Ніщо не обіцяло неприємностей весняного вечора, коли до будинку 33-річного дрібного підприємця Анатолія (ім'я змінено) підійшли четверо громадян, які мешкають по сусідству. Ці досить молоді люди, що живуть в одному із районів Одеси, за 15 хвилин їзди від центру міста, прийшли до сусіда, щоб, як їм здавалося, відновити справедливість.
Кілька днів тому маму одного із них нібито штовхнув, проїжджаючи мимо на власному джипі, Анатолій. Щоправда, як з'ясувалося пізніше, ані тілесних ушкоджень, ані звертань до міліції або до медиків з приводу наслідків ДТП від жінки, як таких, не було. Судячи з усього, не було й самого ДТП. Хіба що Анатолій дуже близько проїхав від сусідки по не занадто широкій вулиці одеського передмістя.
Але якщо терпила – бізнесмен і має джип, то має платити – так вирішив турботливий син, і разом із групою підтримки – трьома друзями – попрямував до кривдника.
Зауважимо, що вечірні візитери – водії й вантажники – були хлопці досить міцні, і їхній прихід, м'яко кажучи, не порадував Анатолія.
За мірками цього передмістя – ще зовсім недавно занедбаної закуткової околиці міста – він вважався людиною досить забезпеченою. Хоча добробут був побудований важкою працею – руки в Анатолія в численних шрамах. Він виготовляє тротуарну плитку. Відповідно, і будинок у нього досить заможний (хоча не триповерховий вигадливий палац, що почали з'являтися по сусідству), і їздить він хоч на старенькому, але на джипі.
Однак вечірні гості в такі міркування не вдавалися. «Він бізнесмен, скривдив матір, отже, має розраховуватися», – були впевнені вони.
Викликавши Анатолія, почали з'ясовувати стосунки, вимагати вибачень і відступного, застосовуючи досить обмежений набір слів. А потім, для більшої переконливості, вдарили його по голові. Бізнесмен кинувся до будинку. Однак аж ніяк не за грішми...
Уявити собі стан чоловіка досить субтильної статури, який опинився на пустельній вулиці на самоті проти чотирьох міцних розпаленілих мужиків, що не вибирають виразів, досить просто. За спиною Анатолія – будинок, у якому вся його родина. Характер у потерпілого, за словами сусідів, досить імпульсивний, нервовий і запальний. А погроза цілком реальна...
Рушницю, що була у сейфі, він купив з нагоди, так і не зібравшись її зареєструвати – не до того було. Зарядити рушницю дробом – справа декількох секунд. Побачивши Анатолія не із грішми, а зі зброєю, кривдники кинулися тікати. Але він вже не зміг зупинитися...
Троє «наїзжантів» бігли купчасто, тому обидва постріли виявилися влучними – бізнесмен влучив у кривдників. Четвертий біг осторонь й уцілів.
– Щастя, що вони відбігли досить далеко, метрів на 15, – говорить В'ячеслав Ташматов, заступник начальника міліції громадської безпеки Хаджибейського відділу міліції Суворовського райвідділу. – Якби були трохи ближче і реально могли б загинути. На превеликий жаль, люди забувають про те, що будь-яка зброя стріляє раніше або пізніше. – Кілька років тому у нас у районі відбулося страшне вбивство. У приватному будинку мешкали дві родини. Дуже літній, за 80 років, чоловік із другою дружиною і його колишня дружина, син, онук і невістка. Старому здалося, що неврожай на його городі – підступи з боку сина, онука й невістки. Вони, мовляв, поливають город креозотом. Пообіцявши перестріляти їх усіх, він досить скоро це здійснив. Вистріливши тричі з рушниці, вбив невістку, поранив сина й онука. Коли ми оточили будинок і після затримання почали надівати на вбивцю наручники, то заціпеніли. На другій руці лише один палець... Як ви розумієте, шкідництвом на дідовому городі ніхто не займався.
Невже люди настільки впевнені у своєму праві вершити суд, швидкий і неправий, наживаючи собі при цьому чималі неприємності? Адже часом досить просто згадати про можливе звернення до правоохоронних органів, не кажучи вже про дзвінок до міліції, щоб утихомирилися найжахливіші хулігани. Чи так вже необхідно було вибігати на вулицю й починати стрілянину бізнесменові Анатолію, якщо кривдники вже розбіглися?
– Коли у вас болить зуб, ви звертаєтеся до лікаря чи просите знайомих вас полікувати? – відповідає запитанням на моє запитання В'ячеслав Ташматов. – Існують певні правила. Зачепили матір машиною – виклич міліцію, звернися до лікаря. Прийшли вимагати гроші – звернися до міліції, назви своїх кривдників, яких ти добре знаєш, і проблема розв'яжеться цивілізованим шляхом. Коли наші громадяни почнуть поводитися за правилами, проблем стане значно менше.
