ВІКТОР ЧОРНОМИРДІН: «ДОСИТЬ ШУКАТИ НАДУМАНІ ПРОБЛЕМИ!»
У ці дні центр політичного протистояння перемістився на вулицю Жилянську. У Конституційному суді України триває слухання справи за поданням 53 народних депутатів, членів коаліції національної єдності. Біля будинку КС відбуваються гучні мітинги та виступи прихильників коаліції – по одну сторону магістралі, й опозиції – по другу.
Напередодні судових слухань «МК» вдалося поставити кілька запитань Надзвичайному й Повноважному Послові Російської Федерації в Україні Віктору ЧОРНОМИРДІНУ.
– Вікторе Степановичу, як, на Вашу думку, можуть розвиватися події?
– Хто був свідком силового вирішення політичних проблем, той не побажає іншому повторювати чужих помилок. До чого Україну це може призвести? Та вже призвело: варто розкрити газету або увімкнути телевізор – і бачиш, як розбурхано суспільство, які напружені обставини. Яким шляхом будуть розвиватися події надалі, залежить від авторів конфлікту. Вірю, що в Україні більше тверезих і розумних голів, аніж тих, хто прикриває особисті амбіції високими словами. Я дотримуюся правила: дії політика визначає його громадянський обов'язок. І що вища посада, то відповідальнішими мають бути слова й справи. Не варто перекладати свою відповідальність за країну на плечі тих, хто марширує по вулицях або махає прапорами на майданах. Гасла “геть” або “дайош” показали, що вони не лише запалюють ентузіазмом та енергією, але й розпалюють пристрасті так, що в них згорають національні інтереси. У відповіді будуть всі – і праві, й винні. Політикам краще не загострювати кути й рвати об них свій білий одяг, а сісти за “круглий стіл” переговорів. Потрібно шукати й знаходити спільну мову, вести переговори до кінця, щоб прокласти спільний шлях для країни – ось до чого, я сподіваюся, докладуть свої зусилля учасники протистояння.
– А як реагують на усе це в Росії?
– Я недавно був у Москві, зустрічався з різними людьми. Їхня реакція – це і крайній подив, і співчуття, і прагнення зрозуміти, що відбувається у близьких сусідів, й бажання допомогти. Не бачив одного – байдужості. Для наших взаємин з Україною жоден із кризових періодів не проходить безслідно, адже є ті, хто будує свої політичні іміджі на протидії та суперечливій риториці. Але все у кінцевому підсумку повертається на круги своя, в русло нормальних і продуктивних взаємин. Їх основа для Росії й України – економіка, торгівля, культурні, наукові зв'язки. Але на якийсь час усе це виявляється втраченим, усі сили йдуть на перетягування каната тими, хто тягне його у різні сторони.
– Чи може Росія якось допомогти Україні. І якщо так, то чим? Чи звертався хтось із української сторони по допомогу?
– Росія, як ніхто інший, зацікавлена у тому, щоб Україна була благополучною та незалежною країною, яка динамічно розвивається, самостійно переборює труднощі. Наші міждержавні зв'язки за такого стану справ стануть масштабнішими, змістовнішими, простіше буде вирішувати питання, які залишилися з минулого. Досить шукати й штучно створювати надумані проблеми, часто на догоду країн, не зацікавлених у доброму сусідстві із Росією. Щоб набрати очок, дехто із політиків шукає вигоду у заявах, які із плюса на мінус помінялися як по команді.
Ми ще не забули, як під час перебування прем'єром Юлія Тимошенко багато говорила, що виступає за найтісніші зв'язки із Росією. Сьогодні – інше. Лякає співвітчизників, що врятувати їх може лише допомога Заходу, насамперед США, де під час свого візиту вона одержала обіцянку підтримки дострокових парламентських виборів. Потрібна Україні нова нестабільність? Через океан видніше? Я поважаю енергію та цілеспрямованість у людях. Є вона й у Юлії Володимирівни. Але коли на ці якості накладається політична непослідовність, флюгерна поведінка – це ненормально, нещиро як для політика, так і для людини. На жаль, це не єдиний приклад того, як можна переводити стрілки на себе за всіляку ціну.
Що стосується допомоги, то тут вирішувати політикам України – до кого звертатися і як. А Росія вже неодноразово продемонструвала свою готовність до роботи на позитивний результат, але поки що з українського боку звертань щодо сприяння у вирішенні нинішніх внутрішніх політичних проблем не надходило.
