ЗАПАЛ
За площами, відведеними під зернові культури, Березівський район посідає одне з чільних місць на Одещині. В нормальні за умовами погоди роки його трудівники забезпечують валовий збір хліба від 130 до 150 тисяч тонн.
– Але це в нормальні роки, – в один голос підкреслюють голова райдержадміністрації Анатолій Ладиненко і виконувач обов’язків його заступника – начальника районного управління агропромислового розвитку Сергій Цапкаленко. – Становище ж, у яке ми потрапили сьогодні, навряд чи когось може задовольнити.
Дуже серйозні корективи у розрахунки хліборобів внесла жорстока посуха (з осені минулого року поля не бачили жодного рясного дощу). При нормі вологості 70 міліметрів у метровому шарі грунту її запаси по району у 3-4 рази нижчі. Хоча впродовж останніх 2-3 років у рослинництво вкладають солідні кошти, що дає можливість, за рахунок придбання мінеральних добрив, засобів захисту, сучасної техніки, значно поліпшити культуру землеробства, але і це нині не рятує. Ми об’їздили лани господарств так званої Ряснопільської зони. Тут працюють серйозні виробники зерна. Такі, наприклад, як агрофірми “Маяк”, “Югагросервис”, Миколаївська аграрна компанія (не на кращих за своєю структурою грунтах останньої торік, скажімо, зібрали по 43 центнери хліба з гектара).
Рівненькі, ніби ретельно випрасувані, поля площею у 100, 150, 200 гектарів, здалеку ваблять око. Чистенькі, незабур’янені, вони переливаються зеленово-мусянжовими кольорами. Коли ж ступиш ногою на хлібний масив і принишкло вслухаєшся в нього, то ніби чуєш шепіт: “Пити, пити, пити...” Низькорослі, як для цього періоду, стебельця подекуди вже викидають колос. Сергій Цапкаленко підриває кілька рослин і демонструє на їх коріннях білий наліт нітроамофосних добрив, внесених ще під час засіву минулої осені. Вони так і не змогли розчинитися через відсутність вологи. Подібна картина на всіх 39 тисячах гектарів районного озимого клину. Не в ліпшому стані і 7200 гектарів озимого ріпаку – страхової культури, яка у зв’язку з налагодженням виробництва біопального має високу ціну на аграрному ринку. Тисячу гектарів озимих колосових вже списано, скошено на зелену масу, а площі, котрі звільнилися, задисковано. Їх треба засівати іншими культурами. Але зробити це – означає закопати і гроші, і насіння у пересохлу землю.
Передчуваючи недобре з озимими, хлібороби значно розширили посів ярих, довівши їх до 25 тисяч гектарів. Але і ячмінь, і кукурудза, і соняшник, і решта ярини, давши дружні сходи, зупинилась у своєму розвитку. Поля мліють під спекотним сонцем. Люди у всіх 70 великих сільськогосподарських підприємствах і 260 з лишком фермерських господарствах посилено готують техніку і зернотоки до жнив, які цього року у районі розпочнуть на два тижні раніше звичайних термінів. Про торішні 156 тисяч тонн березівського хліба лишається тільки згадувати. Дай Боже, аби цього року хоча б половину від тієї цифри зібрати. Одне слово, запал...
Віктор КОЗЮРА, «Одеські вісті», Березівський район
СЛЮСАР ВЖЕ ГОТУЄТЬСЯ ДО ЖНИВ
На полях ПСП імені Котовського Савранського району тішить озимина. Одержали вже й гарні сходи ярих зернових. Так би мовити, хлібороби заклали надійний фундамент цьогорічного врожаю. А от Анатолій Вікторович Чумак вже готується до жнив. Він працює слюсарем на току. Нині, коли зернові культури тільки йдуть у ріст, він ремонтує транспортери, навантажувачі, зерноочисні машини. Як добрий спеціаліст, він знає, що все потрібно робити завчасно і не поспіхом. Тільки тоді буде все до ладу. Директор підприємства Микола Федорович Прокоф’єв сам нічого не робить абияк і не дозволяє халтурити своїм спеціалістам. Щодо Анатолія Вікторовича, то він усе робить якнайкраще.
