В Україні розпочався перший національний тиждень єврокампанії. Він проходить під девізом «Усі різні, усі – рівні». Його в основному підтримує Рада Європи, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту й Міністерство освіти та науки України, а також ряд міжнародних громадських організацій. Здійснення цього проекту має посприяти створенню бази для одночасного об’єднання зусиль різних структур, включаючи й державні, для подальшого розвитку демократії, що призводить до рівності.
Пов’язані з цим проблеми було розглянуто на обговоренні, яке відбулося в Одеському клубі реформ «Порто-Франко». Підкреслюючи значимість заходу, голова Одеської обласної громадської організації «Комітет виборців України» Анатолій Бойко сказав, що нам надано можливість ознайомитися з однією із наймасовіших молодіжних програм Європи. Вона охоплює своєю дією більшість її країн протягом вже 10-ти років. Тепер настала черга долучитися до процесу й Україні.
Проте, незважаючи на популярність теми євроінтеграції, громадяни відчувають помітний інформаційний голод. Місію збагатити й урізноманітити цю «інформдієту» взяла на себе адміністрація Одеської обласної бібліотеки ім. М. Грушевського. Заступник її директора Тетяна Полянко повідомила про існування спеціального центру, створеного в бібліотеці, у якому зібрано відомості та довідкові дані про низку напрямів європейського життя. Цей центр сьогодні визнано настільки важливим, що нещодавно був прийнятий 18-м членом до консорціуму, що поєднує мережу євроінформцентрів. Поки що доріжку до його інформскарбів проторували здебільшого студенти. Перше, що їх привабило, це безкоштовні послуги. Матеріали з правових, візових, економічних, культурних та інших питань їм видають у електронному вигляді або відсилають до конкретної бібліографії. Наступною великою категорією громадян, що активно цікавляться етапами побудови нашого європейського майбутнього, стали пенсіонери. Чимало інтересу викликає база даних і в науковців.
Особливо наполегливо ця тема звучить у вигляді того, що Україна стає безпосередньою сусідкою об’єднання ЄС, набуваючи з ним спільних кордонів. Вони як розділяють, так і поєднують. Координатор громадської організації «КІУ» Ольга Симоненко зробила наголос на тому, що прагнення до співпраці із ЄС вимагає від нас також зміни менталітету. Принцип «мені добре, коли сусідові погано» неприйнятний при побудові ділових відносин. Тим більше, що вже можна пожинати перші плоди зближення.
Так, румунські підприємці досить зацікавлені у розміщенні своїх виробництв на нашій прикордонній території. ЄС наполягає на більш високих рівнях зарплати, чим може забезпечити Румунія. Тому їм вигідніше працювати в Україні, де працівникам вони можуть платити менше. За умовами договору на підприємства, розміщені в Україні, мають бути набрані лише місцеві працівники. Таким чином, вирішується проблема зайнятості. З другого боку, зарплата, низька для європейця, все одно перевершує середню величину тієї, яку можна одержати на вітчизняних підприємствах. Компроміс влаштовує усі сторони. Одне таке виробництво вже працює в Ренійському районі на кордоні.
