйоз обговорюють питання про те, що в 2006 році посіви зернових займатимуть 50 відсотків сільгоспугідь, і визначають, яким саме має бути валовий збір зерна, коли все Ширяєве вже давно оточене жнивною пшеничною стернею, – це вже навіть не смішно. І ніякі посилання на запізнілість рішень облради та політичну ситуацію в країні тут ні до чого. Подібний план слід було приймати на початку року, а потім всього лиш доповнити його певними цифрами. А зараз, у серпні, вже треба обговорювати проект плану на наступний рік. Щоб у грудні він став повноправним, реально діючим документом.
Але зауважу, що не може не порадувати спрямованість керівництва району на газифікацію низки населених пунктів. Зокрема, на селище Жовтень виділено 100 тисяч грн, на Новоандріївку – 75 тис., Осинівку – 50 тис., 40 тис. – на розбудову газоводів у Ширяєвому. Ясна річ, тих 441 тис. грн, які виділяються районові на газифікацію, дуже й дуже мало. Але принаймні є зрушення, відчувається тенденція. Не обійшли увагою і медицину. Понад 162 тис. грн виділяється на придбання хірургічного монітору, наркозно-дихального апарату, електрокардіографа та інших приладів; планують придбати ще одну машину швидкої допомоги. Водночас, слід подбати про збільшення робочих місць. Мати понад 2200 офіційно зареєстрованих дотаційних безробітних для такого району, як Ширяївський – це занадто дорога і згубна як для економіки, так і для самих безробітних, особливо для молоді, “розкіш”.
Мою увагу привернула цифра: з 398 тис. грн, витрачених минулого року на житлове будівництво, лише 35 тис. було виділено на комунальне житло, інші – приватний сектор. Ось чому з думою про молоді сім’ї депутати одностайно ухвалили рішення “Про продовження терміну дії рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання районної ради від 15 жовтня 1998 року “Про цільову районну програму “Власне житло” та фінансове забезпечення її реалізації до 2010 року”.
Одначе вже зараз треба думати про те, що сьогоднішнє селище Ширяєве – це завтрашнє місто. І воно не може розростатися лише приватними садибами, це бездумно, нераціонально. У нас і так уже є села, які тягнуться по 15 і більше кілометрів, тому що кожен ліпить собі хатку, де йому заманеться. Тому вже зараз слід подбати про висотні житлові будівлі, в тому числі й комунальні, або з квартирами на продаж. Тільки будувати ці висотки не так, як у Ширяєвому будували семиповерхову районну лікарню. Стіни цього “хмарочосу” місцевого значення вигнали і... покинули напризволяще, викинувши мільйони карбованців на вітер. І стоїть тепер ця “споруда віку” посеред Ширяєвого пам’ятником нашого вседержавного безголів’я.
Під час сесії розглядали і питання про затвердження нового статуту районної газети “Промінь”. До рішення цієї сесії газета мала двох співзасновників: райраду та райдержадміністрацію. Так от, 10 серпня райрада в односторонньому порядку проголосила себе одноосібним засновником редакції, не узгодивши цього питання (не кажучи, вже про відповідні правові дії) з керівництвом райдержадміністрації. Але ця конфліктна ситуація буде темою нашої окремої розмови.
Розглянуто на сесії й організаційне питання: було достроково припинено повноваження депутата районної ради Людмили Жаданової, яка є головою райдержадміністрації. Самої Людмили Іванівни на засіданні не було, вона на лікарняному, одначе особливих запитань це рішення не викликало. Виявилося, що Людмила Жаданова одночасно була депутатом й обласної, і районної рад. Тож повноваження районного депутата були припинені сесією райради згідно з її особистою заявою.