Лариса ПІВТОРАК, власкор «Одеських вістей», Савранський район
ВПЕРШЕ – ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ
Приурочений до професійного свята вчених, цей форум провадиться в Україні вперше.
Між іншим такі акції досить популярні в Західній Європі, США, оскільки є ефективним механізмом популяризації наукових досягнень, стимулювання економіки. У вузах Одеської області відбулися конференції, «круглі столи», а кращих вчених, серед них і молодих, відзначено нагородами та цінними подарунками.
ШИРШАЄ КОЛО ВЧЕНИХ
В Одеському регіоні зростає кількість молодих наукових співробітників, повідомив керівник Південного наукового центру НАНУ Сергій Андронаті.
За його словами, підвищенню інтересу молодих людей до дослідницької діяльності сприяють позитивні тенденції в розвитку науки.
«Останнім часом значно зросла мотивація праці учених і серйозно оновлена дослідницька база. Крім підвищення зарплат, впроваджуються й ефективні форми реалізації результатів досліджень – технопарки. В Одеському регіоні, наприклад, розпочинає роботу біотехнологічний технопарк. Усе це, звичайно ж, приваблює молодих людей, які мають інтерес до науки», – повідомив Сергій Андронаті.
Сьогодні в Одеській області функціонує понад 100 науково-дослідних і навчальних установ. У них працюють 12,5 тисячі вчених. Десята частина із них – наукові співробітники до 35 років.
ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗРОСЛИ
Одеська залізниця в січні – квітні відправила 8,5 млн тонн вантажів, що перевищує показник минулого року за аналогічний період на 30%. Про це повідомили в Головному управлінні статистики в Одеській області.
За цією інформацією, найбільше зростання зафіксовано з таких груп вантажів як кам’яне вугілля (в 2,5 раза), нафта і нафтопродукти (в 2 рази), будівельні матеріали (в 1,7 раза), цемент (в 1,6 раза), чорні метали (на 33,3%), хімічні і мінеральні добрива (на 23,9%).
Середньодобове вивантаження вагонів зросло на 9,6% і становило 3949 одиниць.
За інформацією прес-служби магістралі, збільшення відправляння вантажів пов’язано з удосконаленням роботи менеджменту підприємства і розвитком портів півдня України: Одеського, Іллічівського і Южного.
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН
МЕДИЦИНА НА МАРШІ БУДІВНИЦТВА
Провідним рядком прописано в головному фінансовому документі району питання бюджетного забезпечення медичних закладів населених пунктів. Райдержадміністрацією розроблено відповідний проект розвитку охорони здоров'я на найближчу перспективу.
Зараз провадяться проектні розробки будівництва нових медзакладів у Мар’янівці та Йосипівці, реорганізації ФАПу в амбулаторію та перенесення станції швидкої допомоги із Новоградівки до Петродолини. У період на найближчі півтора-два роки – будівництво нового приміщення на місці старої Новоградівської амбулаторії.
Будівництво Мар’янівського ФАПу розпочнеться вже незабаром і завершиться, за попередніми розрахунками, до кінця року. Також найближчим часом розпочнеться капремонт ФАПу у селі Ленінталь.
У ФАПах та амбулаторіях району будуть функціонувати аптечні кіоски, фізкабінети, в амбулаторіях – «денні стаціонари» на 6-8 койкомісць, лабораторії та стоматологічні кабінети. Усі приміщення планується укомплектувати сучасним устаткуванням.
КІЛІЯ
ВРЯТУВАТИ ФЛОРУ Й ФАУНУ ПЛАВНІВ
Група депутатів Кілійської районної ради висловила стурбованість екологічним станом Стенцівсько-Жебриянівських плавнів, де внаслідок порушення водообміну відбуваються процеси, які можуть призвести до загибелі флори й фауни.
З цього приводу складено відповідний депутатський запит, який було озвучено на сесії Кілійської райради. Депутати доручили Кілійській райдержадміністрації розробити Програму з порятунку водно-болотних угідь для того, щоб у 2008 році можна було передбачити фінансування необхідних робіт.
На цій же сесії було озвучено проблему розподілу землі у рекреаційній зоні – берегової смуги Дунаю та островів дельти річки, де, на думку групи депутатів, мають місце неправомірні дії. Для вивчення цього питання створено комісію, до якої увійшли фахівці з земельних питань, представники органів місцевого самоврядування.
ПРИДУНАВ’Я
ШЛЯХ ДО ВУЗУ ЧЕРЕЗ ОЛІМПІАДУ
Близько 300 молодих людей із різних куточків Одеської області взяли цими днями участь у проведеному Ізмаїльським державним гуманітарним університетом Дні відкритих дверей.
Опитування показало, що найзатребуванішими спеціальностями на вчительській ниві є українська мова та література, практична психологія, історія й правознавство, англійська та німецька мови, переклад, соціальна педагогіка, економіка підприємств, туризм і готельний бізнес, інформатика.
Після Дня відкритих дверей було проведено другий тур олімпіади із розіграшем бюджетних місць для абітурієнтів (перший тур проходив в Ізмаїлі, Білгороді-Дністровському та Балті). Було розіграно 28 бюджетних місць, за право одержати їх боролися 76 претендентів – переможців першого туру.
Щасливчики, які набрали максимальну кількість балів, одержали можливість навчання у ІДГУ на бюджетній основі. Решті приймальна комісія запропонувала навчання на контрактній основі. У жодному разі, іспити їм здавати вже не доведеться, тож можна влітку спокійно відпочити й ґрунтовно підготуватися до студентського життя.
КОТОВСЬКИЙ РАЙОН
КОНТРАБАНДА НЕ ПРОЙШЛА
На ділянці прикордонної застави «Лучинське» Котовського прикордонного загону був затриманий автомобіль «Фіат Дукато» з контрабандним вантажем цигарок «Астра» і «Дойна».
При затриманні спільна група прикордонників і представників СБУ Одеської області діяла за оперативною інформацією про незаконне переміщення контрабандних товарів через державний кордон України. Воно мало відбутися на напрямку Дачне (РМ) – Лучинське (Україна).
В районі можливого пересування правопорушника організували спільний наряд.
Як з’ясувалося пізніше, короби з цигарками було переправлено на територію України, де на них вже чекав двадцятидев’ятирічний житель с. Великоплоске на «Фіаті».
Вилучений вантаж тютюнових виробів кількістю 21250 пачок цигарок на суму 35000 грн передано представникам Кучурганської митниці.
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ
ПІДТВЕРДИЛИ ЗВАННЯ
Першим на Одещині нинішнього року Білгород-Дністровський прийняв атестаційну комісію обласного управління з культури та туризму, що підтверджує звання «народний» творчим колективам. У підсумку вісім міських ансамблів підтвердили його.
Серед них такі творчі колективи, як «Дністер» під управлінням Світлани Ростикової, «Дністровські зорі» Валерія Цуркана, «Рідні наспіви» під керівництвом Тетяни Марченко, «Веселка» (беззмінний керівник Михайло Никируй), молодіжний театр естрадної музики під управлінням Ігоря Цуркана, театр «Прометей» під керівництвом Інеси Федосової, фотостудія «Тира» Олега Пожарського, кіностудія «Промінь» під керівництвом Анатолія Вадатурського.
Протягом багатьох років творчі колективи беруть участь в обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалях, постійно підвищуючи свою майстерність.
ІЗМАЇЛ
НАЙКРАЩА БЕССАРАБСЬКА ВИШИВАЛЬНиЦЯ
Жителька Ізмаїла Тамара Затинченко нагороджена дипломом ІІ ступеня V Всеукраїнської виставки-конкурсу авторського рукоділля.
У Києві майстриня репрезентувала дві свої картини, вишиті гладдю, – «Кобзар» і «Рідна хатина». В останній особливо яскраво проявилося мистецтво вишивальниці. Саме її відзначило журі творчого конкурсу. Примітно, що Тамара Затинченко – не тільки виконавець, але і автор композицій своїх творів. Те, що вона робить, можна назвати живописом нитками.
Тамара Затинченко серйозно займається вишивкою понад десять років. Від прикрашання предметів побуту і одягу перейшла до цілих полотен, «написаних» художньою гладдю. Вона – член ізмаїльського клубу любителів вишивки «Искусница».
